Український Краєвий Комітет

Єдина українська організація в Галичині

Львів, 21 грудня

За час двох років, які Галичина перебула під большевизмом, відбулися в Европі величезні переміни. Вони мали рішаючий вплив на методи організування громадського життя. І коли вся Европа пішла за останній час велетенським кроком вперед в напрямі усуцільнення національного життя і сконцентрування всіх народних енергій, то і ми не могли остати позаду. Тому і в нас найвищим наказом національного інтересу було примінити модерні методи у новім зорганізуванню національного життя в Галичині. Це було тим більш конечне, що з упадком життя почало вливатись у старі форми, а яких воно розвивалось за часів Польщі. А ті форми далеко не відповідають ні новому духові часу, ні вимогам національного інтересу.

Модерні методи громадського організування прибрали в нас форми Українських Комітетів. Примкнення такої форми в Галичині було тим легше, що вона вже корисно оправдалась продовж останніх двох років на українських землях на захід від Сяну і Буга. Тому з приходом німецької влади до Галичини утворився у Львові за її згодою з початком серпня 1941 р. Український Краєвий Комітет. Його начальним завданням стяло зорганізувати все українське життя в Галичині згідно з новими вимогами в рамах організації Українських Комітетів. Влада Губернатора Галичини затвердила вже статути УК Комітету, який діє в цілім краю на основі тих статутів і в усіх важніших осередках Галичини потворив свої клітини. Таким чином УК Комітет охопив уже цілий край і уможливив зорганізоване життя українського народу на законних основах.

Найважнішою вимогою нашого національного життя є зосередження всіх сил народу для відбудови нашого культурного, громадського й господарського життя. Тому не можемо дозволити собі на те, щоби роздроблювати і розтрачувати національні енергії, творячи безліч товариств і організацій, які існували за Польщі. До того ще пригадаймо собі, що це роздрібнення і завелике зрізничкування організаційних форм тодішнього часу було найбільшою перешкодою до національної консолідації, якої потребу всі так живо відчували. Мусимо йти з духом часу і до нього достроювати форми й засоби громадського життя. Це необхідне, якщо український нарід в Галичині має сповнили своє найважніше завдання:

1) упорядкувати своє життя, аби забезпечити народові як найбільш надійний розвиток і

2) як найбільш успішно допомогти німецькому народові в його боротьбі з большевизмом, яка рівночасно є нашою боротьбою з найстрашнішим ворогом України.

Тому Український Комітет є єдиною українською організацією в Галичині, поза нею не будуть існувати ніякі організації. А що життя повновартісного народу має різні — прерізні вимоги, то всі вони будуть охоплені в організаційних рамах Українського Комітету.

Всі ділянки нашого життя будуть зорганізовані в Українськім Комітеті. Тільки кооперація має розбудовану власну організаційну схему, але все ж працює в найтіснішім порозумінні і співпраці з Українським Краєвим Комітетом. Всі інші українські організації, які в міжчасі потворилися, будуть підпорядковані Українському Краєвому Комітетові, чи то його клітинам. В такий спосіб буде забезпечено концентрація всіх народних сил і єдність диспозиції та кермування цілістю народного життя.

До тих завдань достроєна теж і внутрішна будова Українського Краєвого Комітету. На чолі УК Комітету стоїть голова, який кермує цілою організацією і всією працею Комітету. Йому до помочі стоїть діловий керманич. Краєвий Комітет складається з 7 відділів. На чолі кожного відділу стоїть керманич. Кожний з них веде окрему ділянку національного життя і кермує нею на основі одноцільних директив голови Комітету.

Український Краєвий Комітет має ось такі відділи:

1) Організаційний відділ — його завдання є наладнати організаційну сітку Українського Комітету в цілім краю.

2) Відділ культурної праці — кермує всією культурно-освітньою працею і веде всі культурно-освітні установи, підчинені Комітетові або ним покликані до життя. Веде нагляд над усією видавничою діяльністю. Спомагає українську науку і мистецьку та літературну творчість. Організує письменників, мистців, журналістів та інших культурних працівників.

3) Шкільний відділ — опікується всіма шкільними справами українського громадянства, співпрацює з державною шкільною владою в ділянці шкільництва, а зокрема творення, ведення і обсаджування шкіл усіх типів і степенів, веде організацію українського вчительства, видає учительські часописи, дбає про фахове дошколення учительських сил і їх відповідне доповнення. Організує дошкільне виховання молоді.

4) Відділ суспільної опіки і праці — обіймає дуже обширну ділянку суспільної помочі: опіка над вдовами, сиротами, немічними, інвалідами українських і інших армій, організує поміч репатріянтам і полоненим, веде захоронки, захисти, дитячі садки, бурси, гуртожитки, дешеві харчівні, організує опіку над дитиною і матір'ю, дбає про охорону народного здоров'я (поширення гігієни, санітарної опіки, санаторій, відпочинкових домів і т. п.), організує антиалкогольну акцію, несе матеріяльну поміч потребуючим (погорільцям, повенянам, жертвам большевицького терору), організує лікарів, фармацевтів, гігієністів і т. п. Організує правну пораду і оборону для українського населення. Співпрацює з органами державної влади в справі таборів праці і Служби Батьківщині. веде опіку над виїжджаючими до Німеччини робітниками. Організує всякого роду курси для фахового досконалення і перевишколу фахівців. Інформує українське громадянство про державну організацію праці в Г. Губернаторстві. Творить жіночі гуртки (Жіноча Служба Україні) для успішної організації суспільної опіки.

5) Господарський відділ — співпрацює з державними господарськими урядами для охорони господарських інтересів українських громадян членів У. Комітету. Організує і веде станові групи промисловців, купців, ремісників, кооператорів, інженерів, робітників, власників реальностей, працівників вільних фахів, приватних службовиків і т. п. Опікується господарськими інтересами хліборобського стану. Співпрацює з хліборобською палатою, з торговельно-промисловою і ремісничою палатою. Веде освідомну працю в ділянці нового господарського ладу.

6) Відділ молоді — веде всі організації молоді: для фізичного і духового виховання, спортові гуртки, організацію студентства. Організує стипендійну акцію для студіюючої молоді і в тій цілі співпрацює з університетськими властями цілої Німеччини.

7) Фінансовий відділ — дбає про фінансові засоби Українського Комітету, організує збірку всенаціональних вкладок і збірок.

Для виконання своїх завдань в краю УК Комітет творить в осідках Окружних Староств Українські Окружні Комітети. В повітових осередках — Повітові Делегатури, а в усіх інших місцевостях — Делегатури. В кожнім селі має Комітет свого Мужа Довір'я.

Український Окружний і Повітовий Комітет складається з таких членів: 1) голова, 2) заступник голови і секретар, 3) організаційний референт і персональних справ, 4) референт суспільної опіки і праці, 5) господарський референт, 6) референт опіки над молоддю й родиною, 7) референт культурної праці і шкільних справ, 8) фінансовий референт.

Внутрішня структура організації Українських Комітетів побудована на засадах авторитарности. Це значить, що всі уряди і становища в Українському Комітеті назначуються з гори, їх іменує голова УК Комітету, чито з його доручення підчинені йому органи, одначе при тім провід Комітету завжди старається вислухати теж і опінію низів, щоби всі уряди були обсаджені людьми, які мають обостороннє довір'я (проводу і низів).

Хоч Український Комітет, як організація громадянства є зовсім новою появою на українськім грунті так з огляду на засяг його завдань, як і на його внутрішню структуру й характер, проте українське громадянство в Галичині виявило якнайбільше зрозуміння для цієї організації. Треба з вдоволенням підкреслити, що організатори УКК зустріли всюди в краю як найбільше доброї волі і бажання зі сторони українських громадян. Цьому зрозумінню і піддержці місцевого елементу треба завдячувати, що, хоч були найтяжчі комунікаційні труднощі, удалося в розмірно короткім часі наладнати в краю організаційну сітку Українських Комітетів, Делегатур і Мужів Довір'я.

Цим покладено перші основи для нової організації українського народу в Галичині. Тепер слово за громадянством. Нова організація має стати не тільки в своїх заложеннях, але й на ділі всенаціональною і всеобіймаючою організацією всіх Українців. Як з повищого зіставлення завдань Комітету видно, перед Комітетом і його проводом стоїть велетенська праця. Виконання цієї праці є передумовою для успішного розвитку національного життя, є підставою для сили і росту народу. А щоб цю працю виконати, мусить УКК мати моральну й матеріяльну піддержку усього українського громадянства. Тому кожний українець і кожна українка повинні негайно вступити в члени Комітету і як найтісніше з ним співпрацювати та виконувати всі його вказівки. Зокрема кожний податок. Бо фінансування Комітету рівнозначне з фінансуванням цілого українського національного життя.

Український Краєвий Комітет побудований на тих самих основах, що й Український Центральний Комітет у Кракові. УЦК Комітет у Кракові був завершенням організації українського громадянства в рамах Українських Комітетів у давньому Генерал Губернаторстві — на захід від Сяну і Буга. Праця тих Комітетів на найбільш запущених окраїнах наших земель дала продовж двох років дуже гарні висліди і причинилась до національного відродження наших земляків з тих окраїн. А тому, що основи, завдання й організаційні форми Українських Комітетів по цей і по той бік Сяну є ідентичні, обі організації (УКК і УЦК) зливаються разом. Це є дуже відрадна і дуже важна подія в нашому національному житті, бо в той спосіб повстає одна центральна, всеобіймаюча організація для цілого українського народу в межах Генерал Губернаторства й оден провід для нього.

На чолі цієї організації стоїть проф. др. Володимир Кубійович, як голова Українського Центрального Комітету, а його заступником є др. Кость Паньківський, як голова Українського Краєвого Комітету.

[Львівські вісті]