Володимир СЕМКІВ

Солодкий сон «радикала» Мосійчука над обгортками цукерок і державними мільярдами

 

Бюджет-2017 серед усіх попередніх видань — рекордсмен. У цьому сезоні народні депутати засиділися за документом до глупої ночі, і фінальне голосування відбулося о 4:52:53, «засвітивши» на таблі 274 голоси. В такий спосіб парламентарі побили попередній рекорд, встановлений прем'єром Яценюком і головою ВР Гройсманом у 2014 році — тоді бюджет тягнули аж до 4:24:07. А загалом, Верховна Рада вже третій рік поспіль голосує за бюджет по четвертій годині ранку…

 

Але проблема не в тому, що народні депутати мордують себе довготривалими дискусіями над важливим для держави законом. Якби ж то! Затримка з ухваленням бюджету-2017 була пов'язана з тим, що в той час, поки народні депутати сиділи у сесійній залі під канделябрами, документа все ще не було. Сокровенні таблички принесли у сесійну залу десь о 4:00, і потім їх протягнули до результативного ухвалення за скороченою процедурою.

 

«Не можу пояснити та збагнути того, що відбулося вчора і цієї бюджетної ночі в українському парламенті, — писав старожил української політики Віктор Пинзеник наступного дня в обід. Він є одним із 4 депутатів БПП, котрі під час голосування за бюджет натиснули кнопку «утримався». — На додаток до ранкових 3,5 годин майже 13 годин голосувань із невеликими перервами опівночі та вранці. І перервами не тому, що треба дати перепочинок від марафону голосувань. Причина банальна — відсутність предмету голосування — відповідних проектів законів, які готувалися чи то з коліс, чи то з колін».

 

 

Спантеличений Пинзеник не розуміє, чому народних депутатів підганяли з голосуванням. «Чи, може, цим надзвичайним режимом треба було попередити зміну течії річок у зворотному напрямку, чи настання кінця світу? Чи завтра починається новий бюджетний рік?», — апелює екс-міністр фінансів.

 

Утім для авторів бюджету його алярмове ухвалення завжди має велику перевагу — народні депутати не мають змоги ознайомитися з проектом чи поставити якісь норми під сумнів, бо «нема часу», бо «скоро путівка», бо «в країні війна», що є запорукою для безперешкодного голосування. Власне, апарат ВР фізично не зміг забезпечити народних депутатів належним пакетом документів. Закон голосували фактично «з голосу», на особистій та корпоративній довірі.

 

Здебільшого народні депутати не мастять собі голови такими проблемами. На протест зважується далеко не кожен. Наприклад, народний депутат Владислав Голуб (БПП) за 40 хвилин перед голосуванням, о 4:09 ранку, скаржився: «От нам щойно роздали проект бюджету на наступний рік, ну, точніше, щось схоже на проект бюджету на наступний рік. Тут немає додатків: 1, 2, 3, 4, 5 (6-й є), 7, 8, 9, 10, 11. Скажіть, будь ласка, Андрію Володимировичу, ви сказали працювати з сайтом [Верховної Ради]: от я оновив сайт — і останні додатки, які тут є, є станом на 03.11.2016 року. Або підтвердіть під стенограму, що жодні цифри не змінилися в цих додатках, або роздайте тоді додатки по основним розпорядникам бюджетних коштів, щоб ми могли працювати з бюджетом, бо, вибачте, з цим працювати неможливо».

 

Всі вихваляння Володимира Гройсмана про вчасно поданий бюджет і виважений довготривалий бюджетний процес — виявилися «до лямпочки». Фінальна редакція виписувалася в останній момент потайки від інших. І весь той час, поки народні депутати займали свій вечірній та нічний час додатковими питаннями з порядку денного (треба сказати, що це не було марнуванням часу: зокрема, народні депутати ухвалили важливий закон щодо Вищої ради правосуддя), — у кабінетах точилися дискусії. За непідтвердженою інформацією, вночі до парламенту приїжджали президент Петро Порошенко і лідер «Народного фронту» Арсеній Яценюк і допомагали шукати підтримку в депутатському корпусі для фінансового документа. А народні депутати з різноманітних груп фактично висіли на руках та вухах у прем'єра Володимира Гройсмана та міністра фінансів Олексндра Данилюка, перетворивши урядову ложу на ярмарок торгів і захцянок.

 

Як вам бюджет, пане Данилюк?

 

Підтримка знайшлася, і ґарантію голосів було здобуто в переконливий спосіб. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман іще перед початком голосування знав, які фракції підтримуватимуть бюджет, бо подякував за роботу фракції Радикальної партії, депутатським групам «Відродження» і «Воля народу», а також частині «Самопомочі». Саме вони забезпечили голоси під бюджет-2017. А закон зі змінами до податкового законодавства підтримував навіть «Опозиційний блок».

 

Радикальну партію цього року знову підкупили пожежними машинами («підкуповувати» — перен.: «Викликати у кого-небудь симпатію, інтерес і т. ін.»). «Ляшківці» наполегливо вимагали збільшити фінансування для забезпечення технікою рятувальників, а також підозріло вхопилися за ідею створити Кредитно-експортне аґентство, на яке з бюджету мають виділити близько 200 млн. грн. Власне, ґешефт був настільки очевидним, що про «пожежників» у підсумковому слові без приховування сказав і сам Гройсман. «Так, українським пожежним потрібна техніка, тому що їм треба виїжджати на пожежі. Але їм потрібна не тільки техніка, а їм потрібна заробітна плата», — «тролив» прем'єр.

 

За спостереженнями народного депутата із «Самопомочі» Лева Підлісецького, під час розгляду бюджету нйбільш активною у сесійній залі була групка «тіньових» депутатів — ішлося про одного з найближчих соратників Петра Порошенка Ігоря Кононенка, екс-голову ДУСі Сергія Березенка, а також Віталія Хомутинніка — співголову депутатської групи «Відродження». «Вони вболівали за прийняття і домагались переголосування всіх "збитих" корупційних правок [під час розгляду бюджетоутворюючих законів]. Все верталось через чергове і чергове переголосування. Процедур і реґламенту не було дотримано. Простий цинізм і маніпуляції. З цього чітко можна зрозуміти, що там не все ok і в бюджеті. А ми його, на жаль, і не бачили. Бюджет — це сотні сторінок. А роздали кілька десяток тексту. З таким підходом кота в мішку не купують», — прокоментував Підлісецький.

 

Остаточна редакція бюджету наразі не доступна для ознайомлення. Документ оприлюднять після того, як його офіційно підпише голова ВР. Утім шерег народних депутатів вимагають від посадовців публічно підтвердити або заперечити наявність певних пунктів. Десь за інакших обставин це лунало би як абсурд — але в наших реаліях то, на жаль, правда... Зокрема, народний депутат від БПП Ольга Бєлькова у середу по обіді зверталася до міністра фінансів Олександра Данилюка з закликом прокоментувати одну з найскандальніших поправок бюджетного процесу — поправку №43 зі змін до Податкового кодексу щодо зниження ренти для низки видобувачів газу. «Прошу офіційно підтвердити долю чи недолю правки по 2% ренті щодо важкодоступних покладів вуглеводнів. Рада проголосувала проти поправки №43 і не переголосувала ще раз за неї у проекті 5368. Чи виникла вона десь в іншому місці під виглядом іншої правки?», — зверталася Бєлькова, в такий спосіб визначаючи для бюджету ганебний вирок: ніхто до пуття не відає, за що саме голосував...

 

 

За інформацією видання «Лівий берег», визискувачами поправки №43 мали бути бізнесмени з групи «Воля народу». А згідно з даними нардепа Світлани Заліщук, ці зміни готували для групи «Відродження». Поправка давала змогу перевести низку газових свердловин на мізерну ренту — 2% замість 29% і 14%. Оцінювати критерій важкодоступності копалин мав би Кабінет Міністрів. Проти схвалення цієї норми виступив, зокрема, «Нафтогаз», заявивши про те, що запровадження винятків у правилах породить корупційні ризики. Навіть більше, сам Гройсман заявив, що не хоче для свого уряду такої мороки з «важкими» копалинами. «Не треба покладати ці речі на уряд, щоб потім уряд визначав, яка свердловина складна, яка ні. Я просив би зараз зняти цю поправку, не враховувати її», — закликав голова уряду.

 

Проте у сесійній залі поправка була навдивовижу живучою. Цей пункт потайки намагалися перенести з законопроекту №5132 до проекту №5368. Власне, депутат Бєлькова і запитувала про те, яка остаточна доля у цієї двовідсоткової ренти.

 

Такі непорозуміння підштовхують до думки, що хоч бюджет формально й схвалено, однак надалі нас іще можуть чекати несподіванки, подібні до минулих років: коли фінальний текст корегувався post factum у рамках так званих технічних правок. На жаль, цей «ритуал» теж стає традиційним для українського бюджетного процесу, як і «нічні чування». І очевидно, що проблема стоїть не лише в тому, щоб «уперше вчасно подати проект бюджету», а в тому, щоб позбавити його кулуарних впливів та корозійного приватного інтересу.

 

Був на засіданні цікавий момент, коли один з народних депутатів нагадав Володимиру Гройсману про те, як він боровся з бюджетними маніпуляціями за часів свого спікерства. «Даючи коментар вашому попереднику, який очолював уряд до вас, ви сказали геніальну фразу: "Робити дурнями народних депутатів я не дам!". Володимир Борисович, і от, на жаль, те, що нам роздали, показує зовсім інше», — ця репліка зачепила Гройсмана, і він пізніше сказав, що «насправді нікому не дам робити дурнями народних депутатів».

 

Але очевидно, що мовець має рацію: посадовці рухаються в круговороті, проте традиція не змінюється. Цього разу до її збереження доклалися і Гройсман, і голова ВР Андрій Парубій, і голова податкового комітету Ніна Южаніна — на них було багато нарікань від бунтарів сесійної зали. Понад те, комітет Южаніної, за спостереженням Віктора Пинзеника, вніс на друге читання неіснуючий проект, а саме ту редакцію податкових змін (№5368), котра у першому читанні була відхилена парламентом.

 

 

Щодо інших дискусійних питань, то урядово-депутатські дебати також точилися довкола ініціативи запровадити стимулюючу ренту для нових свердловин на рівні 12%. Згідно з баченням авторів поправки, це спонукало б газові компанії та інвесторів вкладатися у розвиток українського газобудування. Ця ініціатива, зрештою, не пройшла.

 

Водночас бюджет зробив поблажку для нафтовидобувної сфери, знизивши ренту на видобування копалини. Згідно з підрахунками Вікторії Войціцької, втрати бюджету становитимуть 1,7 млрд. грн. Войціцька обурена, що уряд формує фінансовий розрив для нафтовиків, хоча бачить ризики у «знижці» для газовидобувачів.

 

Через ті самі 2 млрд. грн., оцінених як потенційні втрати, Кабмін також не погодився віддавати частину ренти на видобуток газу на користь місцевих громад: новація почне працювати допіру з 2018 року.

 

Окрім того, депутати довго не могли узгодити пункт про фінансову підтримку аграріїв. Шерег політиків вказували на те, що цією дотацією зможуть скористатися лише «обрані» підприємці. «Державна дотація має основну мету — підтримати дрібного та середнього сільгосптоваровиробника. Чому ж така підтримка має надаватись економічно потужним сільгосптоваропідприємствам, які на сьогодні мають значний економічний розвиток і фактично займають монопольне становище на внутрішньому ринку виробництва м'яса птиці?», — обурювався депутат БПП Сергій Хлань.

 

ВР ухвалила рішення про ґарантії для вкладників націоналізованого «Приватбанку».

 

Дуже гостро дискутувалися проблеми, котрі супроводжують реформу децентралізації. Згідно з концепцією реформи, держава перекладає низку своїх обов'язків на місцеве самоврядування, а проект бюджету-2017 передбачив такі кроки у сферах освіти, медицини, транспортних пільг тощо. Зокрема, відтепер фінансування професійно-технічних закладів, а також обслуговування технічних потреб та інфраструктури загальноосвітньої школи падає на плечі провінції. При тім держава зберігає на державному бюджеті заробітні зобов'язання перед вчителями. Натомість можливі перекоси цієї ініціативи мають вирівнювати спеціальні освітні субвенції.

 

«Цього не можна допустити. Сьогодні уряд на чолі з паном Гройсманом — фактично, як за тим Гоголем, про бюджетну децентралізацію: я тебе породив, я тебе і вб'ю», — дорікав прем'єрові депутат «Самопомочі» Роман Семенуха.

 

Для Гройсмана, одного з авторів реформи децентралізації, такі слова — як тупцювання по мозолях. «Відповідально заявляю як співавтор фінансової децентралізації в країні: місцеві бюджети будуть абсолютно повністю наповнені, вони дадуть можливість розвиватися територіальним громадам. І я це заявляю відповідально як співавтор і як прем'єр-міністр країни. Я за це несу персональну відповідальність», — обурювався голова уряду.

 

Гройсман нагадав, що бюджетом передбачено децентралізацію не лише обов'язків, а й фінансів. Зокрема, уряд планує, що в 2017 році фінансовий ресурс місцевих бюджетів має становити 424 млрд. грн. — на 28% більше, ніж цього року. Відбиваючись від спікерів із Харкова та Львова (котрі було особливо активними), Гройсман нагадав, що Львів має на депозиті 496 млн. грн., а Харків — 520 млн., і «не має куди їх витрачати».

 

Правильно. Бо «витрачати» — треба вміти. Доведено нічними обрядами над бюджетом.

 

22.12.2016