Видїл товариства "Перемискій Боян" складає сим прилюдно сердечну подяку Достохвальному товариству "Просвіта" у Львові за надісланє для бібліотеки ново-заснованого товариства 4 примірники "Івана Гуса" і 4 примірники "Кобзаря", квартетів Вахнянина і Бажаньского. — З видїлу співацкого товариства "Перемискій Боян": Д-р Т. Кормош голова; Т. Ярема секретар.
Крадїж. В Росохачи в повітї чортківскім украдено 2500 зр. грошей громадских, між котрими були і податки правительственні, зібрані від 5—9 н. ст. сїчня. Згадані гроші були в перехованю в церкви місцевій в скарбонї братства церковного. Підозріного о тую крадїж дяка Антона Слободженя увязнила жандармерія.
Самоубійство учителя народного. В поли за жовківскою рогачкою у Львові найдено вчера по полудни трупа мужчини, котрий — як сконстатував лїкар міскій д-р Віктор відобрав собі житє вистрілом з револьверу ще в недїлю, бо труп був цїлком замерзлий. В самоубійнику пізнано бувшого учителя народного з Грибович, котрий оногди вийшов з вязницї суду карного у Львові, де відсиджував кару 3-місячного арешту за побитє дитини. Трупа відвезено до шпиталя.
Конфіскату брошури посла Ник. Антоновича потвердив ц. к. краєвий карний суд у Львові рішенєм з 22 с. м. ч. 1469. Причини конфіскати подає суд такі: "Автор сеї брошури наводить перекручені факти і старає ся збудити у читателїв погорду та ненависть до правительственних і шкільних властей з огляду на их урядованє, що становить провину з §.300 закона карного. Дальшою тенденцією сеї брошури єсть: виказуванєм єдинства язиків руского і россійского і историчного та етноґрафічного єдинства руского народу з россійским збудити погорду і ненависть против одноцїльної звязи державної цїсарства австрійского, що єсть злочином з §.65 закона карного."
До всїх инспекторів промислових і властей політичних розіслав міністер торговлї обіжник, в котрім звертає их увагу на то, що богато фабрикантів, особливо ткацких, відправляючи робітника, роблять на книжках их незамітні значки або букви, котрі другого фабриканта мають остерегти, що сей або той робітник єсть соціяліст. Отже міністер поручає властям, щоби не допускали до таких надужить.
Підозріні о шпігуньство. Недавно приїхала до Черновець якась Идалія Поплавска, особа маєтна з Россії, з-відки виеміґрувала була за-для незвістних причин. Незабавом приїхав за нею ще якійсь мужчина, єї приятель чи опікун і замешкав з нею. Мав се бути якійсь пенсіонований урядник россійскій. Тимчасом купила Идалія Поплавска дім при улици Мостовій в Чернівцях і звернула ся до маґістрату з просьбою о концесію на отворенє склепика. Маґістрат звернув ся о опінію до правительства а се по розслїдженю обставин видало приказ, щоби так Поплавску як і єї товариша видалити безпроволочно з границь Австрії. Заходить тут підозрінє, що згадана пара хотїла заложити в Чернівцях шпігуньску аґенцію в користь Россії.
Нові пляни наукові для шкіл народних. Краєва рада шкільна припоручила инспекторови львівских шкіл народних, Мечиславови Барановскому і инспекторови горлицкого та грибівского округа шкільного, Северинови Удзелї, обробити нові пляни наукові для шкіл народних. Рівночасно з тими плянами має бути видана і инструкція а книжки до читаня для шкіл народних мають в дечім змінити ся.
Новий спосіб до убиваня людей. З Нового Йорку доносять, що Едісон займає ся тепер винаходом, котрий поможе і малій залозї оборонити кріпость від нападів ворога. Именно залога буде забивати ворога елєктричною водою при помочи сикавок. Яких то способів не видумують на житє людске!
Заручини архикнягинї Стефанії з князем Мігуелем де Браґанца, про котрі з Монахії вийшла перша вістка, заняли дуже Віденьцїв. Декотрі часописи кажуть, що се неправда, але Wiener Allg. Ztg. довідалась в двірских кругах, що вість ся не так то дуже неимовірна, хоч офіціяльно в урядових кругах двірских нїхто про се не знає нїчого. Подружє се можливе, бо Дом Мігуель де Браґанца єсть свояком нашої цїсарскої родини і має 39 лїт, т. є. вік відповідний вікови архикнягинї 27 лїт. Сам єсть вдівцем по помершій в р. 1881 княжнї Єлисаветї Турн Таксіс. Має двох синів і доньку. Заручини мають відбути ся небавом, a офіціяльно будуть оголошені, аж як мине жалоба в цїсарскім дворі.
"Всенародноє" вічe потребує, видко, американьскої реклами з тих кругів, хто єго аранжує, коли "Галицкая Русь" ужила аж такого американьского способу. Перед кількома днями прибув до Львова в своїх личних дїлах пoc. Барвіньскій з Відня, отже "Галицкая Русь" вже бьє на ґвалт, що нїби то п. Барвіньскій приїхав в тій цїли, щоби "склонити висшій духовниї і гражданскії сфери к всяким возможним мірам, иміющим на цїли будь недопущенє к вічу будь запрещеніє народу на таковоє удаватись". "Говорят именно, — пише дальше "Гал. Русь", — що г. Барвинскій желал би довести до того, щоби старости і жандарми запрещали селянам удаватись во Львов, а даже щоби касієри желїзно-дорожних станцій не видавали селянам билетов." По тих словах редакция "Гал. Руси" взиває селян, щоби телєґрафували до вічевого комітету... Чи не американьска рекляма? Американьска, але при тім і підла! — При нагодї мусимо назвати ложею примітку "Гал. Руси", мов-би то статья і допись про віче в суботнїшнім числї "Дѣла" вийшли з пера п. Барвіньского, а дальше застерегтись против того, мов-би ми поданєм самого сухого факту, що о. Ив. Озаркевич пише поеми для "Галицкой Руси", "мстились" на о. Озаркевичу і "вилили цїлий цебрик [!! желчи !!]"... Коли ми занотували факт поеми о. Озаркевича в "Галицкой Руси", то тілько длятого, що коли народовцї поставили були о. Озаркевича кандидатом до ради державної в повітї жидачівскім і "Дѣло" кандидатуру єго підпирало, — то сторонники "Гал. Руси" кричали єму в очи: "Ви старичек!" — а той "старичек" прецїнь не "старичек", коли пише поеми для "Галицкой Руси"...
