До нових планів розвитку українського ремесла
Рідко котрий громадський стан у нас може почванитися такими традиціями, як українське ремесло. Від самого зарання відіграє воно поважну ролю в організації міста та в цілому громадському житті. В ремісничих цехах гуртуються не тільки високо кваліфіковані майстри та челядники, що своїми виробами здобули залежну славу далеко поза межами краю, але й добрі та прикладні громадяни з широким кругом заінтересування громадськими, культурними й церковними справами. Відповідно до того тішилось ремесло великою повагою, мало своїх представників у міських управліннях, своє місце в обороні міст, у святочних походах і церемоніях. Особливо великі заслуги цього стану в Галичині, де мусів він ставити чоло полонізаційному натискові в містах. Старше покоління пам'ятає ще ремісників, що стояли в проводі громадських і культурних установ, у міських радах, у цехах і на кожному пості, де потрібно чесних і солідних громадян.
З бігом літ тяжчі були умовини праці українських ремісників. Капіталістичний устрій, зріст фабрик і чужа конкуренція — ось перешкоди, що їх доводилося поборювати українському ремісникові. Деякі галузі ремесла переходять зовсім у жидівські руки, коли до того долучити польський асиміляційний натиск і відповідне стосування податкової системи, дістанемо новий образ умовин, що серед них приходилося ремісникові жити й працювати. Тільки надзвичайній працьовитості і солідній фаховості з однієї, а великому завзятті й громадській виробленості чільних представників українського ремесла з другої сторони, слід завдячувати, що ця надзвичайно важлива господарська ділянка зберегла не тільки своє добре ім'я, але просто й існування.
Останні воєнні роки, а зокрема два роки большевицької господарки, принесли нові удари та сильно погіршили становище ремесла. Примусове скооперування, часто оперте не на господарських, а на соціально-політичних підставах, мусіло від'ємно відбитися на розвиткові ремесла, притупило в ремісників ініціятиву та охоту до праці.
На щастя, ті часи вже за нами, українське ремесло вже поволі стає на ноги і є вся надія, що двигнеться знову на свій високий рівень. Авже ж, зусилля окремих людей мають своє значення, але при плановій організації цілого стану не вистарчають. У першу чергу необхідна тут своя сильна професійно-станова організація, що радами й досвідом підпомагає ініціятиві ремісників, пильнує їхніх інтересів, як стану, дбає про ремісничий доріст і його дошкіл.
У сьогоднішніх воєнних часах, коли перед ремеслом розкриваються не тільки великі можливості, але часто накладаються обов'язки справно обслужити населення, коли ремісник мусить заступити працю фабрик, особливої ваги набирає добрий і певний банк для потреб ремесла. Добра фінансова основа нерідко буває половиною успіху ремісничого підприємства і про те повинен пам'ятати кожний ремісник. Банк не існує тільки на те, щоб у ньому в погребі позичити гроші — хоч і це належить до кола його діяльности, — куди більше його значення для клієнтелі з ремісничого стану виявляється в тому, що кладе він своїм завданням постановити на твердій фінансовій базі цілий ремісничий стан. Він зацікавлений у розвиткові ремесла, бо в той спосіб росте його клієнтеля. Така взаїмна співпраця та зазублення інтересів виходить на добре обидвом сторонам: ремісник — складає свою зайву готівку в банку (так дістає забезпечення свого капіталу і помагає товаришам, бо банк, оперуючи грішми, зуживає їх на поміч іншим ремісникам), переводити свої виплати через банк, користується облегченням, що їх дають новітні способи банкових розрахунків, завжди рахувати може на позичку чи іншу фінансову піддержку зі сторони свойого банку, — банкові більшають оборотові фонди, що знову виходить на користь його клієнтелі. При відкритті свого верстату праці, як теж пізніше, коли треба його розвинути й поширити, взагалі при всіх інвестиціях необхідно засягнути ради в свойому банку. Необережно заангажувавши себе в завеликий інтерес, що переходить межі фінансових можливостей, можна принести собі необлічені втрати, знову надмірна обережність спиняє господарський розгін і ремісник втрачає можливості прибутків. Банк служить досвідом і порадою своїм клієтам і тим, що мають намір у майбутньому стати його клієнтами. При закупах більшої партії сировини, при ремонтах і доповненні знаряддя необхідна фінансова поміч. Не кожний ремісник, особливо в початках існування свого підприємства, може дозволити собі на те, щоб витягнути з обороту потрібну суму, — в пригоді стає банк, що в основу своєї діяльності ставить не тільки матеріяльне забезпечення своїх капіталів, але й довір'я до особи, а воно приходить через довгу й тісну співпрацю з банком.
В інших народів, що мали щасливіші умовини життя, сильно поширені і глибоке закорінені найрізнородніші форми співпраці банків з ремісничою клієнтелею. В нас тільки перші кроки ставляться, перші досвіди збираються, перші льоди недовір'я проломлюються. В ново-впорядкуванні нашого господарського життя являється громадською конечністю довести до якнайтіснішої співпраці ремісничих кол з банком. Це веде за собою облегчення готівкового обороту, упрошення розплат та економію часу. Банком українського ремесла є кооперативний банк "Дністер" у Львові — вул. Руська ч. 20 І пов. Досі вспів він згуртувати в своїй клієнтелі широкі кадри українського купецтва й почасти ремісництва, а постійний його розвиток свідчить про зрозуміння потреби існування того роду фінансової інституції, про важливу ролю, що її відіграє він у господарському житті і Галицького Дистрикту. Є всі дані, що незабаром, після поборення труднощів зв'язку й комунікації, "Дністер" і Українбанки в краю охоплять ремісничий стан у Галичині, що значно причиниться до справности економічного життя нашого краю.
