У Поморянському замку-палаці почалися першочергові протиаварійні роботи. Порятунок та реставрація замку, очевидно, затягнуться на роки, проте він може стати першою в Галичині твердинею, врятованою за час незалежності.
Замок-палац XV–XVII ст. у Поморянах зберігся частково — від прямокутної в плані споруди з кутовими вежами та внутрішнім двором залишилися два двоповерхові корпуси з круглою кутовою вежею
Замок, що став палацом
Дорога, яка веде на Золочів (районний центр у Львівській області), недалеко від міста сходить вбік. Дорожній знак каже: до Поморян 15 км.
Містечко Поморяни колись було улюбленим місцем королів і відомою резиденцією графів. У XVI столітті місту навіть надали Маґдебурзьке право. Найвідоміший тут сьогодні — замок-палац, що від середини XIX століття належав родині Потоцьких. Точніше, найвідоміші — його руїни. Хоча колись розкішний палац нині треба добре пошукати. До нього немає вказівників і при під'їзді його видає хіба що величезна, нині, щоправда, дуже занедбана, територія.
Свою історію твердиня веде ще з XV століття. Спершу це був замок, який вдало виконував свої оборонні функції, витримував затяжні облоги турків і татар. Свого часу він був одним з улюблених місць відпочинку короля Яна ІІІ Собєського. Вже за часів власності Потоцьких замок цілковито перетворюється на палац і стає схожим на той, який відомий за світлинами, починаючи з початку ХХ ст. За радянських часів, у 50-і рр. XX ст., тут був райком КПУ та райвиконком (тоді містечко мало статус райцентру). Пізніше сюди перенесли ПТУ, яке тут було до 1970-х років. Навчальний заклад виселили після пожежі, яка і стала руйнівною для замку.
Місцеві мешканці ще пам'ятають минулу велич замку. Зі слів колишнього працівника училища, пана Богдана, коли тут було ПТУ, більшість кімнат були великими та гарними — усюди лежав дубовий паркет, у приймальні директора стояв гарний камін, а в найбільшому кабінеті завжди збирали наради.
Згадують місцеві мешканці, що за їхньої пам'яті замок двічі горів — у 1954 та у 1974 роках. Перша пожежа трапилася… через шершнів, які завелись на горищі палацу. Робітники хотіли їх викурити, що й призвело до біди. Тоді згоріла частина даху, але решта все вціліло.
Офіційно причиною пожежі 1974-го вважали погано прокладену електромережу. Пан Богдан розповідає, що через сильний вітер полум'я за лічені хвилини перекинулось на всю будівлю.
«Але є версія, що там зберігали золотий посуд, яким у замку користувались після перемоги над татарами. Кажуть, син Потоцького знав про це, і власне він організував пожежу, аби викрасти той скарб. Є така версія, але наскільки вона правдива, вам не скажу», — розповів місцевий мешканець.
Сьогодні про велич Поморянського палацу нагадують частина вцілілих стін, вежа та поодинокі збережені декори. Останні десятиліття Поморянський замок з кожним роком дедалі більше руйнувався. Після відселення ПТУ територію ніхто не доглядав системно, споруда руйнувалась. Сприяло занепадові палацу і ставлення місцевих мешканців, які поступово розтягували конструкції палацу на будматеріали.
Шанс для палацу
«Палац у дуже поганому стані. Частина — завалена, решта теж "дихає на ладан". Дуже добре, що колони достояли до сьогодні, але не факт, що вони б вистояли до весни», — розповідає Z головний архітектор проекту виведення палацу у Поморянах з аварійного стану з ПП «Архітектурна майстерня Лагуш і Спілка» Зіновій Лагуш.
У серпні 2016 року задля безпеки туристів замок огородили по периметру маркувальною стрічкою із суворою заброною заходити за межі
Кілька років тривала промоція палацу та заходи різних волонтерських ініціатив з порятунку споруди, і щойно нещодавно там врешті почали серйозні роботи. Стежити за ними можна на спеціально створеній сторінці у соціальній мережі Facebook.
Цього року з обласного бюджету виділили гроші на укріплення гостроаварійних частин замку. Роблять це за допомогою дерев'яних опор. Рішення тимчасове, але, зі слів архітекторів, дозволить перезимувати ще одну-дві зими без суттєвих втрат. Водночас уже на завершальному етапі перебуває проект ліквідації аварійного стану замку-палацу. Разом це коштуватиме бюджету близько 700 тис. грн.
«Ліквідація аварійного стану означає укріплення стін, відновлення втрачених елементів, зокрема стін, перекриттів, даху тощо. У нас є достатньо архівних матеріалів та фото, аби це зробити. Вікна плануємо закрити щитами, аби там ніхто не лазив. За умови нормального фінансування, аби вивести палац з аварійного стану, треба кілька років. Далі вже питання виділення коштів на реставрацію», — розповів Зіновій Лагуш.
Точного кошторису робіт наразі немає, однак архітектор запевняє, що задоволення не дешеве. На виведення палацу з аварійного стану треба кілька десятків мільйонів гривень. Якщо говорити про реставрацію, то, очевидно, йтиметься про десятки мільйонів доларів.
«Реставрація — це дуже дорого. Це відновлення білокам'яних деталей, обрамлень, поліхромії, ліпнини тощо», — провадить далі архітектор.
Однак, запевняє фахівець, якщо вивести палац з аварійного стану і перекрити дахом, він цілком зможе простояти ще багато років, чекаючи реставрації.
В обласній державній адміністрації кажуть, що питання реставрації треба буде розглядати разом з питанням пристосування. Адже під час реставрації палац треба буде наповнити його певною функцією. В ОДА припускають, що до цього залучатимуть інвесторів, адже знайти такі кошти у місцевій скарбниці навряд чи вдасться.
Разом з тим аварійні роботи, каже директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА Оксана Ткачук, завершать таки за гроші області.
«Наступного року в обласному бюджеті будуть кошти на виведення палацу з аварійного стану. Яка це буде сума, наразі дискутуємо. І чекаємо на проект. Але принципова позиція — ми взялись за цей об'єкт і будемо вести його. Принаймні, аби вивести з аварійного стану», — розповіла Z Оксана Ткачук, зазначивши, що Поморянський замок єдиний такий щасливий, адже фінансувати роботи в інших замках просять державу.
«Кінцева мета — не просто відновити замок, але зробити його "живим". Відновлення — це ще не все. Треба, щоб палац функціонував і заробляв на себе», — каже один з учасників ініціативи порятунку палацу, громадський діяч родом з Поморян Теодор Ґудзяк.
Що саме там буде, наразі серйозно не обговорюють, адже все залежатиме від конкретного інвестора. За останні роки разом з темою реставрації замку звучали різні ідеї щодо його використання, зокрема там хотіли зробити будинок Спілки письменників, будинок для літніх людей, центр творчості, фестивальний центр, реабілітаційний центр і навіть резиденцію Святого Миколая.
У 2011 році Львівська облдержадміністрація навіть видала перший каталог інвестиційних пропозицій, до якого внесла 41 пам'ятку архітектури та історії, серед них три львівські замки: Бродівський, Свірзький і Поморянський. У колишньому управлінні охорони культурної спадщини навіть запевняли, що зацікавлені палацом є, але сьогодні поморянська твердиня і надалі залишається клопотом області. Є сподівання, що після протиаварійних робіт — трохи меншим.
ДЛЯ ДОВІДКИ
На Львівщині на обліку перебувають 10 замків: Бродівський, Добромильський (руїни), Жовківський, Золочівський, Львівський (руїни), Олеський, Свірзький, Старосельський, Підгорецький та Поморянський.
Із восьми замків (не враховуючи двох, що перебувають у руїнах) п'ять мають користувачів, один (Бродівський) використовують частково, а два (Поморянський та Старосельський) зовсім не використовують.
Кожен замок із різних причин — у різному стані збереження, але всі вони мають однакову потребу — здійснення реставраційних робіт.
27.12.2016