05.01.1892

"Христос раждаєть ся!" — гомонить нинї вечером в кождій рускій хатї, а кожда руска родина, дїлячись просфорою, складає собі желаня всего добра і лучшої долї. І ми витаємо сим окликом "Христос раждаєть ся!" велику родину, цїлу Русь-Україну, і з желанєм, щоби вже раз минули наші злиднї а настали красші часи, звертаємось до всїх наших Земляків. Чувство радости, яке при так великім торжестві переповняє грудь кождого Русина, няй не переводить ся нїколи з посеред Русинів! Христос раждаєть ся!
Вчера відбула ся нарада комітету основателїв товариства "Днїстер", на котрій порішено між иншими слїдуючі справи: 1) Ухвалено реґулямин нарад комітету, котрого проєкт виготовив д-р Савчак. 2) Одобрено два проєкти відозви до основателїв і руских патріотів, предложені п. В. Нагірним в справі зібраня фонду основного. 3) Рішено винаймити льокаль на канцелярію для комітету і справити конечне урядженє. 4) Заименовано управителем канцелярії комітету п. Ярембецкого. 5) Уповажнено д-ра Савчака до відбираня всяких письм і грошей присиланих для товариства і ухвалено завідомити о тім ц. к. дирекцію почт і телєґрафів. 6) Рішено, що звичайні наради комітету мають відбувати ся кождої пятницї о годинї 6½ вечером.
Збільшенє ґрунтів орних в Галичинї. Відомости статистичні, видавані кождого року краєвим бюром статистичним, містять виказ, виказуючій зріст рілї в Галичинї за послїдних 30 лїт. І так більші посїлости маючі 1,580.000 морґів орного грунту перемінили в згаданім часї 138.196 морґів неужитків, мочарів і лїсів на рілю. Менша посїлість маюча перед 30 лїтами 4,654.232 морґів орного грунту має их тепер 4,886.306 отже більше о 232.066 морґів. Єсли зважимо, що з розширенєм управи рілї стала ся тая управа интензивнїйша, то мусимо признати, що зріст обширу орного поля свідчить користно о поступі нашого рільництва.
Невинно засуджений. В днях 14 і 15 н. ст. грудня 1891 відбула ся головна розправа перед трибуналом присяжних в Перемишли против Марії і Гаврила Литвинів, селян з Ниновичьо злочин підпаленя і спів-участь в тім злочиньстві. Розправа звернула на себе загальну увагу, особливо в кругах правничих, позаяк за злочиньство, о котре обжалувано Марію і Гаврила Литвинів, відповідав дня 20 лютого 1885 року перед трибуналом присяжних в Перемишли селянин Сенько Гладила. Як ми вже в лїтї с. р. доносили признали тогдї присяжні Сенька Гладила винним злочиньства підпаленя, в наслїдок чого засуджено обжалуваного на кару 12 лїт тяжкої вязницї, котру тойже розпочав зараз відсиджувати в заведеню карнім у Львові. Хотяй обжалувані виперли ся всякої вини, то зізнаня свідків, слуханих при розправі, так рішучо против них промавляли, що по виводах прокуратора і оборонї, потвердили присяжні поставлені собі питаня, в наслїдок чого засуджено Марію Литвин за підпаленє на 4 роки тяжкої вязницї а Гаврила Литвина, яко морального виновника на 8 лїт тяжкої вязницї. Так справедливости вдоволено, але хто верне Сенькови Гладилї страчене майно і здоровлє, що покутував за чужу провину сїм лїт у вязници?
В Сколїм знищив огонь дня 24 н. ст. грудня два будинки в фабрицї сїрників М. Ліпшіца. Шкода виносить 4000 зр. а убезпечена була на 2250 зр.
Дивне самоубійство. В шибі нафтовім в Бориславі повісив ся дня 17 н. ст. грудня рілник Матїй Урбан. Коли на даний знак дзвінком витягнено з шибу линву, найдено на кінци линви трупа Урбана, котрий собі в той спосіб відобрав житє.
Вистава азійска буде небавом отворена у Львові. Иніціятором вистави єсть один маґнат, що повернувши з наукової подорожи по Азії привіз з собою збір різних ориґінальних азійских продуктів, фотоґрафій, зразки архитектури, рослинностя і характеристичних типів людских з Хин, Япану і Индій.
Вовки появили ся в великих громадах в лїсах коло Францталю на Буковинї. Дня 30 н. ст. грудня бігла — як пише Gazeta Polska — громада тих вовків гостинцем і покалїчила кілька штук худоби. В Садові коло Кимполюнґа громада вовків напала на худобу і наробила богато шкоди. Повідомлена о тім жандармерія прибула зараз і мусїла ввести борбу з вовками, заким их розігнала. Вовки покалїчили при тім досить небезпечно двох жандармів.
Дрібні вісти. Цїсар дарував громадї Макиш новий в повітї ярославскім 50 зр. на реставрацію церкви. — В Самборі помер оногди бувшій довголїтний староста самбірскій, Рудольф Ґубатта, в 69 роцї житя.

1888 новинки