◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Фідеікоміс родини Дїдушицких. Як ми вже вчера доносили, внесло правительство до палати панів проєкт утвореня фідеікомісу з маєтностей ґр. Володимира Дїдушицкого, положених в Галичинї. Фідеікоміс має складати ся з трех частей а то: з посїлостей ґрунтових в Галичинї, з "Музея Дїдушицких" у Львові і з трех фондів. Посїлости ґрунтові обіймають 21.826 морґів вартости 2,955.600 зр. На тім маєтку тяжить 458.000 зр. ипотекарного довгу. Правительство мотивує своє предложенє тим, що в Галичинї єсть лиш 8 майоратів, котрі становлять всего 0.65% єї простору а по прилученю маєтностей ґр. Дїдушицкого піднесе ся сей процент лиш на 0.85. Дальше підносить правительство, що з огляду на интензивну раціональну господарку в Галичинї всхідній було би утворенє майорату Дїдушицких дуже пожадане, тим більше, що з цїлого комплєксу землї припадає більше як 50% на лїси, котрі по фідеікомісарній вінкуляції дадуть ся лїпше використати і лекше консервувати. Другою частою фідеікомісу єсть, як сказано "Музей Дідушицких" у Львові і необтяжений довгами дім, в котрім музей містить ся, вартости 100.000 зр. На удержанє і розширенє музея призначує проєкт 12.000 зр. річної дотації. Після §.9-го згаданого предложеня має музей містити все, що відносить ся до исторії природної, антропольоґії і етноґрафії давних країв польских а публика має мати свобідний вступ в кількох днях в тиждни. Крім річної дотації утворить ся ще 300-тисячний фонд, котрий має служити до розширеня і доповненя музея. Вкінци має утворити ся ще два фонди по 1 міліонї зр. а то одинь для покриваня і підвисшуваня апанажів а другій фонд резервовий. Всї ті три фонди мають зачати складати ся аж від року 1916.
Oгнї лучили ся в послїдних часах в сих місцевостях: В Лановічах в повітї самбірскім згоріло 6 загород селяньских; шкода більша як на 2.000 зр., по части убезпечена. — В Кривім повіта бережаньского, на обшарі двірскім, власности міністра Залеского, згоріли дві стайнї вартости 6.000 зр., в цїлости убезпечені. В одній стайни згорів паробок, котрий там ночував. Заряджено судове слїдство, бо заходить підозрінє, що огонь був підложений. — В Липнику під Бялою знищив великій огонь дня 14 н. ст. грудня фабрику кафлїв, фірми Колінґера і заведеня господарскі В. Ципсера; шкода 20.000 зр., огонь був підложений. — В Урлові в повітї золочівскім, згоріло одно господарство; шкода 7.200 зр. в цїлости убезпечена. — В Глинянах в повітї перемишляньскім згоріло 10 загородь селяньских, шкода 8.214 зр. — В Липівцях повіта перемишляньского знищив огонь 7 загород; загальна шкода 3.800 зр. неубезпечена. — В Бурштинї згоріли два більші господарства, загальна шкода 10.900 зр. в половинї убезпечена.
Зміни в судівництві. З Відня пишуть до Nоw. Reform-и, що на місце совітника міністеріяльного Алекс. Тхуржницкого, именованого віцепрезидентом висшого суду краєвого у Львові, має прийти до міністерства совітник суду краєвого у Львові Іосиф Завадскій, котрий вже був занятий в міністерстві судівництва враз з бл. п. бар. Канне. Віцепрезидентом краківскої апеляції на місце Фел. Мадеєвского, переходячого в пенсію, має стати совітник двору при найвисшім судї Лев Будзиновскій а єго місце займе совітник суду висшого у Львові Людв. Муц, котрого знов має заступити Ив. Ґіртлєр де Клєборн, прокуратор львівскій, придїлений до прокураторії ґенеральної у Відни. Прокуратором у Львові стане Вол. Середовскій, дотеперішний прокуратор extra statum. До прокураторії ґенеральної при трибуналї касаційнім має бути придїлений Ив. Лозиньскій, совітник суду краєвого в Кракові котрий довшій час працював в секретаріятї суду найвисшого. В місце совітника Лозиньского буде именований при краєвім судї краківскім совітник extra statum на час потреби.
У внутрішних справах церковних руских кольоній американьских став великій заколот, про котрий можна дізнатись з тамошних ґазет руских, — але що редактори тих ґазет руководять ся в першій лінії лиш пристрастною завистею особистою, то і годї тим вістям на разї много повірити. І так доходять вісти, що угорско-рускій священик Товт в Мінеаполіс перейшов на православіє з деякими своїми парохіянами, а "Руске Слово" робить замітку, що в Мінеаполіс можна се робити, бо там вже стало осїли рускі еміґранти і не гадають вертати до старого краю, противно же годї пускати ся на такі експеріменти по инших руских кoльoнiяx. А що на таке заносить ся, видно из згадки в послїднім (45-ім) числї "Руского Слова", де в статьї під зaг. "Війна гр. к. священиків з Римом" таке пише ся: "Bсї греко-кат. священики жонаті дістали приказ від "конґреґації de propaganda fide", щоби вертали до краю, бо в Америцї вільно бути лиш нежонатим священикам. В "Американьско-Словеньских Новинах" появила ся відозва, підписана свящ. Олек. Шередим з Нового Йорку, котрою скликано всїх тих греко-кат. священиків на нараду до Гезельтону на день 3 грудня. Крім того між священиків розіслано обіжник. В сїм дни зьїхало ся до Гезельтону одинацять священиків, переважно угорско-руских, бо між ними мав бути лиш о. Теофан Обушкевич з Оліфант, та о. Грушка ("Руске Слово" називає о. Грушку не священиком а "господином"). Службу Божу правив о. Обушкевич а проповідь говорив о. Грушка. Ураджено: Перейти на православіє, позаяк сїм разів писано до Риму в повисшій справі і сїм разів им відмовлено. На Новий Рік при посвященю церкви в Маганой Сіті зробити демонстрацію в дусї православія і запросити на се торжество православного епископа і трех священиків з Сан Франціско. Ходити між людей і списувати их до переходу на православіє. Видавати ґазету писану на пів по угорско-руски а на пів по россійски." — Отсе був би головний зміст сеї сензаційної вісти, котру подаємо за "Руским Словом", пропускаючи, розумієсь вже справдї "американьскі" замітки редакції "Руского Слова" до поодиноких осіб і фактів. Годилось би, щоби львівскій Ординаріят митрополичій чим скорше пояснив цїлу справу, бо опираючись лиш на вістях американьских ґазеть руских можна справдї занепокоїтись.
Дрібні вісти. Р. Ф. Кайндль, знаний зі своїх етноґрафічних праць про Русинів, промований минувшого тиждня на доктора фільософії. — Надсовіткик п. Ис. Винницкій вже виздоровів і обняв управу краєвого суду в Чернівцях. — В місточку Сумах коло Харкова умер Иван Харитоненко один з найбогатїйших людей в полудневій Россії. Харитоненко походив з селяньскої родини і своєю запопадливостію добив ся маєтку, цїненого на 40 міліонів рублїв.