◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

"На щастє, на здоровлє, на сей Новий Рік!" — кличемо всїм нашим Приятелям з завтрішним днем — a цїлій Руси желаємо успіху в єї розвитку національнім і економічнім. Няй всїм щирим Русинам патріотам стане сили до витревалої а тяжкої борби за свої права, — няй не дадуть ся зразити нїякими пpoтивностями, бо повинні все тямить на се, що правда мусить побороти неправду, мусить побідити! Один рік в житю народів — се мов капля води в мори, але нїколи не повинна бути застоя в загальній роботї народній і в поступі на перед, бо така застоя могла би стати початком упадку народу. Toж кличемо до всїх Русинів: "Щирої, невтомимої і витревалої працї з сим Новим Роком, на сей цїлий рік!"
Будинок для руского дївочого института в Перемишли рішив видїл того-ж товариства будувати вже на весну. Виховуватись в нїм будуть передовсїм священичі сироти. Для наради в справі будинку, для зложеня справозданя видїлу і т. п. мають відбути ся загальні збори того-ж товариства в середу дня 27 н. cт. сїчня 1892 в комнатах "Рускої Бесїди" в Перемишли о 12 годинї. Єсли би о тій годинї не явилось приписане статутом число членів, то збори відбудуть ся певно того-ж дня о 6 годинї вечером.
Д-р Юліян Медведскій, професор політехніки львівскої і бувшій ректор тої ж політехніки, принятий в члени Ставропігії. Орґан москвофільскій, "Гал. Русь", не може сего переболїти до докоряє професорови д-рови Шapaневичеви, що єго заходами принято п. Медведского в члени Института.
Великодушний розбійник Лемко Дритар з села Ваєрка вибрав ся в дорогу до Америки. В Прусах здержала єго поліція, бо не мав відповідної суми грошей на дорогу, і завернула єго домів. А що Дритар уже був раз в Америцї, то задумав конче ще раз там дістатись. Лучив ся єму якійсь провідник і з ним пійшов він лїсами. В лїсї обдер провідник Дритаря з одежи та грошей, а за те все дарував єму свої подерті чоботи, в котрих Дритар і вернув домів на пів нагій.
За розбійничій напад арештовала жандармерія в Синівцях і Станівцях на Буковинї трех селян: Стефана і Ивана Данилюків і Матїя Томюка. Bсї три мали перед кількома днями напасти на дім жида Германа Блюменфельда в Дорогой і обрабувати єго з готівки кількох тисячей зр. Арештованих відставлено до суду карного в Чернівцях.
Подїл маєтку. Перед двома роками купили братя Іосиф і Станіслав Новаки від Абіша і Сося Каннерів добра: Вільхівцї, Загатин, Дубну, Мриглод, Межибродє, Лїшну і Ленчу. Тепер подїлили ся братя тими добрами, представляючими вартість близько пів міліона зр., в той спосіб, що Іосиф Новак одержав: Вільхівцї, Лїшну і Ленчу а Станіслав Новак; Загатин, Дубну, Мриглод і Межибродє. Подїл наступив жеребом.
Зловив ся. Передпослїдної недїлї по полудни перед вечірнею закрав ся до церкви в Добромили злодїй і порозбивав скарбони. Але заким міг утечи, надійшов дяк. Той спостерігши розбиті скарбони замкнув двері церковні, прикликав людей на поміч і зловив непокликаного люстратора церковних скарбон.
Число лїкарів в Австрії в відношеню до населеня. Підчас розправи в радї державній о комнатах лїкарских подав пос. Дворжак на основі послїдного спису людности з року 1891 і на підставі послїдного лїкарского шематизму з 1890 року такі цїкаві дані: У Відни один лїкар припадає на 804 мешканцїв, в Австрії долїшній (без Відня) один лїкар на 1804. В Лінцу один лїкар на 1212 мешканцїв, в Австрії горішній один лїкар на 2437. В Зальцбурзї (місто) один лїкар на 987 мешканцїв, на провінції 1 лїкар на 2292. В Градци один лїкар на 464 мешканцїв, в Стирії один лїкар на 4048, в Целовци 1 на 860, в Каринтії 1 на 4062, в Люблинї 1 на 1129, в Країнї 1 на 9008, в Трієстї з околицею 1 на 1529, в Гориції, Градисцї і Истрії 1 на 5316, в Инсбруцї 1 на 424, в Тироли і Форарльберзї 1 на 2187, в Празї 1 на 551, в Чехії 1 на 4460, в Бернї 1 на 1230, в Мораві 1 на 4329, в Опаві 1 на 1083, в Шлезку 1 на 5078, у Львові 1 лїкар на 856 мешканцїв, в Кракові 1 на 399, в Галичинї 1 лїкар на 14.328 мешканцїв. В Чернівцях 1 лїкар на 1544, на Буковинї 1 на 17.674, в Задарї 1 на 1903, в Дальматії 1 на 4715 мешканцїв.
Дрібні вісти. Маршалок краєвий кн. Евст. Сангушко виїхав на кілька днїв до Славути. — Цїсар дарував громадї Райске в повітї лїськім 100 зр. на докінченє будови школи. — Намістник ґр. Бадені виїхав на кілька днїв до Відня. — Звістний з голосного процесу Стшелецких кс. Иван Тхуржницкій, бувшій парох в Кукизові, умер у Львові дня 6 н. ст. сїчня. — В Коломиї помер Антін Любич Могильницкій бувшій аптикар і співвластитель друкарнї в 44 роцї житя. — Місто Сянік завело у себе час середно-европейскій. — Канал Перекопскій межи Азовским морем a Чорним має бути отворений в р. 1895.

12.01.1892

До теми