28.12.1891

У Львові дня 28 н. ст. грудня 1891.
В міру того, як чим раз користнїйше для справи народної починають укладати ся відносини серед рускої суспільности в краю, елєменти деструктивні уживають всяких способів, щоби тому перешкаджати, боячись зовсїм натурально, що руска суспільність находить ся на добрій дорозї — консолідація всїх здорових і щиро мислячих елєментів. Для елєментів же деструктивних се значить стілько, що погибіль, і тим легко зрозуміти єї в остатних часах проявлювані конвульсійні судроги.
Солідарність і независиме а достойне виступованє руского клюбу в радї державній здобули собі в краю загальне признанє, а навіть многі з тих Русинів, котрі з першу давали ся баламутити, нинї вже прозріли і про заступників Руси в радї державній думають инакше. Перейшли вже дві сесії ради державної, а о дїяльности руских послів в тих сесіях можна говорити хиба тілько добре. Нїхто хоч дрібку совістний не закине клюбови рускому, щоби в чім-небудь зрадив справу народну або в потребі не станув на сторожи поваги рускої народности, а що-до самої дїяльности парляментарної в интересах руского народу — то нинїшний клюб — ut facta loquuntar — безперечно перевисшив всякі рускі делєґації часі давнїйших. В наслїдок того пізнаня відносини серед рускої суспільности — як сказано — починають укладати ся чим-раз користнїйше і можна мати надїю, що всї щиро і здорово мислячі Русини — всї конструктивні елєменти може і в недовгім уже часї сконсолідують ся до спільної щирої і здорової працї орґанічної у внутрі, а до оборони і до виборюваня прав для Руси на внї.
Така консолідація — се признає кождий щирий Русин — єсть для добра і поступу руского народу річею конечною, а коли она доси, на жаль, ще не наступила, то вина за се спадає на саму суспільність, котрої частина так довго давала ся баламутити і позволяла надуживати своєї добродушної довірчивости елементам деструктивним. Нинї під тим взглядом видко зміну на лучше і єсли тілько настрій суспільности рускої в дусї справедливого оцїнюваня ситуації, людей подїл их утвердить ся так, що проби розстрою будуть відбиватись о здоровий розум і щире руске почутє, мов бризки филї о тверду скелю, — тогдї настане хвиля консолідації. Від самої суспільности рускої зависить приспішенє тої хвилї.
Деструктивні елєменти готують рускій суспільности одну пробу за другою, — ми-ж віримо в здоровий єї розум, віримо, що она удержить ся в рівноразї — і тим побідить, бо тим осягне ся консолідацію сил руских, і то консолідацію правдиво спасенну. Річ ясна, що консолідації такої не спосібні перевести елєменти деструктивні та й впрочім що за розум був би вертатись назад до того давного стану, котрий показав ся непрактичним, нездоровим і погубним для справи народної?
Правдиву консолідацію Русинів спосібні і можуть перевести лише народовцї. Така консолідація була завсїгди і єсть нинї в их проґрамі, — не вина-ж провідників-народовцїв, що благородний патріотичний намір их не міг доси перевести ся в дїло, ба ще й нинї почва під тую велику будову мабуть не зовсїм певна. Як сказано, суспільність наша перебуває тепер ще остатні проби, які готують їй елєменти деструктивні, — народовцї-ж, совістно понимаючи консолідацію сил руских, зовсїм не оглядають ся і не будуть оглядатись на нїякі фаєрверки елєментів деструктивних — анї на брошури, котрі вже вийшли і ще може мають вийти, анї на безтолкове их лаянє на вічах, які вже були і ще мають бути, — народовцї приступлять до дїла і довершать єго тогдї, коли совість их скаже им, що се вже може довершитись без школи для святої справи народної всякими ренеґатами і отчайдухами тілько разів уже поневіряної і зраджуваної.
Бажаєм же як найщирше рускій суспільности, щоби приспішила велику хвилю консолідації сил руских в честь і добро нашої народности і нашого народу!

1888 дописи