Комісія палати послів ради державної оповістила справозданє з проєкту, ухваленого палатою панів що-до правно-адміністраційних студій і державних испитів. Референтом комісії єсть д-р Менґер. Комісія повідкидала переважно поправки пороблені палатою панів і назад станула на становищи правительственного предложеня.

 

Майже одноголосно комісія заявила ся за тим, щоби намірені реформи в тій справі перевести головно дорогою законодатства а не дорогою правительственного розпорядженя, як се палата панів предложила. Дальше многі члени комісії висказали свій погляд, щоби вже в перших курсах яко основу до науки права і адміністрації учити соціольоґії, загальної адміністрації і фільософії права по-при правно-историчні науки юридичні. Крім того на деяких правничих факультетах порушено гадку, щоби перед зложенєм правно-историчного испиту слухати економії. Тих всїх проєктів комісія глубше не розбирала. В перших семестрах соціольоґії не можна викладати длятого, позаяк она доси не має ще такої наукової форми, щоби єї можна зробити обовязковою колєґією для початкуючих. То саме можна сказати о всїх висше згаданих предметах. З другої же сторони комісія заявила бажанє, щоби о висше згаданих предметах читати виклади і щоби науково обробляти реформи, які заводять ся на суспільнім поли будьто з иніціятиви держави, будьто яким иншим способом. Длятого комісія на кінци справозданя ухвалила відповідні резолюції, подані низше.

 

В дебатї піднесено бажанє, щоби академії наук, узнаючи велику вагу науки права і адміністрації, заложили для тих наук осібний віддїл. Комісія так сформуловала свої бажаня в самім пpoєктї.

 

Правничі студії мають тревати що-найменше вісїм семестрів [правительство проєктувало сїм], а з тих три семестри перед правно-историчним испитом а пять по першім державнім испитї. Комісія змінила номенклятуру обовязкових предметів в §.4 проєкту: нїмецке право (исторія жерел права і исторія публичного права, исторія і система права приватного), дальше "австрійске право державне" змінено на "загальне і австрійске право державне", як се і само правительство проєктувало; а наконець замість "австрійске право адміністраційне" після правительственного проєкту, має бути "наука адміністрації і австрійске право адміністраційне". Комісія вийшла з тої основи, що вже науковий реґулямін в 1855 р. визначив виклади адміністрації і єї дїйстно учили на правничих факультетах в Австрії. Адміністрація після погляду комісії є фундаментальною наукою для позитивних постанов австрійского права адміністраційного. Зроблено наконець зміну в §.5 сего проєкту, щоби правно-историчний испит можна складати вже в чотирех остатних тижднях третого семестру. Початок шкільного року 1893/94 назначено речинцем, коли сей проєкт має війти в житє. Се стало ся на бажанє міністерства просвіти а дальше з уваги на тих кандидатів, котрі зробили одно або два риґорози а щоби они могли зложити ще недостаючі им риґорози треба дати им більше на те часу.

 

Комісія приняла слїдуючі резолюції:

 

1) Взиває ся правительство, щоби за-для студіованя правничих студій піднесло на університетах науку політики і соціольоґії.

 

2) Взиває ся правительство, щоби оно завело на правничих і адміністраційних факультетах о скілько се можливе, а) спеціяльні виклади о праві зелїзничім, асекураційнім, патентовім, воднім і промисловім, б) виклади о соціяльній політицї а особливо о новочасних реформах державних на суспільнім поли і о формах соціяльної самопомочи. 3) Взиває ся правительство, щоби при нагодї закладаня і обсади катедр обовязкових предметів "австрійского права державного" і "адміністрації і австрійского права адміністраційного", учителї дбали о семинарскі вправи та щоби як найбільше число студентів брало в них участь. Таке саме домаганє ставляє комісія що-до науки економії, політичної евономії і науки о скарбовости. 4) Взиває ся правительство, щоби поробило дослїди над справою колєґіяльних оплат в університетах і щоби як найскорше перевело реформу в тім взглядї не нарушаючи истнуючих доходів поодиноких доцентів. 5) Взиває ся правительство, щоби зимовий і лїтний піврік подїлило в такій спосіб, щоби оба курси, о скілько можна, були рівні.

 

[Дѣло]

25.12.1891