Тарас БАЗЮК

Засідання обласної комісії з питань надзвичайних ситуацій щодо кризового становища з вивезенням — чи то пак невивезенням — відходів зі Львова стало передмовою до розв'язки сміттєвого трилера, що заповнив простір місцевих ЗМІ, соціальних мереж, дійшов до Печерських пагорбів і навіть вихлюпнувся за західним кордоном нашої держави.

 

 

Після нещодавньої зав'язки від міського голови Львова про кризову ситуацію із вивезенням сміття минув тиждень, щоб справа досягла кульмінації. У міжчасі в Рясному ставили блокпости на в'їзді до майданчика, де мала би почати роботу перевантажувальна станція, а міський голова Львова шукав шляхів, щоб вивезти трохи сміття зі Львова до сусідньої Польщі. Дійшло до того, що влада Любліна офіційно розглядає таке прохання від ЛМР.

 

Та у вівторок, 25 січня, майже водночас вистрелили обидва протагоністи. Заступниця Голови Верховної Ради Оксана Сироїд оприлюднила на своїй сторінці довгий пост про те, як очільника Львова та засновника «Самопомочі» намагаються примусити до негарних вчинків недобрі люди з центру.

 

«Восьмимісячної сміттєвої облоги Львова не було б, передовсім, якби не успіх Львова. Деспотична державна влада може прийняти тільки той успіх, який вона благословила. А львів'яни, як громада, посміли стати успішними самі — стати красивим містом гідних людей. Зась!

Цієї облоги також не було б, якби не було в парламенті політичної сили, заснованої мером Львова, яка не лише відмовилася йти "рабинею Петра" (це Сосюра, в разі чого), але дозволила собі руйнувати корупційні і антиукраїнські задуми тієї ж деспотичної державної влади», — написала віце-спікер .

 

Практично водночас голова ЛОДА Олег Синютка слухав у Києві лекції Гройсмана про те, як  теперішній голова уряду подолав у Вінниці проблеми з вивезенням сміття. Очільник Кабміну заявив, що вивезення сміття — «це зона відповідальності міського голови особисто», але ця проблема вже тижнями не вирішується. Але мешканці Львова не мають страждати.

 

Нічтоже сумняшеся прем'єр-міністр нагадав, що в бюджеті розвитку Львова закладено 1,8 млрд,  і «з такими грішми не вирішувати проблему, я вважаю, є просто не припустимо». Так ніби він не знає, що після затвердження бюджету розвитку змінити його в таких масштабах неможливо. Але кого би це хвилювало, правда?

 

Тож у Києві вирішили простягнути руку допомоги обложеним львів'янам, а Олег Синютка став лицарем на білому коні, який привіз зі столиці дозвіл на сміттєве збавлення.

 

 

Відтак засідання обласної комісії з питань надзвичайних ситуацій перетворилося на зразково-показове застосування метода батога та пряника. Спочатку колишній підлеглий влаштував міському голові Львова класичну «виволочку», а потім тими ж руками запропонував допомогу в очищенні міста від сміття, щоб не допустити виникнення надзвичайної епідеміологічної ситуації в обласному центрі.

 

У тракті засідання пан Олег весь час випитував представників міської влади, чи мають вони докази відмов з міст області приймати львівське сміття, а також про докази тиску на львівську владу з Києва. Щодо першого пункту Садовий впирався і наводив арґументи, а от із другим пунктом так не вийшло — Синютка з подиву гідною впертістю обривав усі спроби прибічників Садового перевести розмову в пафосно-мітинґову площину.

 

Натомість Синютка показав Садовому бурмистрів кількох міст, готових тимчасово приймати сміття зі Львова, і в рішенні комісії їх зобов'язали укласти угоди про вивезення та прийом відходів. Зі слів Синютки, угоду мають підписати у четвер. Зокрема, йшлося про полігони Миколаєва, Борислава, Дрогобича та Самбора.

 

Однак не всі бурмистри були готові тут же підписувати угоди. В розмові з журналістами міський голова Миколаєва Андрій Щебель сказав, що він готовий провести переговори щодо прийняття відходів, але це може відбутися тільки після обговорення цього питання з громадою. Садовий так само розповів журналістам, що у розмові з ним бурмистри сказали, що не готові вже і зараз укладати угоди. Тож наразі щасливе закінчення страшної казки залишається під питанням, і що буде після семи днів, відведених головою ЛОДА на очищення Львова від сміття, передбачити поки що неможливо. І саме тому годі позбутися враження, що засідання комісії було чітко спрямоване на те, щоб показати, як державна влада дбає про львів'ян і який із Садового господар. Хоча у Львові дуже добре знають правильні відповіді на обидва питання.

 

Вороже поглинання

 

Якщо не зрозуміло, про що йдеться, то йдеться про гроші. Саме ця заїжджена сентенція спадає на думку, коли починаєш ближче придивлятися до сміттєвої історії у Львові. Адже місяць тому все було доволі напружено, але більш-менш спокійно — контейнери у Львові очищували з більшою чи меншою реґулярністю, а найбільша інтриґа у сміттєвій темі стосувалася фірми «Грінера-Україна», яка раптом стала вельми активним гравцем на львівському ринку сміття. Однак під новий рік раптом вивізникам сміття почали ставити грубі палиці в колеса, вісті про мандри львівського сміття знову заполонили ефіри та інтернет. Практично за місяць в більшості районів Львова повиростали сміттєві терикони біля будинків, а спроба зробити фінт вухами з облаштуванням п'яти майданчиків для перевантаження відходів вилилася в новий етап протистояння з мешканцями околиць, де планують їх встановити.

 

 

Після камлань про блокаду і звернень до послів та бурмистрів з-за акордону Андрій Садовий таки змушений був піти на поклін до центральної влади, але там теж не в тім'я биті — львівського міського голову змусили постояти в такій позі майже тиждень, а потім удали, що допомагають. Але тільки один раз.

 

Видається, що нарада в ЛОДА, крім чистого піару добрих хлопців з Винниченка, мала ще два послання Садовому.

 

Перше стосувалося участі в конкурсі, оголошеному обласною владою на спорудження сміттєпереробного заводу.

«Ми запропонували і виготовили документацію на три земельні ділянки. Львів окремо шукає ще додаткові ділянки. Оскільки я не дуже вірю, що до середини лютого знайдеться ще додаткова земля, для Львова було би правильним податися на конкурс та скерувати 2 млрд грн бюджету розвитку не у повітря, а в конкретний об'єкт», — сказав Синютка.

 

Це, так би мовити, дружнє послання, щоб Садовий «не вицикувався і слухав пісню про валянки». Воно має під собою дуже економічне підгрунтя — без Львова будь-яка концепція утилізації відходів на Львівщині буде дуже обрізаною, адже Львів продукує до третини відходів області. І якщо Садовому таки вдасться вибити кредит на будівництво заводу незалежно від ОДА, то сміттєвий ринок суттєво втрачає на привабливості, адже до Львова неминуче приєднаються сусідні райони, які зараз також страждають від того, що сміття возити немає куди.

 

Другий меседж був ще прозоріший, і в економіці він має назву hostile takeover, або ж вороже поглинання. Як ми вже писали, Синютка дав тиждень на те, щоб зі Львова вивезли сміття, а потім міські служби мають налагодити роботу в нормальному режимі. І якщо вони з цим завданням не впораються, то обласна влада звернеться з вимогою передати вивіз сміття в урядування тим, котрі зможуть це зробити. А хто може це зробити — вже зрозуміло.

 

 

Отож є вагомі підстави припустити, що окрім політичних ігрищ, на яких не втомлюється робити акцент Андрій Садовий, є ще інший бік медалі — контроль за ринком вивезення відходів. Зараз контроль за вивезенням сміття у Львові перебуває в руках міського голови, і дуже сумнівно, щоб він захотів втратити ці віжки саме напередодні старту проектів, які нарешті зможуть зробити цю галузь прибутковою.

 

Якщо виставити команду Садового нездатною впоратися з важливою проблемою, то можна вбити одним пострілом кількох зайців одразу. Контроль над ринком вивезення відходів може дати можливість опонентам львівського бурмистра по-іншому розвернути питання кредиту на будівництво нового сміттєпереробного заводу, аж до перетягування інвестиційної ковдри на себе. А навіть якщо цього зробити не вдасться, то можна буде домагатися дуже вигідних умов на перевезення відходів на утилізацію до того ж таки заводу. І не варто одразу ж звинувачувати автора у прихильності до конспіраційних теорій. Просто нагадаємо, що йдеться про 70 млн євро лише на завод та рекультивацію звалища у Грибовичах. За актуальним курсом, це понад 2 мільярди гривень — більше, ніж річний бюджет розвитку Львова.  Навряд чи в цій країні знайдеться чиновник, який не захоче бути причетним до освоєння такої суми. А бонус у вигляді контролю над сміттєвим ринком Львова також нікому зайвим не буде.

 

Але поки нагорі ніяк не поділять віртуальні гроші, сміття на вулицях Львова тільки більшає. Звернення міського голови до львів'ян менше утворювати відходів результату не дають, бо не можуть — культуру поводження з відходами навіть у набагато дисциплінованіших країнах плекали десятками років. Врешті, ніхто не заважав команді Садового взятися до цього ще з першої каденції. А тепер замість піарних очищень смітників треба знайти ділянку під нове звалище, хай як сумно це визнавати. Знайти спільними зусиллями, без зайвої помпи і калькуляції політичних дивідендів. Бо вже зараз є багато тривожних фактів, які стосуються всієї області. За даними екологів, лише в грудні минулого року на території Львівщини виявили близько 20 несанкціонованих звалищ. Якщо ситуацію не скерувати в потрібне русло, то навесні Львівщина стане справжнім сміттєвим раєм. Після обвалу на звалищі в Грибовичах на коротку мить здавалося, що керівники міста, області та держави зможуть переступити через особисті амбіції та неприязнь, щоб не тільки ліквідувати наслідки тої катастрофи, а й в найкоротший проміжок часу розробити стратегію поводження з відходами для всієї країни й узятися до її реалізації. Однак не сталося. Невже потрібно, щоби грім вдарив ще раз, щоби чиновники згадали, що вони служать громаді, а не лише для проштовхування власних чи чиїхось інших інтересів?

 

26.01.2017