Убер, аміші та інновації

Компанії випускають девайси заледве замислюючись над їхнім довгостроковим впливом на суспільство

 

 

Суперечка між Убером і каліфорнійськими регулюючими органами щодо дозволів для парку автономних транспортних засобів служб замовлення авто показав до якої міри спеціалісти з інформації вірять, що світ можна трактувати як чашку Петрі для їхніх експериментів. Згідно з цим поглядом,  інновація – понад усе. Непередбачувані побічні ефекти можна залагодити пізніше.

 

В даному випадку Убер протестував проти прохання зареєструватися в спеціально розробленій автономній програмі тестування регулятивного органу штату Каліфорнія на тій підставі, що конкуренти, як-от Тесла, змогли обійти цю програму, закачавши автономний програмний продукт напряму в свою мережу транспортних засобів. Убер також протестував проти формулювання каліфорнійських настанов, відмітивши, що ці правила стосуються автомобілів, які їздять «без … активного фізичного контролю чи моніторингу», тоді як їхні машини на це все ще нездатні. Департамент штату з реєстрації транспортних засобів не погодився  й анулював реєстраційні документи Убера.

 

Розгніваний Убер поставив на прикіл свій автомобільний парк і подався у більш сприятливий нормативно-правовий клімат в Арізоні. Така реакція виражає зневагу до наказу регулятивного органу, який має на меті лише оцінити неявні видатки на інновації супроти усе ще недоведених переваг.

 

Регулюючі органи повинні переконатися не лише в тому, що безпілотні автомобілі можуть функціонувати без інцидентів, але також в  тому, що  вони мають дані, які показують, скільки разів довелося втручатися людині-оператору і за яких обставин – це дані, що їх громадськість без цього не дістане. До того ж вони повинні розуміти, як безпілотні автомобілі сприймаються іншими водіями: як вони впливають на продуктивність, поведінку при керуванні транспортним засобом і дорожній рух, не кажучи вже про те, наскільки  вразливими є ці автомобілі до збоїв програмного забезпечення чи гакерських атак.

 

Інформаційно-технологічні компанії, ясна річ, побоюються, що надмірне спільне використання даних може призвести до занадто гострого реагування чиновників, коли матимуть місце незначні збої. Але це слабке виправдання для відмови співпрацювати. Доречним є порівняння з фармацевтичною промисловістю. Це також високоінноваційний сектор. Однак в ньому існують нормативні обмеження стосовно того, як його інновації тестуються і виводяться на ринок.

 

Статистична зворотна інформація є вкрай необхідною впродовж всього процесу розробки, так само як фактор витрат і – що найважливіше – масштаб потенційно небезпечних побічних ефектів. І розглядаючи негативні побічні ефекти, регулюючі органи також беруть до уваги економічні та психологічні наслідки. Багато нових ліків – якщо витрати є більшими, ніж переваги, – не проходять випробування.

 

Проте з якоїсь причини, попри суттєвий вплив на суспільство і культуру, щодо впровадження інформаційно-технологічного забезпечення виробничого процесу держава проводила політику невтручання. Інформаційно-технологічні компанії виводять на ринок девайси – програмне забезпечення, віртуальну реальність і таке інше, – заледве беручи до уваги їхній довгостроковий впив на суспільство.

 

Лише нещодавно, наприклад, соціологи і психологи визнали, що смартфони можуть негативно впливати на пізнавальну здатність і тривалість концентрації уваги. Деякі дослідження навіть наводять на думку, що смартфони можуть знижувати нашу продуктивність.

 

У зв’язку з цим цікаво розглянути ставлення традиціоналістської християнської общини амішів в США до нових технологій. Амішів часто описують як луддитів. Проте це не так. Насправді вони є розбірливими і обачними щодо технологій, які вони приймають. Пам’ятаючи про потенційний влив на їхню особливу культуру, аміші воліють зачекати і подивитися, як технологія розвивається деінде. Якщо результати виявляються позитивними, вони приймають її без упередження.    

 

Наслідувати приклад амішів, звісно, не є виходом для високорозвинутого сучасного суспільства. Але здається розумним просити технічних спеціалістів показати – через строге і прозоре суспільне тестування, – що вони насправді діють в суспільних інтересах.

 


Izabella Kaminska
What Uber can learn from the Amish about innovation
The Financial Times, 4.01.2016
Зреферувала Галина Грабовська

 

13.01.2017