Видїл краєвий оголосив комунікат з річного обороту промислового фонду за час від 1 серпня 1890 до 1 серпня 1891, в котрім сконстатовано, що фонд позичковий заложений краєвим соймом для підпираня промислу в Галичинї показує з кождим роком більшій оборот. Именно рух у віддїлї позичок був в тім остатнім часї найсильнїйшй від часу заложеня краєого фонду промислового. В першім півроцї 1891 удїлено позичок загалом 75, на суму 243.873 зр. 8 кр., а дочисливши до того стан готівки ульокованої в краєвім банку на суму 53.943 зр. покаже ся, що стан того фонду виносить 297.816 зр. 8 кр. Що позички удїлювані з краєвого фонду промислового дійшли до так великої суми, то причину сего треба шукати в тім, що поступ промислу в Галичинї очевидно що раз більшій. Цїль роздаваних позичок ясно визначена в осібнім плянї. Сей плян уложено фаховими знатоками і на ocнoві перших досвідів, котрі дорого коштували. На першім місци поставлено цїль, щоби змагати до підпираня ткацкого і шкіряного промислу, а відтак розширено акцію на керамічний промисл.
Найприхильнїйшої опіки зазнавали спілки на удїлах, котрі закладались в промислових цїлях численними зборами малих ремісників, щоби тим способом витворити більші предприємства. І так в наслїдок підпомоги з краєвого фонду повстало в Галичинї девять ткацких спілок, котрі змагають до того, щоби сполучити ся в сильний союз і вести спільну систематичну борбу з чужою конкуренцією. Першим і важнїйшим успіхом сеї спільної акції ткацких товариств є фабрика бліхованя і апретури полотен в Короснї, котра власне тепер будує ся.
Ряшівска гарбарня є великим поступом в шкірянім промислї галицкім. Она дала першій початок до виправи шкір на підошви, котрі давнїйше виключно спроваджувались з фабрик з-по-за Галичини. В техніцї гарбарства ся фабрика вводить дуже многі доси тут незнані улїпшеня.
Дві великі фабрики фальцованих дахівок, одна у всхідній, а друга в західній Галичинї запомагають ся кредитом з галицкого фонду промислового і ведуть успішну конкуренцію з фабрикатами привоженими з по-за Галичини, хоч давнїйше заграниця мала рішучу перевагу над краєвими виробами.
Крім того краєвий видїл з позичкового фонду дав кредит слїдуючим фабрикам: першій галицкій фабрицї хірурґічних опатрунків, фабрицї платерованих виробів, ґальвано-плястичному заведеню, суконничій фабрицї, фабрицї деревляних кілків до чобіт, фабриці корків, двом спілкам столярским, одній, котра просила о кредит на заложенє складу матеріялів, а другій на виріб дешевих меблїв і т. д.
Що в галицкім промислї значний поступ, можна вносити з тої обставини, що тепер що-раз більше має ся до роботи з предприємствами обчисленими на більшу скалю, як н. пр. фабрика апретури полотна в Короснї, ряшівска гарбарня, або парові фабрики дахівок. Суть то предприємства з характером зовсїм фабричним, обчислені на велику продукцію, отже значить на великій круг интересованих, обнимаючій або цїлу Галичину або бодай значну частину краю.
