01.01.1892

П. Д. Г. Третяк, бувшій учитель народний, референт справ шкільних на вічу в Бродах, надіслав до "Галицкой Руси" жалобу на комітет вічевий, що той не позволив єму в єго рефератї піднести справи фонетичної правописи. На скілько п. Д. Г. Третяк компетентний сказати своє слово в тій справі, свідчить одно єго писанєчко уміщене в сегорічнім "Временнику Ставропігійского Института", де виводить, що той, хто пише правописею фонетичною, по смерти не дістанесь до неба і не удостоїть ся оглядати лиця Господнього. Отже і цїлий нарід сербскій, котрий уживає фонетичної правописи з власної волї, і наші братя під Россією, котрим россійске правительство приписало правопись фонетичну, до неба не дістануть ся — і не будуть там мутити райского блаженства п. Д. Г. Третякови. Комітет вічевий, очевидно, не застановляв ся над тим, як п. Д. Г. Третяк представляє собі "фонетиків" в житю загробовім, але з огляду на те, що віче мало будувати, а не руйнувати, зборонив єму ятрити селян — і поступив зовсїм справедливо.
В Чернівцях заказало краєве правительство зміняти час старий на середно-европейскій, бо — каже — в статутї міскім нема о тім бесїди, чи рада мійска може се зробити, чи нї. Справа пійде аж до міністерства. Батьки міста думають, що на се не треба аж дозволу статутів.
Будинок державних зелїзниць буде дня 1 н. ст. лютого перемінений на готель під именем Metropole. Умову в тій справі з дирекцією підписав п. Янович, властитель центрального готелю у Львові, та вже в наступаючих днях зачне роботу коло перебудовуваня. Новий готель буде устроєний з великим комфортом правдиво по европейски. В нїм буде уладжена вінда, водопроводи і реставрація на першім поверсї і такі инші прилади потрібні до вигоди гостей.
В Перемишли — як доносить Gazeta Przemyska — віцепрезидент п. Бобжиньскій, коли представляли ся єму учителї шкіл середних і народних, висказав велике вдоволенє з того, що між професорами перемискої ґімназії а паралельок руских панує гармонія. Професорів він запевняв о своїй прихильности і уповажнив их, щоби в кождій службовій справі удавали ся до него з довірєм, а він буде совістним і справедливим.
Григоріяньскій калєндар заводять Вірмене в Туреччинї. Царгородскій вірменьско-католицкій патріярх Азаріян оповістив се своїм одновірцям і по дни 6 ст. ст. сїчня має у них наступити день 19 сїчня.
Щасливий льос. Чотирнацять-лїтний син професора ґімназіяльного в Радівцях п. Николи Устіяновича одержав при хрестї льос Рудольфа яко дар від хрестного батька. Тепер льос сей виграв 10.000 зр.
Юл. Цуляф, емеритований совітник намістництва і бурміст м. Коломиї помер там же. Похорони відбулись у Львові.
Погорілцям громади Станіславчика в перемискім дарував цїсар кождому по 10 зр.
Oгнї. В Кутах згopiлa гарбарня Герша Айзенштайна і Ляї Браєр враз зі складом шкір. Шкода виносить над 20.000 зр., але в значній части убезпечена. — В Грабівци скільскім, в пов. стрийскім, згоріла церков філіяльна. Шкода около 2500 зр. Пожар повстав в наслїдок недбалости служби церковної, котра по поминках не погасила добре світла.
Дрібні вісти. Іосиф Красовскій, б. бурмистр і першій асесор міста Долини, помер в Долинї. — В Берлинї помер сер Вілєм Артур Уайт, амбасадор анґлійскій в Стамбулї, а в Франкфуртї над Меном знаменитий историк нїмецкій кс. Иван Ясень. — В Kpaкові струїлась Анна Ситкова т. зв. райским яблоком, намоченим в спіритусї, котре она зажила яко лїкарство. — В Кракові зачав виходити орґан робітників "Naprzód". Прокураторія привитала єго конфіскатою і ревізією в редакції.

1888 новинки