у середині яблук живуть зерна
у середині слив – їх кісточки
у середині грудня стає зимно
бо я не тримаю в руках твоєї руки
і хто там що скаже мене не колише
бо все що я знав – при тобі забув
бо я живу в середині тиші
в середині твого імені – його букв
і зранку зимових троянд наріжу
і візьму яблуко і кілька слив
і візьму для тебе подих Парижу
як пес зимовий зимовий слід
бо ніхто не знає де вікна і двері
де твоя звізда і де мій папір?
і щоби побачити кісточки і зерна
потрібно півсливи і пів'яблука пів-
і потрібен спів і пелюстки горла
цей грудневий світ і його Нью-Йорк
бо для одягу ти завжди гола
і голодна для яблука і сливок
бо якщо заховати себе у конверти
і сховатись за двері або у фейсбук
і зерно і кісточка в напрямку смерті
потребують твоїх і моїх рук
і тому що зимно і тому ми сині
і тому що до ранку нас і світ замете
твої руки в кишені – в її середині
а моє серце в середині тебе
Автор світлини — Олександр Фразе-Фразенко
24.12.2016