Щоправда сторони домовилися провести новий раунд розмов, розпочатих в Женеві десятого січня.
У женевській конференції за посередництва ООН брали участь президент Кіпру Нікос Анастасіадіс, лідер невизнаної Турецької республіки Північного Кіпру Мустафа Акінчі, а також міністри закордонних держав-гарантів – Великої Британії, Греції та Туреччини.
Одним з головних питань подолання конфлікту, який тягнеться з 1974 року, є система держав-гарантів. Греки-кіпріоти наполягають на тому, що возз'єднання острова і створення федеративної держави можливо лише за виконання двох умов: Велика Британія, Греція і Туреччина відмовляються від ролі країн-гарантів безпеки Кіпру, окрім того Анкара відкликає солдатів турецького військового контингенту на острові (нині в північній частині Кіпру дислокується близько 35 тисяч турецьких військовиків).
Турки-кіпріоти, своєю чергою вважають обидва ці умови неприйнятними. Як можливий компроміс вони допускають суттєве скорочення турецької військової присутності – до 10 тисяч солдатів.
За словами міністра закордонних справ Греції Нікоса Котзіаса, переговори можуть бути відновлені 23 січня – повідомило видання Stern.
«Для початку експерти, котрі репрезентують всі сторони, зустрінуться 18 січня. Після того як вони опрацюють деякі теми, пов'язані з безпекою, учасники переговорів проведуть новий раунд», – заявив представник уряду Республіки Кіпр Нікос Хрістодулідіс. «Група експертів повинна подати доповідь про озброєння і чисельність військ, дислокованих на Кіпрі – як грецьких, так і турецьких», – зазначив Нікос Котзіас.
Нагадаємо, що Кіпр вступив до Європейської Унії 2004 року. На північну частину острова законодавство ЄУ не поширюється.
13.01.2017