Маючи досить зібраного матеріялу, підписані наміряють видати друком "Збірник проповідей". Не спускаючись на свої слабонькі сили, підписани просять отсим Всч. руске духовеньство о ласкаву співучасть именно о надсиланє своїх проповідей до поміщеня их в Збірнику. Цїлею виданя Збірника єсть розбудженє правдивої побожности. Попри то виданєм Збірника піднисані наміряють: в нашім народї розбудити а взглядно піднести а) понятє о гідности людскій, б) чувство національне, в) усунути непорадність хлопску у всяких урядових справах, г) розбудити охоту до самопомочи в руїнї економічній, спеціяльно же до ощадности, до закладаня спілок, до лїпшого живленя, д) научити виховувати свої дїти в дусї христіяньскім, патріотичнім, спеціяльно же викоренити в будучім поколїню пануючі хиби, запродавнність, еґоїзм і лакімство.
В Збірнику можуть бути поміщені лише такі проповіди, що відповідають повисшим точкам, длятого в укладаню пропові дей належить крім святого письма і житя святих рускої церкви, уживати слїдуючих жерел до примірів: a) рускої исторії, б) важнїйших основних законів громадского і цивільних, в) економії суспільної, г) ґеоґрафії і фізики яко науки о дїлах Бога Сотворителя, д) наука о вихованю дїтей враз з важнїйшими правилами о захованю здоровля і ради в наглих слабостях, е) фільософії народу (Приповідки Номиса і др.)
Для илюстрованя сказаного подаємо отсі приміри: Смерть сотника під Чигирином, яко служба идеї, — гарний примір служби Богу в добрих і злих відносинах в щастю і нещастю. Рушанє в поход Запорожцїв та поклін их своїй св. Покрові, — примір привязаня до віри, церкви і обряду. — Негативний примір ось якій: Законом заказано секвеструвати довжникам ремісникам то, що до их майстерства потрібне, на те, щоби могли заробити на житє і на відданє довгу, a гріх відбирає чоловікови і здібність заробити собі на ласку Божу — і т. д. Приміри повинні бути вплетені в проповідь так, щоби слухач затямивши живо представлений примір, нагадав і тезу, і навпаки зіткнувшись в досвідченю з тезою, мусїв і нагадати примір.
Мова в проповідях має бути чиста народна; не виключає ся і мова літературна Шевченка, Квітки і т. д., однак стиль мусить бути поєдинчій, реченя короткі, ясні, без штучних будов стилістики, фраз і повторень. Науки-ж а взглядно правила, чи як там назвати, мають бути викінчені подрібно без загальників. Маю сказати: стережи дитину від злого, але треба навчити, як охоронити дитину від лакомства, запроданности і т. д. Не будуть поміщувані проповіди не оріґінальні, маючі свій прототип в книжочках фаєрверкових: "Розваж то добре", "Чтенія святочні", "О Pijaństwie" і т. п. Не будуть міщені також проповіди грішачі браком лагідности і любови.
Проповіди же відповідаючі повисшим условіям будуть поміщені всї, хоч-би і кілька их випало на один день. Кожда про повідь буде сиґнована именем автора, котрого впрочім воля пошануєсь як найбільше. З огляду на важність дїла просять підписані також світских людей, мужів науки, о ласкаве надсиланє матеріялу, щоби можна єго використати, особливо з рускої исторії. Имена ласкавих співучастників, що зволять причинитись поданєм хоч-би дрібного факту, будуть подані з початку книги. Всякі уваги будуть з вдячностію увзгляднені.
Речинець до надсиланя проповідей найдальше до 1-го листопада 1892 року. Дальшу судьбу наміреного дїла подамо прилюдно до відомости. Проповіди і проче просить ся надсилати на руки, одного з підписаних:
Петро Богачевскій, парох Гарбузова і Сильвестер Богачевскій, парох Манаєва, почта Олїїв.
