◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Руске товариство убезпечень "Днїстер". Дня нинїшного доручено д-рови Даміянови Савчакови, послови соймовому і членови видїлу краєвого рескрипт ц. к. намістництва з дня 16 н. ст. грудня 1891 ч. 97.262, після котрого ц. к. міністерство справ внутрішних по порозуміню з дотичними міністерствами yдїлилo рескриптом з дня 7. грудня 1891. ч. 22.751 д-рови Савчакови і товаришам позволенє на заснованє "Днїстра", товариства взаїмних убезпечень під тим условєм, що предложений для того товариства статут має бути після удїлених уваг змодифікований. А так поправлений статут має бути ще раз ц. к. міністерству справ внутрішних предложений. Tepмiн до уконституованя визначено основателям до кінця червня 1892. Довідуємо ся, що д-р Савчак для наглости справи, користаючи з ферій послів до ради державної задумує як найскорше скликати основателїв в цїли наради над орґанізацією товариства і вибору комітету виконавчого з 5 членів.
Арештованє совітника двору Тшцєнєцкого в Чернівцях наступило, як пишуть віденьскі часописи, в наслїдок злочиньства надужитя власти урядової а то через продаванє посад в cвoїм урядї. В однім случаю, котрий сконстатовано, обжаловують Тшцєнєцкого, що надав одну посаду за 500 зр. В справі тій веде слїдство делєґат віденьского суду карного, совітник Фрімель.
Стіпендії имени Яхимовича. Почитателї і приятелї бл. п. митрополита Яхимовича зібрали були фонд стіпендійний єго имени, котрий під адміністрацією Ставропигійского Института зріс до 7.100 зр. Ставропигійскій Институт виготовив грамоту фундаційну потверджену вже намістництвом і рішив від 1892/3 року шкільного установити дві стіпендії по 150 зр. призначені для слухателів прав руско-кат. обряду і рускої народности. Крім того находить ся ще в намістництві фундаційна грамота стіпендійна имени Зарицкого і виготовлюють ся такі-ж грамоти для стіпендій имени Шушкевича і Кмицикевича. Справа стіпендії о. Давидовича з Заболотець уже кінчить ся. Всїми тими стіпендіями завідує Ставропигійскій Институт.
Рада міста Львова на своїм засїданю з дня 17 н. ст. грудня радила над предложенєм товариства трамваєвого Societa Triestina що-до будови нових ліній трамваєвих, о котрих ми в послїднім числї згадували. Наради не принесли нїякого результату а ухвалено лише видрукувати проєкт угоди та роздати єго радним для розгляду і відложити децизію в справі трамваєвій на пізнїйше. Відтак рішила рада міска признати додаток дорожняний урядникам маґістрату, учителям і катихитам шкіл народних. Віцепрезидент і совітники одержать по 200 зр., молодші урядники т. є. комісарі і секретарі по 150 зр., урядники маніпуляційні по 100 зр. а дієтарії і служба міска по 40, 35 і 15 зр. одноразового додатку. Урядників першої катеґорії єсть 11, другой 46, третої 78 а послїдної до 130. Видаток з фонда громадского на додатки дорожняні винесе 22.515 зр. Учителям признано такі додатки: 11 управителям шкіл мужеских по 120 зр., 10 управителькам шкіл женьских по 60 зр., 26 учителям старшим по 100 зр., 47 учителькам по 50 зр., учителям молодшим по 70 зр., учителькам молодшим по 40 зр., 16 катихитам без різницї обряду по 100 зр. а практикантам по 40 зp. Всї ті додатки мають бути виплачені в місяци сїчни 1892. Крім того побільшила рада міска службі т. є. возьним, стражникам, службі будівничій і т. д. платню о 60 зр. річно, почавши від 1 н. ст. падолиста 1891.
Маґістрат міста Львова видав до мешканцїв міста відозву, щоби з огляду на нужду, яка підчас зими панує між убогим населенєм львівским, складали датки чи то в грошах чи в одежи на руки президії маґістрату і уможливили єму хоч в той спосіб прийти бідним з помочею. Маґістрат звертає при тім увагу публики на се, що замість посиланя листів новорічних, на що видає ся кождого року значні гроші, було би лїпше сли би публика гроші ті призначила для бідних, складаючи их в маґістратї, котрий имена всїх жертводателїв оголосить публично в часописях.
Такса від телєґрам. З днем 1 н. ст. сїчня заведена буде в цїлій Австро-Угорщинї нова такса за телєґрами. Після сеї такси відпадає, як звістно, дотеперішна т. з. основна такса 24 кр. а за кожде слово буде платити ся 3 кр. при мінімальній оплаті 30 кр. Належитість платить ся в бюрах телєґрафічних марками почтовими, в бюрах зелїзничих готівкою. Всї доходи з такс за телєґрами на зелїзницях, будуть ити в користь дотичних зелїзниць, за-що тії-ж обовязують ся доручати наспівші телєґрами безплатно до громади адресата.
В Сучаві на Буковинї обовязує вже від якогось часу час середно-европейскій. Бурмістр тамошний коротко з тим справив ся. Казав зреґулювати годинник міскій після годинника зелїзничого і без довгих дискусій та ухвал залагодив справу.
Час середно-европейскій ухвалила завести в Перемишли тамошна рада міста почавши від 1 н. ст. сїчня 1892.
Час середно-европейскій, як доносить Gaz. Рol., ухвалила завести від дня 1 н. ст. сїчня 1892 в Чернівцях тамошна рада міска.
Пси на службі войсковій. Вже від довшого часу уживають в деяких европейских арміях псів до служби патрольної з дуже добрим успіхом. Тепер постановило і австрійске міністерство війни завести в австрійскій армії патролї з псів від 1 н. ст. сїчня 1892. В тій цїли буде до кождого корпуса придїлена патроля з приучених до того псів.
Самоубійства малолїтних. За послїдних 14 місяцїв лучило ся в Берлинї 62 самоубійств дїтей. Між тими молодими самоубійниками було 46 хлопцїв і 16 дївчат. Що-до віку самоубійників то 24 дійшло до 15-го року житя, 9 до 13-го, 7 мало по 12 лїт а одно відобрало собі житє в семім роцї.
Дрібні вісти. Галицка каса ощадности задля річного замкненя рахунків перестане приймати і звертати вкладки від 25 н. ст. грудня до 1 н. ст. сїчня 1892 включно. Всї инші чинности касові будуть відбувати ся в звичайний спосіб. — Цїсар дарував громадї Летня в повітї дрогобицкім 100 зр. на будову школи а громадї Бубнище 100 зр. на будову церкви.

19.12.1891

До теми