Максим МУЛЯР

Минулого тижня чорний янгол тероризму завітав до Берліна. Не можна сказати, що німців загалом і мешканців столиці зокрема не готували до такого фатального розвитку подій. Попередження про евентуальні теракти інтенсивно лунали вже принаймні з рік. Утім напад на різдвяний ярмарок у центрі Берліна увів німців у глибокий шок, інцидент може мати радикальні наслідки для політикуму, спрямування суспільного розвитку, буденного трибу життя німців.

 

 

Пригадаймо, як це було. Увечері в понеділок, 19 грудня, близько 20:00 за місцевим часом вантажівка з польськими реєстраційними номерами врізалася в натовп людей на різдвяному ярмарку в Берліні. Ярмарок, розташований недалеко від меморіальної церкви кайзера Вільгельма (Kaiser-Wilhelm-Gedächtniskirche) на Брайтшайдпляц, є одним з найпопулярніших в німецькій столиці. Щорічно його відвідує понад мільйон осіб. І того трагічного вечора на площі були тисячі відвідувачів.

 

Вантажівка, давлячи людей і руйнуючи торгові намети, проїхала метрів 50-80. У її кабіні перебували дві особи. Одну з них пізніше поліція виявила мертвою. А водій вантажівки, реалізувавши свій лихий намір, вискочив з машини і спробував сховатися. За два кілометри від місця трагедії, неподалік від площі Велика Зірка (Großer Stern), правоохоронці затримали підозрюваного у скоєнні злочину. Щоправда, згодом з'ясувалося, що поліціянти помилилися, що затриманий до злочину не причетний, тож його довелося відпустити. 

 

У поле зору слідства потрапила інша особа — громадянин Тунісу Аніс Амрі, полярес якого виявили в кабіні вантажівки. Окрім того, з керма машини було знято відбитки пальців тунісця. Сумнівів практично не залишилося.


Кількість жертв теракту — 12, дуже символічно. Внаслідок наїзду вантажівки загинули 11 людей. Дванадцята жертва — справжній водій вантажівки, 37-річний поляк Лукаш Урбан, який, як згодом встановило слідство, намагався завадити зловмиснику вчинити теракт і був при цьому убитий. Загалом серед загиблих — шестеро жінок і шестеро чоловіків. Семеро з них — німці. Загинув і один громадянин України. Ще троє іноземців були громадянами Чехії, Італії та Ізраїлю.

 

Кількість людей, що зазнали травм, — 48. Їх географія ще барвистіша: громадяни Німеччини, Ізраїлю, Угорщини, Фінляндії, Лівану, Великої Британії та Іспанії. Багато з них донині перебувають у важкому стані.

 

 

Тепер перейдемо до двох ключових питань тексту: 1) ким був зловмисник; 2) чому йому вдалося вчинити замислене? Відповіді на одне й друге виявилися дуже цікавими і для багатьох — несподіваними.

 

Отже, Аніс Амрі (який так і помер підозрюваним у скоєнні нападу на різдвяний ярмарок у Берліні 19 грудня) народився у туніському місті Газі 22 грудня 1992 року. У лютому 2011 році італійська поліція затримала його, коли він перетнув море разом з іншими біженцями на надувному човні й прибув на острів Лампедуза. Амрі не надав офіційним італійським органам жодних документів, які б завірили його особу. Він заявив, що є неповнолітнім, хоч минуло вже понад місяць, як йому виповнилося 18 років. Але він добре знав (чи був добре проінструктований) про те, що італійські закони набагато поблажливіші до неповнолітніх без батьківського супроводу.

 

Амрі поселили в італійській родині в реґіоні Катанія, там-таки його зарахували до школи. Проте довго він не провчився, через те що його кілька разів затримували за акти жорстокого насильства проти своїх однокласників. Урешті-решт правоохоронці заарештували Амрі за крадіжку та спробу підпалити школу. Це було  23 жовтня 2011 року. Тунісця засудили до чотирьох років ув'язнення. Тюремний термін він відбував у Катанії, а потім в Палермо.

 

В'язнична кара аж ніяк не сприяла виправленню нашого «героя». За даними Департаменту пенітенціарних установ Італії, Амрі у в'язниці поводився аґресивно і його залічили до категорії «небезпечних осіб».

 

Амрі відсидів «від дзвінка до дзвінка» і в травні 2015 року вийшов на волю аж ніяк не з чистим сумлінням.

 

Після того, як Амрі відбув покарання, Італія намагалася депортувати його з країни, але Туніс не поспішав співпрацювати с італійською владою. Довший час влада північноафриканської країни не надавала документів щодо свого громадянина.

 

Цим безладом і скористався Амрі. Він отримав лише офіційний документ від місцевої префектури з вимогою залишити Італію. Італійська влада ж лише внесла всю інформацію про нього в Шенґенську інформаційну систему й відпустила з Аллахом.

 

 

2015 року Амрі потрапив до Німеччини за сфальшованими документами. У липні того ж таки року він подав заявку на отримання притулку. Нагадаємо, це саме ті дні, коли на Західну Європу вихлюпнулася шалена хвиля біженців. Очевидно, саме під її прикриттям Амрі хотів проскочити до леґального життя в ФРН.

 

Він зареєструвався в центрі для прохачів притулку в містечку Еммеріх-на-Райні (федеральна земля Північний Райн-Вестфалія), на кордоні з Нідерландами. Правоохоронці підозрюють, що саме в той час Амрі увійшов в контакт з фундаменталістами. Зокрема, точно відомо про його контакт з 32-річним представником терористичної організації «Ісламська держава», імамом Абу Валою, якого заарештували в листопаді 2015 року. Німецька поліція згодом виявила, що імам був головним вербувальником ІДІЛ в Німеччині.

 

З лютого 2016 року Амрі як прохач притулку користувався у Німеччині правом вільно пересуватися цілою країною. Відомо, що більшість часу він перебував у Берліні. 

 

Не втратив він свого статусу навіть після того, як у червні з Федерального відомства у справах міґрації та біженців (Bundesamt für Migration und Flüchtlinge — BAMF) йому прийшла остаточна відмова в наданні азилю і припис залишити країну. Хоча на якісь кілька днів він навіть опинився в ізоляторі для осіб, які підлягають депортації з Німеччини. Утім до реадмісії справа так і не дійшла через той самий брак документів, які підтверджували б його особу та громадянство. Туніс далі грав вар'ята з німцями, як раніше — з італійцями. Зрозуміло, що тунісці не палали бажанням приймати свого батяра взад. Документи, за якими Амрі можна було б нарешті реадмісувати з Німеччини, надійшли до Берліна з Тунісу щойно минулої серед, 21 грудня. Тобто через два дні після вчинення злочину. Ось така іронія долі.

 

Отже, з особою терориста все зрозуміло. Потенційного терориста можна було в ньому розгледіти за кілометр. Чому ж тоді славна німецька поліція дала такого маху?

 

Німецькі правоохоронці все ж тримали Аніса Амрі на особливому обліку ледь не з перших днів після прибуття до Німеччини, а надто після того, як з'ясувалося, що він контактував зі згаданим Абу Валою. За даними поліції, Амрі активно шукав по всій країні спільників, готових разом з ним здійснювати теракти. Принаймні точно відомо, що він намовляв інших людей до того, щоб пограбувати банк, а на здобуті гроші придбати зброю у знайомих ісламістів з Франції.

 

У березні 2016 року тунісець був внесений до списку 549 особливо небезпечних потенційних терористів. Приблизно тоді прокуратура Північного Райну-Вестфалії розпочала щодо нього розслідування за підозрою в підготуванні тяжкого насильницького злочину, який загрожує безпеці країни.

 

Але правоохоронці зволікали, бо для того, щоб виписати ордер на арешт Амрі, доказів у слідства бракувало. Залишалося стежити за ним і прослуховувати його телефони.

 

Коли Амрі перебрався до Берліна, то його «вели» вже тамтешні нишпорки. Це тривало до вересня цього року. А потім цілодобове спостереження з Амрі зняли…

 

Важко сказати, хто дав команду прибрати «хвіст» з Амрі. Тепер щодо цього факту в Міністерстві внутрішніх справ Німеччини провадять внутрішнє розслідування. Публічно представники міністерства виправдовуються, що для цілодобового стеження за всіма 549 ​​фіґурантами списку потенційних терористів поліція не мала достатніх кадрових ресурсів. Адже на кожного треба було б виділити по 4-5 опергруп, які працюють позмінно.

 

Але все це звучить якось несерйозно в контексті берлінської трагедії й того, що було попередньо відомо про тунісця. Можна припустити, що після такого проколу міністрові Томасові де Мезьєру (Thomas de Maiziere) доведеться подати до демісії.

 

Очевидно, теракт спричинить у Німеччині політичний землетрус, щойно закінчаться Різдвяні й Новорічні свята. Адже це був не просто атентат, це був замах на найсвятише — німецький різдвяний ярмарок, одне з найулюбленіше місць розваг тамтешніх бюрґерів.

 

Німці вже вимагають від влади жорсткої реакції на теракт. Як засвідчує остання соціологія. Більшість німецьких респондентів, опитаних соціологічною службою YouGov після теракту в Берліні, висловилися за посилення заходів безпеки в Німеччині; 73 % опитаних вважають, що в країні необхідно збільшити кількість поліціянтів; а 61 % також висловилися за те, щоб правоохоронці були краще споряджені. Окрім того, 60 % опитаних заявили, що треба встановити додаткові камери відеоспостереження в громадських місцях.

 

Зрештою, після теракту в Берліні німецький уряд і без опитування зрозумів, що необхідно стрімко підвищити рівень безпеки і зменшити загрозу від імміґрантів. «Держава має намір збільшити кількість депортацій осіб, котрим відмовили у леґальному статусі в ФРН, до країн їхнього походження», — заявила бундесканцлерка Німеччини Анґела Меркель під час брифінґу в п'ятницю, 23 грудня. Вона додала, що уряд міркує над тим, які політичні та юридичні зміни мають бути зроблені у зв'язку з подіями в Берліні.

 

Пані Меркель запевнила, що влада країни зробить усе можливе, щоб у короткий термін підвищити безпеку в країні. Зволікати тут не можна, бо з прорахунків німецької влади в міґраційній політиці вдало користають антиімміґрантські політичні сили. Так, рейтинґ правопопулістської партії Alternative für Deutschland («Альтернатива для Німеччини») зріс за останні кілька днів на 2,5 відсоткового пункта. Якби вибори до німецького Бундестаґу відбулися минулої  неділі, то за цю партію віддали б свій голос 15,5 відсотка німецьких виборців. Такі дані опублікувала в п'ятницю, 23 грудня, газета Bild з покликом на здійснене соціологічним інститутом INSA дослідження.

 

Нагадаємо, що Alternative für Deutschland прославилася не лише своїми ксенофобськими гаслами. Її члени не раз відвідували Москву, бували в окупованому Криму та на Донбасі, рішуче виступали проти антиросійських санкцій. Одне слово, справедливо заслужили собі славу «вірних друзів Путіна в Німеччині». Тож тунісець Амрі своїм терактом чудово посприяв їхньому рейтинґу, а отже, потішив і Кремль. Як то казали мудрі римляни: Cui bono? Cui prodest? Is fecit.

 

Тим часом Християнсько-демократичний союз (ХДС), очолюваний Анґелою Меркель, втратив після теракту 1,5 процентного пункта. Нині його рейтинґ становить 31 відсоток. Популярність Соціал-демократичної партії Німеччини знизилася на один пункт — до 20,5 відсотка. Вільна демократична партія позбулася 0,5 процентного пункта і опустилася до рівня 6 відсотків.

 

Але повернімося до нашого «героя» Аніса Амрі. Він, на щастя чи на жаль, вже полишив цей метушливий світ. Уночі проти п'ятниці, 23 грудня, (близько третьої години ранку за місцевим часом) італійські карабінери зупинили чоловіка для перевірки документів у передмісті Мілана, проте той вихопив пістолета й відкрив вогонь. Правоохоронці передають, що затримуваний волав «Аллах акбар!». Перш ніж його застрелили, він встиг поранити одного з поліціянтів у плече.

 

Цікаво зауважити, що до знайомої йому Італії Амрі потрапив через Францію. Тобто найрозшукуваніший на той момент у Європі злочинець зміг без проблем перетнути два, хай і суто формальні, кордони. І напоровся він на кулю карабінерів суто випадково. Тож, очевидно, є над чим замислитися і Європолу, і Інтерполу, і національним правоохоронним органам країн-членів Європейської Унії.

27.12.2016