Львівське сміття: ділимо на п'ять

Йорданська надзвичайна сесія Львівської міської ради ухвалила половинчасті рішення щодо подолання сміттєвої кризи. Попри тонни критики на адресу Садового та його команди, депутати підтримали рішення, спроможне на якийсь час зменшити напругу з вивезенням сміття. Однак без подальших кроків облаштування цих п'яти майданчиків в місті може перетворитися на ще більшу проблему.

 

Чисто не там, де не смітять, – а там, де... є куди сховати сміття

 

Брикетувати та перевантажуватити?

 

Ухвалою, за яку проголосували майже 40 депутатів, передбачене створення п'яти тимчасових майданчиків, де будуть брикетувати й перевантажувати сміття, щоби потім його можна було вивозити на будь-які дистанції будь-яким транспортом. Принаймні так запевняв міський голова Львова, подаючи проект ухвали. З його слів, ситуація з вивезенням відходів з міста є надзвичайною, бо два оператори цього ринку не мають куди вивозити сміття, а чотири інші роблять це з великими труднощами. Тож третина з понад трьох тисяч контейнерів у місті переповнена, а синоптики незабаром прогнозують відлигу, відтак величезні смітники перетворяться на рай для гризунів і потенційні джерела поширення інфекційних хвороб. Садовий кілька разів дещо мелодраматично вжив слово «біда» й закликав депутатів відкласти політику вбік і взятися до порятунку міста. Хоча ще вчора публічно заявляв про те, що Львову не дають вивозити сміття в інші реґіони через адміністративний тиск, пов'язаний з позицією фракції «Самопомочі» у парламенті щодо змін до Конституції та виборів на Донбасі.

 

Садовий вкотре пообіцяв, що цього року Львів почне будувати завод з глибинної переробки сміття, але проблема в тому, щоб знайти відповідну земельну ділянку й отримати всі дозволи від державних органів. Водночас не забув бурмистер вколоти Мінреґіонбуд, який, як вважає Андрій Іванович, протягом кількох останніх місяців робить карколомні піруети, аби затягнути початок співпраці Львова з Європейським інвестиційним банком щодо сміттєпереробного заводу.  

 

Міський голова заявив, що має домовленості щодо вивозу брикетованого сміття, може, навіть і за кордон, але жодної конкретики він з цього приводу не надав, що наводить на думку про звичайний блеф.

«На сьогодні ми маємо домовленості про вивезення брикетованого сміття. Воно потребує інших технологій транспортування та дозволів щодо безпеки. Такі напрацювання зараз є, в тому числі я не виключаю питання й закордону. Всі закордонні міста-партнери погодилися простягнути нам руку допомоги, і я цього не виключаю. Але як після цього буде виглядати наша держава?» — риторично запитував Андрій Садовий.

 

Та трагічні нотки бурмистра і його намагання спонукати депутатів якнайшвидше проголосувати проект ухвали не завадили бодай частині депутатів побачити у цьому документі низку темних плям. Зокрема, йдеться про ділянки, де мали б розмістися станції для брикетування та перевантаження сміття. Як зауважили кілька депутатів у своїх виступах, питання щодо цих ділянок не обговорювалося на засіданнях відповідних комісій ради, тож не відомо, наскільки вони пристосовані для такої діяльності і чи пристосовані взагалі. Щодо однієї — ділянки на вулиці Шевченка, 327 — вже кілька місяців тривають протести місцевих мешканців. Врешті й це сесійне засідання закінчилося рейвахом саме через цю ділянку. Тому немає жодної ґарантії, що мешканці інших районів не зроблять так само.

 

Поява львівських сміттєвозів у Рівному зчинила серед місцевих депутатів переполох

 

«Коли говорити про те, щоби вийти із ситуації на місяць-другий, то ми вийдемо із такої ситуації. Але ви уявляєте, яка проблема буде навесні, що буде в цих місцях, якщо сміття звідти не вивозитимуть? Ми будемо мати екологічну катастрофу», — наголосив депутат від фракції УКРОП Ігор Телішевський.

 

Крім того, депутатів насторожило формулювання в одному з пунктів ухвали, яким міська рада погодила  «Львівспецкомунтрансу» укладення договору про спільну діяльність у сфері поводження з твердими побутовими відходами за погодженням з комісією інженерного господарства.  В депутата від Української галицької партії Ігоря Дяковича виникло запитання, з ким підприємство укладатиме цей договір і що це за фірма.

«Якби було записано "договорів", то питань би не було. Але в тексті вказано "договору", відтак виникає питання: з ким саме буде цей договір. Знову ж таки багато разів депутати просили про звіт "Львівспецкомунтрансу" за використані кошти за вивіз сміття. Щодня величезні суми витрачаються, а сміття тижнями лежить», — наголосив він.

 

Садовий запевнив, що на наступній сесії, 26 січня, буде звіт керівника «Львівспецкомунтрансу», а також розглядатиметься питання, пов'язане з будівництвом сміттєпереробного заводу, а от щодо суб'єкта договору про спільну діяльність відповіді так і не було.

 

Саме голосування за проект ухвали відбулося в атмосфері балагану — до зали таки вдерлися кілька десятків молодиків, які перед тим вимагали надати «слово народу». Під матюки та махання кулаками вони дійшли до трибуни, але трішки запізно — депутати встигли проголосувати, а Садовий закрив сесійне засідання. У міжчасі прес-служба міської ради повідомила, що в одного з активних протестувальників знайшли і вилучили ніж.

 

Кілька риторичних запитань

 

Під час цієї сесії ЛМР депутати за замовчуванням дійшли згоди, що у нинішній ситуації зі сміттям винен Садовий та його підлеглі з виконавчих органів влади, оскільки про це твердять не лише представники опозиційних фракцій, а й голова фракції БПП «Солідарність» Петро Адамик. Його слова про неякісний менеджмент Садового частина присутніх у сесійній залі зустріла оплесками. Отже, відповідь на перше з двох класичних запитань — «Хто винен?» — вже готова.

 

Що ж до «Що робити?», то  депутати вважають, що бурмистер мав би вийти до громади з чіткою стратегією дій для вирішення проблеми з утилізацією відходів, а не лише розказувати, як Київ заважає йому вивозити сміття та обіцяти кредит на будівництво сміттєпереробного заводу.

 

Лідер фракції УГП у міській раді Тарас Чолій вважає, що позачергова сесія вкотре показала реальний стан справ, пов'язаних зі сміттєвою проблемою. Рішення ради половинчасте, а стратегічного вирішення немає, зазначив він. Точніше, пан Садовий має свій план, але не поспішає ним ділитися з депутатами і громадою.

«Можна ж представити кілька концепцій побудови заводу з утилізації сміття, адже є тепер достатньо сучасних технологій, взяти кілька найбільш придатних для Львова та недорогих і по них прийняти рішення, яким шляхом ідемо. За два роки у нас є завод і ми починаємо сміття переробляти чи спалювати. Паралельно діє довготермінова стратегія щодо загального зменшення кількості сміття в місті і так далі. Коли є така стратегія чи план дій, то його можна показувати депутатам, чути думку громади на слуханнях і вирішувати проблему», — наголосив депутат.

 

На свята муніципалітет вважав за справу честі утримувати місто чистим – але траплялися провали

 

Ці п'ять ділянок, застеріг Тарас Чолій, за облаштування яких проголосувала рада, будуть просто смітниками, бо з майданчиків сміття вивозять все вкупі, адже відходи не сортовані. І якщо все це пресувати і брикетувати, то буде дуже брудне та шкідливе виробництво. 

 

Крім того, підстави для тривоги дає і пункт ухвали про спільну діяльність «Львівспецкомунтрансу» з невказаною компанією. З одного боку, це може бути пов'язано з тим, що керівництво міста не хоче завчасу показувати нового партнера, бо боїться, що й цей варіант заблокують недоброзичливці. З іншого боку, це може бути звичайним блефом і міський уряд надає своєму КП величезну автономію у діяльності, щоб дистанціювати себе від слизької проблеми, яка щодня підточує рейтинґ очільника Львова.

 

Хоча до самого «Львівспецкомунтрансу», як і до виконавчих органів чи до депутатів, залишаються питання. Зокрема, щодо ваги сміття, вивезеного зі Львова, а отже, і оплати за цю послугу бюджетними коштами.

 

Як зауважив Петро Адамик, «ніхто не знає точно, скільки зі Львова вивозять щодня, бо його не важать, хоча минулого року на вивіз сміття витратили понад 100 мільйонів гривень, а на позачерговій сесії призначили ще 97 на закупівлю обладнання». Так само таємниця, якою оповиті шляхи львівських відходів, дає можливості для розмаїтих зловживань на всіх рівнях — від великих схем на рівні керівників підприємств, які можуть домовитися і дописувати в угодах і обсяги сміття, і кілометраж, до водіїв, які задля «економії» пального без жодних мук сумління можуть викидати сміття по лісах та ярах. За майже рік існування проблеми депутати мали би вже виробити механізм контролю за витратами коштів, бо, за висловом пана Адамика, Львів вклав у сміття стільки коштів, скільки було б достатньо для побудови кількох стадіонів.

 

Виникають питання і щодо конкурсів на вивезення ТБВ із п'яти районів Львова, окрім Галицького, де конкурс виграла фірма «Грінера». Щоправда, нині поліція відкрила провадження — посадовців райадміністрації підозрюють в тому, що умови конкурсу були виписані під конкретну фірму. Цікаво, чи правоохоронці вивчають умови конкурсів в інших районах? З іншого боку, сам конкурс на вивезення сміття в час, коли його нема куди вивозити, збоку виглядає трохи кумедно. Але, може, і в цьому випадку Садовий має свій таємний план і не хоче з нами ділитися подробицями?

 

19.01.2017