17 грудня вранці за місцевим часом у лікарні міста Балтимор у штаті Меріленд у США помер український мовознавець, автор багатьох словників і дисидент 95-річний Святослав Караванський, що останні 37 років він жив в еміграції. Про це повідомляє "Радіо Свобода" з покликом на громадську діячку Галину Климук-Хом'як.
Караванський народився 24 грудня 1920 року в Одесі. Під час Другої світової війни потрапив у полон нацистів. Звільнившись у 1942 році, Караванський навчався в Одеському університеті, брав участь у підпіллі ОУН(б) під псевдо «Бальзак». Караванського в 1944 році десантували з літака на територію СРСР. Однак за кілька днів його заарештували, і 7 лютого 1945 року військовий трибунал присудив Караванському 25 років таборів. З радянського ув'язнення Караванського звільнили майже через 16 років за амністією.
Він зайнявся журналістською, літературною й філологічною працею, яку розпочав ще в таборах. За написану 1965 року самвидавну статтю «Про одну політичну помилку» із критикою русифікації вищої школи Караванського заарештував КДБ. Його відправили в табори суворого режиму. Загальний термін, проведений Караванським у радянських таборах, склав 31 рік. У лютому 1979 року він став членом Української Гельсінкської групи.
Після звільнення, 30 листопада 1979 року Караванський із дружиною Ніною Строкатою емігрували до США. Святослав Караванський був найстаршим серед правозахисників Гельсінської групи і мовознавців, які обрали об’єктом дослідження українську мову.
Ще одна сумна звістка для українського мовознавства: ввечері 10 грудня на 89-му році життя відійшов відомий український мовознавець, доктор філологічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, професор Павло Павлович Чучка.
Павло Чучка – випускник Ужгородського університету і його викладач з 1954 року. Очолював кафедри загального і слов’янського мовознавства, а також словацької філології. Двічі був деканом філологічного факультету. Під його науковим проводом захищено близько двох десятків кандидатських і докторських дисертацій. Його ґрунтовні праці в царині діалектології, антропонімії, лексикографії відомі в усьому слов’янському світі, – інформує медіацентр Ужгородського національного університету.
19.12.2016