02.01.1892

Предприємству львівского театру польского грозить банкротство і длятого предприємець пан Шміт удав ся до видїлу краєвого з просьбою о виплату половини субвенції на оперу в сумі 5000 зр. і одної рати на драмат в сумі 2500 зр. за рік 1893. Видїл краєвий не вдоволив сїй просьбі, бо єсли буджет на рік 1892 не ухвалений, то не ухвалена ще і запомога для театру польского. Щоби поратувати предприємство, видїл краєвий радить фондації скарбківскій виплатити ту запомогу, котру обіцює віддати, як лиш сойм признасть запомогу. Тимчасом ґр. Скарбек виплатить п. Шмітови около 10.000 зр., щоби запобігти банкротству; але за те положить секвестр на лїтний театр (вартости 5000 зр.), на ґардеробу і инші прибори театральні.
Від посла К. Teлишeвскoго одержуємо з Турки слїдуюче письмо: Світла Редакціє! Прошу о заміщенє слїдуючого заявленя: В ч. 9820 з 28 грудня 1891 подала нїмецка часопись Neue freie Presse в телєґрамах звістку, мов би то я переговорював з молодо-ческим клюбом послів ради державної зглядом солідарности поступованя з рускими послами ради державної і дотичний проєкт на вічу в Турцї мотивувати мав би тим, що Русини при дотеперішній системі правительственній нїчого не можуть надїятись від ґр. Таффого. — Отже заявляю, що звістка тая зовсїм неправдива; я анї на власну руку анї именем клюбу руского в жадні переговори не входив, в жадних переговорах не стою, і не то з клюбом молодо-ческим, але з жадним из послів ческих я про тую справу анї слівця не говорив. — Константин Телишевскій, посол ради державної.
Розширенє сїти зелїзниць державних. З початком сего нового року заходять важні переміни в шляхах австрійских зелїзниць державних. Кілька шляхів, котрі доси були в зарядї держави, переходить на власність держави, а инші шляхи прилучають ся на ново до шляхів державних зелїзниць. З днем 1 сїчня 1892 р. перейшли на власність держави шляхи зелїзниць: Кароля Людвика, архикнязя Альбрехта і зелїзницї Прага-Дукс та Дукс-Боденбах. 3елїзниця Кароля Людвика удержавнена в наслїдок умови, заключеної в червни с. р. а ухваленої законом в грудни с. р. Держава одержує на власність шлях довготи 848 кільометрів. Після умови мусить держава переймити всїх урядників зелїзницї Кароля Людвика з их правами і зобовязанями, і справдї всї урядники, з малими виїмками, переходять в склад державних зелїзниць. З висших урядників уступають лиш два: директор фінансовий у Відни, бар. Остгайм, і директор руху у Львові Слядковскій; оба они идуть в стан супочинку з своїми повними платнями. Ґенеральний директор бар. Сохор остає в службі аж до викінченя рахунків з будови другого шляху. З виїмкою невеличкого шляху зелїзницї Фердинанда від границї Галичини до Кракова, суть всї шляхи зелїзниць в Галичинї або удержавнені або в зарядї держави. З 1 сїчня переходить також на власність держави зелїзниця арх. Альбрехта, котра від серпня 1880 р. була в зарядї держави. Довгота шляху сеї зелїзницї виносить 182.6 кільометрів. — Під заряд держави переходять обі згадані висше зелїзницї в Чехії, довготи 341 кільометрів. — Зелїзницї державні в Австрії разом з шляхами, котрі стоять під управою держави, мають довготи 15.600 кільометрів, а капітал инвестіційний тих зелізниць виносить по-над 900 міліонів. — Що-до зелїзницї арх. Альбрехта, то, як доносить Fremdenblatt, правительство хоче єї переняти на власність від 1 лютого с. р. і розпорядженя до ліквідації вже видані.
В справі нашего килимкарства розіслав знаний меценат домашного промислу п. Володислав Федорович з Вікна квестіонар з просьбою о виповненє рубрик відповідними даними. Розходить ся о основні студії над нашим килимкарством і що до минувшости єго і що-до нинїшного єго розвою та будучности. В виду того п. Федорович просить всїх, котрі отрицали квестіонар, о можливо скоро зверненє єго з виповненими рубриками. Всякі замітки, хоч би і не обняті рубриками квестіонаря, будуть приняті з вдячностію.
Кошти поступованя карного і виконаня кари в голосній справі освіцимскій аґентів еміґрації до Америки — виносять після обчисленя бюра вадовицкого суду до тепер кругло 28.000 зр. Актів того процесу зажадало міністерство торговлї для зарядженя дісціплінарного поступованя против урядників і державних слуг, скомпромітованих другорядно, а не кримінально.
Зміни в зарядї зелїзниць державних. Nowa Reforma доносить, що директором руху в краківскій дирекції зелїзниць державних має зістати п. Людвик Вербицкiй, дотеперішний заступник директора у львівскій дирекції державних зелїзниць. — П. Кольошварій, дотеперішний директор руху державних зелїзниць в Кракові, буде перенесений до Відня.
Корпорація шевцїв у Львові вислала до міністерства війни петицію о доставу роботи для армії на 1892 рік дрібним промисловцям, що терплять від дорожнї.
Намірене самоубійсто. Іосифа Стефаницка напила ся оногди спіритусу, в котрім разпустила головки від сїрників і тим способом хотїла позбавити ся житя. Дїло єї постерегли завчасу і відвезли єї зараз до шпиталю a там небезпечність житя усунено. Причиною наміреного самоубійства була нещаслива любов.
Дрібні вісти. Страйк зецерів в Берлинї скінчив ся уступленєм страйкуючих. Tипoґрафічне товариство видало на сей страйк 750.000 марок. — Найвисшій урядник угерскої каси ощадности, Людвика Нюфсіч застрілив ся вчера на Новій рік, здефравдувавши значні суми, котрі програв на биржі.

1888 новинки