◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Впреосв. митрополит д-р Сильвестер Сембратович повернув в суботу вечером з Відня до Львова. — В четвер дня 17 н. ст. грудня приймав цїсар митрополита на авдієнції. — Як довідуємо ся, одержав Вп. митрополит сими днями від папи цїнний дар. Єсть се реліквіяр з частиною дерева Хреста Господнього, вартости над 1000 зр. Реліквіяр єсть цїлий зі срібла, 3/4 метра високій, важить 13 кільоґрамів і артистично викінчений.
Видїл тов. "Львівскій Боян" пригадує своїм членам, що вправи хору мішаного відбувають ся кождого четверга, хору жіночого кождої середи а хору мужеского кождого вівтірка о год. 7-ій веч. в комнатах "Рускої Бесїди" і просить их, щоби на ті вправи точно приходили. В. Шухевич. Д-р Лев Петровскій, лїкар практикуючій при головнім шпитали львівскім, одержав посаду лїкаря повітового в Вашківцях на Буковинї.
В львівскім університеті відбуло ся торжество иматрикуляції нововписаних студентів дня 17 н. ст. грудня.
Маршалком дрогобицкої ради повітової вибраний дня 17 грудня посол Ксенофонт Охримович в місце п. Юл. Більского, котрий зрезиґнyвaв з того уряду.
Тайна справа. Один з місцевих дневників оповідає таку пригоду: Перед кількома лїтами умер в заведеню психіятричнім в Деблінґу, Казимир Мйончиньскій, властитель міліонового маєтку в Галичинї, нежонатий, що своїм ексцентричним поведенєм зраджував умислову слабість і задля того взяли єго навіть в курателю. Після полишеного завіщаня спадкоїмцями стали малолїтні сини ґр. Потоцкого. — Нагле перед десятьма днями являє ся сей небіжчик в своїй давній маєтности на найбільшій страх своїх знакомих давнїйших і селян. Воскресшій має оповідати, що небіжчиком зробив єго за доброю заплатою один лїкар заведеня в Деблінґу. Лїкареви сему обіцяв М., що за єго житя нїхто о єго смерти не довідає ся, а коли сей лікар перед недавним часом помер — М. міг вже без перешкоди оголосити себе живим. Зроблено-ж єго мертвим в той спосіб, що якогось иншого небіжчика, відповідно зміненого всаджено до домовини, устроєно похорон а все те було так зручно уладжене, що члени родини, котрі були на похоронї, не пізнали ся на тім. Від хвилї похорону аж до смерти лїкаря, перебував М. за границею, відбуваючи далекі подорожі. Причиною, длячого М. хотїв удавати небіжчика, мало бути се, що хотїв пересвідчитись, що стане ся з маєтком по єго смерти. Цїле те оповіданє викликало у Львові велику сензацію і всї о тім голосно говорять. Тимчасом в Gaz. Nar. і Gaz. Lw. появили ся статьї, котрі підозрівають просте обманьство і доносять, що власти вдали ся вже в сю справу.
Трибунал судьїв присяжних в Перемишли засудив сими днями Федька Шатулу з Дорогомишля в повітї яворівскім на кару смерти через повішенє за убійство, яке поповнив Шатула на кольоністї Ант. Мільгавзенї в суперечцї з ним.
Дрібні вісти. Цїсар дарував громадам: Станькова і Завадка в повіті лїськім по 100 зр. запомоги на будову шкіл.

22.12.1891

До теми