24.12.1891

В днях 18 і 19 с. м. зібрала ся в намістництві під проводом совітника п. Леопольда Моравеца комісія для переведення ревізії траси зелїзничої Станиславів-Воронянка на підставі проєкту, виробленого ґенеральною дирекцією австр. зелїзниць державних в порозуміню з правительством угорским що-до продовженя тої траси до Мармарош Сигот. В комісії брали участь відпоручники видїлу краєвого, палати торговельної, ґенеральної инспекції зелїзниць і инші.
Проєктовану зелїзницю зі Станіславова до Воронянки зачислено до катеґорії ліній головних другорядних; она має коштувати около 10 міліонів. Зелїзниця тая буде 96 клм. довга і буде мати 5 тунелїв. Проєкт обнимає слїдуючі стації: Хриплин, Братківцї, Тисьменичани, Перерісль, евентуально Тарновиця, Надвірна, Лоєва, Делятин, Дора і Яремче, Микуличин, Тартарів, Ворохта, Воронянка.
Головно велась нарада над проєктом видїлу краєвого, щоби зелїзниця ишла зі Станіславова на Лисець, Богородчани, Жураки, Монастиряни, Молотків до Надвірни, — а з-відси вже дальше так, як того правительство хоче, до Воронянки і до Угорщини.
За повисшим переложенєм траси зaявили ся рішучо: відпоручник палати торговельно-промислової, директор дібр барона Лібіґа в Солотвинї і директор домен і лїсів державних. В своїм часї заявили ся за трасою староство в видїл повітовий в Богородчанах.
Відпоручник видїлу краєвого обставав за напрямом зі Станіславова на Богородчани, Молотків, Надвірну і. т. д. замість напряму на Братківцї, Тисьменичани, Перерісль — піднїс всю вагу економічну такого переложеня траси, а то з огляду на численні місцевости, що занимають ся промислом гірничим, лїсовим і домашним, котрі тим самим піднесуть більше рух транспортовий, нїж нечисленні і не так важні місцевости, положені при трасї пропонованій правительством межи Станіславовом а Надвірною. Збудованєм траси після пляну правительства межи Станіславовом а Надвірною віднято би місцевостям, при трасї видїлу краєвого, раз на все добродїйства комунікації зелїзничої.
Однакож против проєкту видїлу краєвого заявили ся відпоручники ґенерального штабу, ґенеральної инспекції зелїзничої і ґенеральної зелїзницї державної. Остаточне рішенє залежить від міністерства торговлї і мабуть оно не згодить ся на проєкт видїлу краєвого. Правительство не відступить від свого наміру і цїла та нарада мала лиш мале значінє теоретичне.

1888 дописи