Празник Богоявленія і політика.
З Станіславова. Празник Богоявленія відбув ся у нас з великим торжеством. Богослуженє того дня і чин освяченя води відправив сам владика в сослуженю крилошан і декотрих місцевих совітників епископскої консисторії. Власти правительственні і автономічні були численно заступлені. Одного маршалка ради повітової сим разом не було. Сальви почетні давала компанія 58-го полку а музика війскова пригравала на площади Франца, на котрій відбуло ся, як завсїгди, водосвятє.
Опісля відбув ся о годинї 1-ій з полудня обід у владики, на котрий запрошено звиж 50 осіб. Були там представителї усїх властей правительственних і автономічних, офіціри висші, судових урядників було найбільше, з денекотрих бранж було навіть по кількох репрезентантів, шляхта і духовенство місцеве всїх трех обрядів. Всї стани мали тут своїх репрезентантів, на нїкого не забули. Поминено тілько Русинів, з котрих, крім одного адвоката д-ра Мандичевского, нїхто не удостоїв ся запрошеня, хоч Русини станіславівскі не заслужили на таке упослїдженє. Таж они вийшли на дворець повитати владику, коли вїзджав до престольного свого города; опісля явили ся в палатї епископскій представителї (депутації) руских товариств, щоби зложити єму свої благожеланя. Владика бачив у себе в день Нового Року численну депутацію товариств руских: "Рускої Бесїди" і Просвіти. Чи-ж не годило ся було запросити до себе хоч по одному репрезентантови тих товариств в день Богоявленія?
Однакож за таке зиґнорованє Русинів в день Богоявленія ми не винуватимо владику. Вина сего спадає більше на єго "мастисте" окруженє, котре єму дістало ся в спадщинї, a передовсїм на тих з того окруженя, що мешкають в Бурсї. Они то, яко обзнакомлені з місцевими обставинами, рішали при запросинах на гостину до владики. А що не мають в місци людей, котрі би були их "убіжденій", a народовцїв сердечно ненавидять, то наші "маститі" патріоти з Бурси волїли бачити у владики на обідї Поляків і Parade-Ruthen-ів, як Русинів-народовцїв. І з-відти то пійшло, що в день питомо-руского торжества у князя рускої церкви були гістьми мабуть деякі Parade-Ruthen-и належачі до XI-ої ранґи, котрі могли бути прошені хиба з того одного титулу, що мешкають в Бурсї, — a предсїдателїв руско-народних товариств, що крім того займають далеко висші становиска, полишено.
Чи владика запримітив, як зуміли повести дїло єго повірники з Бурси, — сего не знаємо. Одно мусїло звернути увагу єго на себе. А се було, що на чотири тоасти, які підношено підчас обіду, були три виголошені по польски. По руски не промовив нїхто — крім самого владики...
Відкритє товариства "Ватра".
В недїлю 24 н. ст. сїчня відбули ся перші загальні збори ново-заснованого товариства академічного "Ватра". Членів голосуючих зібралось 31. [Декотрі члени не приїхали ще зі свят.]
Голова зборів згадав про причину, котра спонукала руску академічну молодїж до заснованя третього вже товариства академічного, почім приступлено до вибору голови товариства і прочих видїлових. В склад видїлу війшли: яко голова тов. И. Франчук, заступник голови т. Р. Чайківскій, яко писар т. С. Яричевскій, бібліотекар тов. О. Макарушка, касієр т. К. Кульчицкій, дальше пп И. Масляк, М. Вашкевич, В. Барвіньскій, М. Левицкій яко видїлові, В. Винар, Лежогубскій, Н. Пшепюрскій і О. Маковей на заступників видїлових.
По виборі видїлу замкнено збори з огляду на те, що під сю пору мали відбутись також збори товариства "Боян", до котрого належить богато членів "Ватри". Товариш голова відчитав на закінченє депешу від неприсутного члена "Ватри" т. Лежогубского.
Збори товариства почтив своєю присутностію д-р Ом. Огоновскій і д-р Ол. Кулачківскій.
Вечером в день зборів по 8-iй годинї в комнатах "Народної Торговлї" відбув ся комерс членів нового товариства, на котрий загостили також: панї Барвіньска і Озаркевичева і панове: посол Барвіньскій, д-р Савчак, д-р К. Левицкій, о. К. Стефанович, проф. Шухевич, Ил. Огоновскій, Врецьона, д-р Кулачковскій, Коцовскій і другі.
Серед забави пійшли одушевлені промови. Голова товариства повитав гостей, старших патріотів, подякував сердечно за те, що заявили щиру симпатію для товариства "Ватри" і висказав надїю, що "Ватра" займе видне становище в житю нашої молодежи. В відповідь на те посипались тоасти на розвій "Ватри" і поклики до молодежи, щоби поруч з батьками дбала про розвій і поступ народу руского, — щоби трудилась після вимогів поступу, a нїколи не покидалась анї легковажила своєї національности. — Нехай молодїж — хоч-би, яко молодїж, в де-чім ишла дальше — становить зі старшими патріотами-народовцями одну родину, одну громаду в праци народній.
Всї народовцї приняли дуже радо вість про заснованє "Ватри", бо тут показало ся, що молодїж з національними идеалами як була так і єсть, не перевела ся, як голосили ворога народної справи. Надїятись, що "Ватра" зєдинить у себе всю щиро і здорово мислячу руску молодїж та виробить собі таку славу, що батьки, посилаючи своїх синів до висших шкіл, вкажуть им заразом і товариство "Ватру", яко таке, де зможуть чи навчитись чи утвердити ся в патріотизмі і праци.
У нас пора вже, щоб настав подїл працї, а не подїл на забори. В тім дусї були держані деякі тоасти. В имени послів ради державної промавляв проф. Барвіньскій, заохочуючи молодїж, щоби пильнувала свого званя, бо надходить пора, коли треба буде Русинам деякі здобутки визискати, а щоби у нас до того сил не хибло. На примір уже й нинї посади для Русинів в школах середних стоять необсаджені, бо обсадити нема ким... В имени послів соймових промовляв д-р Д. Савчак. Дальше промовляли: панї Озаркевичева, проф. Шухевич, о. Стефанович, Врецьона, Коцовскій і другі. Відповідали им академики, а з промов их видко було щиру симпатію до старших орґанізацій народовцїв та бажанє,— додержати им кроку на поли працї для добра народу. Тоасти переривані були співом "Боянистів", в значній части також членів "Ватри". Забава протягнулась до півночи.
Заряджена п. Врецьоною складка принесла товариству "Ватра" трицять і кілька зр. Можна надїятись, що і земляки з провінції, складаючи датки на різні цїли, не призабудуть також і на товариство "Ватру", спомагати будуть єгo матеріяльно. [Товариство "Ватра" містить ся при улици Вірменьскій, н-р 27.]
25.01.1892