31.12.1941

Приклади, гідні наслідування. Працівники Р. С. у. К. знагоди ім'янин директора М. Капусти зібрали і переказали до Комісії Допомоги Полоненим УКК 632 зол. П. дир. Капуста знагоди своїх ім'янин зложив 50 зол. — Працівники Центросоюзу знагоди ім'янин директора інж. Творидла зібрали на полонених і переказали до Ком. Доп. Полоненим 200 зол. — На весіллю неназваних молодих громадяни Сернок Середних, пов. Рогатин, зібрали на полонених і передали до КДП 92 зол. — Працівники І. Дитячого будинку — Кадетська 30. знагоди ім'янин адміністратора п. Р. Чолія зібрали і переказали до КДП 310 зол. — Усім ініціяторам збірок і збірщикам складаємо щиру подяку. Названим солєнізантам долучуємо у нашому і 120 тисячів українських полонених імені найщиріші побажання всього найкращого. — Краєва Комісія Допомоги Полоненим при УКК у Львові.
Додатковий хліб. Починаючи з 29 грудня ц. р. по 3 січня 1942 р. крамниці Хліботресту видають додатковий хліб на відтинок S8.
Мірничий відділ. Кандидати на півнячий відділ при українській технічній школі, які не зголосилися до вступного іспиту вчора, зголосяться сьогодні, тобто 31 ц. м. в год. 9-ій рано при вул. Охоронок 4. Початок навчання 3 січня 1942 в год. 8-ій рано там же.
Совганка. На ставі "Світєзь" відкрита совганка. Міський Відділ Тіловиховання має в продажі постійні карти.
Ферії в урядах. До 2 січня 1942 р. у львівських урядах зимові ферії. Нормальне урядування зачнеться 3 січня.
Господарка яйцями і птицею. Господарку хатньою птицею та яйцями взяли у свої руки кооперативні організації, які є під наглядом і опікою уряду. Праця йде в тому напрямі, щоб піднести продукцію, покращати годівельну расу хатньої птиці, дати годівельникам фаховий вишкіл, розбудувати мережу скупу та засобити її потрібним технічним приладдям. Тому, що холодільні, які існують при поодиноких станицях скупу яєць, були невистарчальні, їх недостачу заступили цементовими басейнами, в котрих заливається яйця вапном. Яйця й хатня птиця це важний продукт краєвого господарства, який може заспокоїти не лиш внутрішнє запотребування, але й іти на експорт.
Реєстрація чужинців. Пригадуємо, що всі чужинці, які проживають у Львові, обов'язані зареєструватися в Уряді Зголошень і Особистих Довідок (пл. Смольки 3. IV. пов.). Реєстрація ведеться ще сьогодні, 31 грудня та 2 і 3 січня 1941. Сьогодні зголошуються ті, чиї прізвища починаються від букв О, П, Р. До реєстрації треба принести, крім своїх документів, чотири фотознимки.
"Літаври". Четверте число київського літературно-мистецького тижневика "Літаври" присвячене українським письменникам — жертвам большевизму. Воно приносить вірші О. Влизька, Є. Плужника, Д. Фальківського та П. Филиповича, новелу Г. Косинки "Постріл", передову статтю О. Штуля, статті Є. Яворівського про Влизька, О. Лещенка про Косинку, С. Кокота про Фальківського, Ю. Кандієва про поетів, переклад вірша Т. Кернера та багату хроніку (спеціяльно про київські театри).
Проект хемічної очищувальні. З хвилиною, коли Галичину зайняли німецькі війська, а адміністрація перейшла в німецькі руки, виринуло питання механічної очищувальні, якої проєкт виготовило Німецьке Інженерське Бюро в Ульмі. Перші проєкти, над якими працювали тутешні інженери, виконала за большевиків організація "Діпроміст", котра мала свій осідок у Магістраті. Тому що дані про кількість каналової води, евент. дані, скільки припадає на мешканця, подано в вищих цифрах, як це є справді, проєкт треба було переробити, бо не відповідає тутешнім умовам. Незалежно від того Управа Водопроводів опрацьовує план розбудови каналізації в місті й на передмістях, що належать до міста. Вона опрацьовує теж проєкт поширення водопроводів, використовуючи до того нові джерела в околиці Каменоброду. Цю воду допроваджено до міста окремим проводом. Сьогоднішний стан водопроводів є невистарчальний, бо ледве покриває запотребування міста, а літом, залежно від погоди, може навіть не стати води. Багато води марнується теж через те, що уладження по домах не зберігають її як слід. На тому терплять мешканці, бо мусять більше платити за воду. Дуже важним питанням є справа створення більшої кількості інсталяційних підприємств для ремонту й будови нових водопроводних уладжень у приватних мешканнях, через те, що тих кілька підприємств, які вже існують, не може обслужити усіх потреб такого великого міста.
Крита плавальна. Перед війною в 1937—1938 рр. вибудовано великими коштами 3 плавальні. При чому дві бетонові відкриті на Замарстинові і в Парку Залізної Води, а одну під дахом при вул. Карпатській 5. Зразу ці плавальні підлягали безпосередньо Міській Управі, згодом перейшли під опіку Управління Водопроводами. Під час большевицької окупації управа плавальнями перейшла до спортової організації "Динамо". Після звільнення від большевиків усі плавальні й купальні перейшли до Управління Водопроводами, але на розпорядок Штадтгауптмана перейдуть цими днями і під опіку Міського Уряду Здоров'я. Тепер діє лиш крита плавальня при вул. Карпатській ч. 5. Військові платять за квиток вступу 60 гр., цивільні особи 80 гр. Жидам вступ заборонений. Плавальня відчинена від 8 год. вранці до 8 год. вечора. Відвідувачів, нажаль, небагато, хоч ціна вступу невеличка, нижча навіть від передвоєнної, а обстановка плавальні наскрізь модерна. Зразково уладжені гардероби, електрична сушня, зимні й теплі і туші, басейнова заля з трибуною для публики, уладження до плигання, чиста вода з селединовим рефлектором, яка заманює до себе. Ця плавальня нагадує літо серед зими. Плавальню відвідує найбільше молодь, яка знає, що спорт і вода — це здоров'я.

1938 ситуація