Найважнішою подією у Східній Азії була висадка японців на острові Таракан, на північний схід від Голяндського Борнео, і на острові Целебес. Перед висадкою на острові Таракан, його декілька разів атакувала японська авіяція. Під час висадки на острові Целебес, японські війська співдіяли з парашутними стрільцями. Метою японських десантів на Таракані і Целебесі є знищення ворожих баз, щоб виключити всякі перешкоди для японських операцій на Маляйському півострові і на Філіппінах.
Згідно з японськими фронтовими звідомленнями, японці на Малайському півострові підійшли до Сінгапура на віддаль 200 кілометрів.
Під час боїв за Куаля Лямпур, японці взяли в полон командира —28-ої британської дивізії, генерал-майора Беннета.
Багато тубільчих князів на Маляйському півострові заявили про свою готовність до співпраці з японцями.
Британський генерал-губернатор Маляї утік з Сінгапура до Калькутти в Індії.
На думку японських газет, доля Сінгапура вже вирішена, коли 80 відсотків території Маляї є в японських руках. Сінгапур — пише токійська преса — присуджений на смерть.
У Малякській протоці японці в несподіваній повітряній атаці пошкодили попаданням бомб два ворожі підводні човни і декілька торговельних кораблів.
Японські літаки бомбардували міста в Британській Бірмі.
На острові Люзон японці здобули важливий військовий порт Ольонгапо на західному побережжі півострова Батаан.
На північний захід від Манілі, японські війська почали наступ проти перебуваючих там останків американських військ. Японська авіяція поновила свої атаки проти укріплень у Манільській затоці.
Безпосереднє загроження Сінгапуру — це факт, який викликав в Англії таке вражіння, що з усіх рядків англійських газет виглядає блідий жах і тривога за долю цього незвичайно важливого бастіону британської імперії у Східній Азії. Приблизно місяць тому, японці висадилися на Маляйському півострові і від того часу вони нестримно просуваються на південь, прориваючи всі англійські лінії оборони і здобуваючи штурмом усі, навіть найсильніші, ворожі укріплення. Ні непрохідні джунглі, ні труднощі, створені тропічним кліматом, не змогли припинити цього просування на південь, при якому японські вояки щоденно проходять більш-менш по 20 кілометрів.
Колишній мадярський міністр Ярош опублікував у зв'язку з відвідинами німецького міністра закордонних справ фон Ріббентропа в Будапешті статтю, у якій вказує на небезпеки, які загрожують Европі зі Сходу, і яких жертвою стався би европейський континент, якби Німеччина не виступила була в його обороні. Якби большевики — пише Ярош — були просунулися на захід так далеко, як німці на схід, то сьогодні совєтські вояки стояли б на західному кордоні Німеччини, большевицькі передові загони займали б окопи біля Базеля, а совєтські гармати були б установлені на побережжі Адрійського моря. Мадярщина не тільки допомагає на полі бою до перемоги над большевизмом, але також віддає до розпорядження всі свої духовні сили для остаточного знищення большевизму в світі.
За англійськими повідомленнями, під час затоплення британського крейсера "Галятеа" біля Олександрії, яке спричинив підводний німецький човен, згинув спеціяльний кореспондент агентства Рейтер при середземноморському флоті, містер Андерсон. Як повідомляє Рейтер, крейсер одержав три цільні попадання торпедою і затонув після трьох хвилин. Під час затоплення крейсера "Галятеа", як повідомляє додаткове звідомлення, знайшов також смерть капітан фрегати Фогг.
Під час останніх боїв на східному фронті виявилося, що большевики під час відступу вбивають своїх поранених, згідно з тайним наказом Сталіна. Сталін говорить, що жоден большевицький ранений не сміє попасти в німецькі руки. Такий факт занотовано під час останніх боїв у Феодосії, де німецькі санітарі ствердили, що між вбитими большевиками було дуже багато поранених, яких большевики повбивали під час свого відступу.
З приводу махінації Ідена в Москві, при чому він для вдержання панування над світом продав Европу большевикам, фінська газета "Уусі Аура" пише таке: "Це ясно, що Европа з цього британсько-большевицького договору може поробити тільки такі властиві висновки, щоб відділитися від спільноти з таким народом, як народ англійський, який заявив свою готовість видати Европу найбільшому і найкривавішому азіятові у всесвітній історії".
Як повідомляє "Унатейд Пресс", у Вашінгтоні мають плани заатакувати европейський суходіл. Рузвельт мав уже розділити ролі для цієї інвазії. Властиво воєнну акцію мають після цього перебрати на себе англійські вояки, а війська СДА мають зайняти та охороняти англійські острови. Цей американський план оснований на практиці у воєннім діянні, яку досі здобули англійці на континенті.
В Англії, після втрати англійських гумових культур на Маляйському півострові, заборонене вживати гумових підошв.
