Найстаріші сліди шовку

 

У Китаї науковці виявили найстаріші свідчення створення та використання шовку. На місці двох поховань часів неоліту дослідники натрапили на рештки шовкових протеїнів, а крім того – кістяні голки для шиття та прості ткацькі приладдя. Отже, вже 8 500 років тому людина володіла культурною технікою створення шовку, інформують учені в журналі PloS ONE.

 

Дві померлі 8 500 років тому жінки або носили шовковий одяг, або були вкриті шовковим саваном. Фото: Gong et al./ PLOS ONE

 

 

Коли йдеться про одяг людей кам'яної доби, передусім на думку спадають хутра й шкури тварин – і не безпідставно. Адже 70 тисяч років тому неандертальці ховалися у тваринячих шкурах від холоду. Плетений текстиль з вовни чи рослинних волокон став частиною побуту набагато пізніше: найдавніші свідчення лляних волокон та одягу датуються періодом 34 тисячі років тому.

 

Точна дата, коли наші предки виявили, що тканину можна виробляти з коконів шовкопряда, дотепер нез'ясована. Адже шовк надто ламкий і надто швидко розкладається, щоб зберігатися протягом тисяч років. Тобто викопних решток немає. А з огляду на складний процес виробництва шовкового текстилю дотепер цю культурну техніку не пов'язували з людьми раннього неоліту.

 

Проте нова знахідка на місці розкопок в китайській провінції Хенань надала нові свідчення археологам. Тут містяться руїни праісторичного поселення Цзяньху, що їх вважають одними з найважливіших пам'яток китайськогої культури раннього неоліту. Раніше тут вдалося знайти кістяну флейту кам'яної доби, найдавніші з відомих рештки ферментованих напоїв і, ймовірно, найстаріші китайські піктограми.

 

Юсюань Ґон (Yuxuan Gong) разом з колеґами з Хефейського університету дослідили зразки з трьох неолітичних поховань у Цзяньху. У пробах, відібраних із тазової зони мертвих, науковці цілеспрямовано шукали фіброїн – протеїн, що міститься в шовку. На відміну від більшості інших складників шовку, цей протеїн є порівняно стабільним і може перебувати у ґрунті протягом тривалого часу.

 

Результати: у двох із трьох могил науковці виявили хімічні релікти шовкового протеїну фіброїну. Пептиди перебували в тазостегновій ділянці мертвих – найвірогіднішій ділянці збереження яких-небудь решток савану чи іншого одягу.

 

В цих та інших гробницях науковці виявили також кістяні голки для шиття і прості ткацькі приладдя. Варто зауважити, що 8 500 років тому в обидві могили, де нині знайшли залишки шовкового протеїну, поклали тіла жінок. Третя могила містила рештки чоловіка – і жодних слідів шовку.

 

«Залишки шовкового протеїну в цих похованнях, наскільки нам відомо, є найстарішими з відомих шовкових решток, – розповіли Ґон з колеґами. – Знахідка засвідчує, що вже 8 500 років тому шовк виготовляли й використовували». Швейні та ткацькі приладдя доводять: у добу неоліту мешканці Цзяньху вже сплітали шовкові волокна в матерію.

 

Як обробляли шовкову тканину в той час і чи витратний процес виробництва такого одягу призначався для певної мети й певного кола осіб – дотепер залишається нез'ясованим. Нині відомо: з огляду на вбогіший похоронний інвентар принаймні одна з двох померлих за життя була бідною, інформують археологи. Утім по смерті її загорнули в шовк.

 

Неміцним залишається і припущення, згідно з яким чоловіків взагалі не одягали в шовк і не накривали шовком. Хоча, ймовірно, неґативний результат аналізів з могили чоловіка є випадковим. Археологи пояснюють: трохи плоскіший гріб мужчини міг би стати причиною того, що шовкові протеїни розкладалися швидше й через це від них не залишилося жодних реліктів.

 

 

Archäologen entdecken älteste Seidenreste

PLOS ONE, 03/01/2017

Зреферувала Соломія Кривенко

 

10.01.2017