Тарас БАЗЮК

Перші вибори у шести об'єднаних громадах Львівщини показали, що перемогу в перегонах за крісла сільських чи міських голів здобули переважно відомі у своїх громадах кандидати, які не хотіли безпосередньо висуватися від конкретних партійних структур. Крім того, експерти вказують, що на цих перегонах з'явилося мало нових постатей — здебільшого кандидатами були чинні представники влади чи бюджетних установ, тож вибори стали такими собі перегонами адмінресурсу.

 

 

Партійна арифметика

 

На виборах до міської ради в Мостиськах мандати здобули представники семи політичних сил. Перше місце посіла Українська галицька партія, за нею — БПП «Солідарність», а третіми прийшли представники ВО «Батьківщина». Ці партії здобули 6, 5 та 4 мандати відповідно. По три місця у новій раді мають представники «Громадянської позиції», Радикальної партії та Європейської партії. І останнє місце — за ВО «Свобода», представники якої дістали два мандати.

 

Якщо порівнювати ці результати з виборами у жовтні минулого року, то кардинально поліпшила результат єдина політсила — УГП — у три рази. Восени 2015 року ця партія здобула два місця у Мостиській міській раді, а тепер стала лідером з шістьма мандатами. Не варто забувати й про «Батьківщину», яка виборола чотири місця на противагу двом у минулому скликанні.

 

БПП «Солідарність» втримала свій попередній результат, так само як і  «Громадянська позиція», Радикальна партія, Європейська партія та «Свобода». Натомість «Самопоміч» втратила всі три мандати, а НРУ — два місця у міській раді. Втратив єдиного представника й УКРОП.

 

Натомість у міській раді Судової Вишні ситуація з лідерами «перевернулася» — перше місце посіла БПП «Солідарність» (16,9 %), а на другому опинилися представники УГП (13,7 %). Третє місце посіли новачки — партія екс-голови СБУ Валентина Наливайченка «Справедливість» (11,6 %).

 

За ними йдуть кандидати від НРУ (10,3 %), УКРОП (8,2 %), ВО «Свобода» (7,6 %), «Громадянська позиція» (7,3 %), «Батьківщина» (7,1 %), Радикальна партія (6,1 %), «Самопоміч» (5,8 %). За бортом залишилися КУН та «Народний контроль», які не змогли подолати 5-відсотковий бар'єр.

 

Порівняно з минулими виборами поліпшили позиції УГП, «Солідарність», Радикальна партія, «Батьківщина», «Свобода» та «Самопоміч». Натомість «Громадянська позиція» та НРУ, які перемогли в перегонах 2015 року, цим разом показали трохи гірший результат.

 

Щодо виборів у Нижанковицькій, Давидівській та Жовтанецкій ОТГ, то там з-поміж партійних кандидатів найбільше обрали представників «Батьківщини». У Нижанковичах вони здобули більшість — 8 із 14 мандатів. П'ять місць здобули самовисуванці, а також пройшов у раду один кандидат від НРУ.

 

У Жовтанецькій ОТГ «Батьківщина» має 9 мандатів, 7 — самовисуванці, по чотири – «Свобода» і «Самопоміч», і один мандат — у представника від «Солідарності». В одному з округів відбудуться перевибори.

 

А в Давидівській ОТГ величезною виявилася перевага «автономних» кандидатів. Депутатів-самовисуванців тут налічується 23 з 26. Ще два мандати здобула «Свобода» і один — «Батьківщина».

 

Аналогічна історія в Шегинській ОТГ: 20 мандатів — за самовисуванцями, 7 — за «Батьківщиною», а ще у двох округах відбудеться повторне голосування.

 

Що ж до міських, селищних та сільських голів, то серед них більшість також ішли незалежними кандидатами. Винятком став представник «Батьківщини» В. Смолінський, який переміг у Нижанковичах. Усі решта — самовисуванці, хоча партійний сайт БПП «Солідарність» заявив, що ці кандидати йшли на вибори за підтримки цієї політсили. Водночас УКРОП підтримував формально незалежного кандидата у Давидівській ОТГ.

 

Як вже зазначалося, представники партій перемогли там, де вони мають адмінресурс у вигляді влади, сильні первинні організації або ж потужну мотивацію керівництва обласних осередків. Більшість голосів для опозиційних партій також не є дивиною: представники політичних сил, які протиставляють себе владі, завжди вдаються до більшого популізму, аніж провладні політики, та й процент довіри до опозиції серед перманентно невдоволених актуальним станом справ виборців традиційно більший.

 

Прихований адмінресурс

 

Експерти Громадянської мережі ОПОРА вказують на те, що на цих виборах з'явилося вкрай мало нових облич, а більшість кандидатів репрезентували вже чинну владу різного рівня. Тож можна говорити про таке явище, як прихований адмінресурс, адже представники місцевої чи державної влади мали через свої посади неконкурентні переваги, бо могли використовувати свій статус у владі під час кампанії.

 

«Мова не йде про прямий адмінресурс, але оскільки ми аналізували суб'єктів виборчого процесу і специфіку їхньої кампанії, то всі ми фіксували те, що більшість кандидатів були представниками органів місцевого самоврядування чи державної влади. Альтернативні, незалежні кандидати були рідкістю в ході цієї кампанії. Проблема в тому, що статус представників ОМС чи державних осіб давав неконкурентні переваги і можливість використовувати свій статус в публічних цілях, і такий маніпулятивний вплив на хід виборів таки відбувався», — наголосив експерт ГМ ОПОРА Олександр Неберикут.

 

Водночас він зазначив, що таке скупчення кандидатів, дотичних до влади, призвело до того, що почалася своєрідна конкуренція адмінресурсів.

 

«Давайте подивимося на переможців та основних учасників, які конкурували між собою. Це або чинні голови, або представники районних державних адміністрацій. Тут була конкуренція адмінресурсу. Мова не йшла про те, що змагаються між собою кандидати, які мають доступ до цього ресурсу, із тими, які такого доступу не мають. В цьому плані всі перебували в більш-менш рівних умовах, але це в першу чергу впливало на конкурентність виборів, тому що немає інших структур, спроможних делеґувати кандидатів», — підсумував експерт.

 

Також представники ОПОРИ вважають ще однією тривожною тенденцією те, що чимало кандидатів не створювали своїх виборчих фондів і не подавали проміжних фінансових звітів про використані кошти. Така ситуація взагалі унеможливлює контроль за фінансуванням виборчої кампанії, ставлячи під сумнів прозорість фінансування.

 

26.12.2016