Справа українознавчих студій під теперішню пору починає щораз то більше притягати увагу українського громадянства. Значіння та їх вагу, одночасно недоцінювання їх з боку самого студентства, що масово кинулося на т. зв. практичні дисципліни, як техніка, медицина і т. п. та нашої доцьогочасної стипендійної політики, що українознавству призначувала непропорційно мало позицій у свому бюджеті, обговорив вичерпно й програмово доц. Яр. Рудницький у статтях в "Краківських Вістях" ("Національні потреби й національні фахівці", ч. 254, 1941). Новий список стипендій показує, що йде до кращого. А проте зацікавлення молоді таки здебільша інтернаціональними своїм змістом дисциплінами і саме одне з найближч. завдань студентського проводу повинно бути статистичне зіставлення кількости українського студентства та роду студій із відсотковими даними, щоб мати ясну картину в цій справі. Одна з головних причин, чому Студенти не вибирають українознавства як предмету студій лежить у непоінформованості, де, що й як можна студіювати на цьому полі й читаючи студентські комунікати-інформації про студії в Великонімеччині не доводилось мені ні разу прочитати щось ближче про українознавство, поза загальними згадками про Український Університет у Празі та списками викладів "Українського Наукового Інституту" в Берліні. Тимчасом справа ця вимагає окремого насвітлення і подрібнішого обговорення, як звичайні сухі комунікати з початком зимового чи літного семестру.
Студіювати українознавство можна в кожному більшому німецькому університеті в т. зв. славістичних, індогерманістичних чи східньо-европейських інститутах, що стоять під кермою визначних фахівців спеціялістів. Крім цього існують при університетах в Берліні, Відні, Празі, Галле й Мінстері українські лекторати як не (головні) українознавства (українська мова, історія літератури й культурознавство), то (побічні) української мови. В німецьких університетах, як також і в "Українському Вільному Університеті" в основі присвячений українознавству) у Празі дістається по закінчені студій відповідний дипльом чи науковий титул. Не видає дипльомів і не надає наукових титулів "Український Науковий Інститут" у Берліні, як інституція науково-дослідна з науковими працями й безплатними викладами чи семінарами.
Столиця Німеччини може похвалитися одним із найвизначніших сьогодні славістів проф. Фасмером (м. ін. дійсним членом Наукового Т-ва ім. Шевченка), директором Словянського Семінара, але ще й тим, що на його інтерпретації Шевченкового "Кобзаря" перед кількома роками ходив аж... один українець, так як і на незвичайно цікаві виклади доцентки д-р Вольтнер у цьому ж семінарі про українську середньовічну літературу... На чолі східньоевропейського історичного семінара стоїть проф. Іберсберґер, один із кращих знавців української справи в Німеччині. При новоствореному чужинецькому факультеті берлінського університету існує український лекторат д-ра Кузалі та східньоевропейські семінарі проф. фон Менде, доц. д-ра Баєра й д-ра Ляйбранда. Про Український Науковий Інститут у Берліні була вже згадка.
З інших міст Німеччини, до можна студіювати українознавство, треба назвати Кеніґсберґ із проф. Маєром, що зокрема пильно займається українською філологією, Відень із проф. Лівером, Мінхен із проф. Кошмідером, що прослідкує церковну східньословянську музику й є сьогодні одним із найкращих фахівців на цьому полі, Ґрац із проф. фон Арнімом, що живо цікавиться українознавством, та врешті Позен із проф. Бітнером, передовим знавцем східньословянської філології.
Найкраще без сумніву вивінувана україністика у Празі. В німецькому університеті можна студіювати у проф. Шневайса (староцерковщина й словянська етнографія) та проф. Ґеземана, проф. Вінтера та врешті в українському лектораті. Крім цього великі можливості вяжуться із студіями в "Українському Вільному Університеті" в Празі із низкою визначних українських фахівців у всіх ділянках українознавства. Оці дані дозволяють ствердити, що можливості студіювати українознавчі дисципліни в Німеччині незвичайно великі й різнородні. Треба їх тільки бачити й що важніше ними поцікавитися.
Ганна Наконечна.
