◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Д-р Пининьскій именований звичайним професором права римского на університетї львівскім.
Рада міста Львова буде радити на нинїшнім засїданю над справою розширеня ліній трамваєвих. По кількактних переговорах прийшла вкінци між комісією трамваєвою ради міскої а дирекцією трамваю до угоди у всїх точках. Найважнїйші условя суть такі: Дирекція трамваю обовязує ся заплатити 10.000 зр. за розширенє улицї Жовківскої, має платити що року по 7000 зр. за удержувані громадою дороги (доси не платила нїчого), обовязує ся вибудувати лінію з площі Цлової до кладовища Личаківского і з площи галицкої до парку Килиньского. За те позваляє громада дирекції трамваю побирати від тих подорожних, що їдуть лиш одну секцію о 1 кр. більше, всї-ж инші цїни полишають ся незмінені а крім того секції будуть довші так, що нова тарифа буде для їдучих дальше користнїйша. На ті точки згодила ся комісія трамваєва, маґістрат і секція III ради міскої. Однако ІІ секція поставила одно нове условє а то: підвисшенє річної оплати з 246.000 зр. проєктованих дирекцією аж на 364.000 зр. Чи товариство трамваєве згодить ся на се не знати. В кождий спосіб будова нових ліній так пожаданих публикою перетягне ся.
Міністер віроісповідань і просвіти позволив приватному доцентови д-рови Львова Штернбахови викладати клясичну фільольоґію на університетї краківскім.
Конї львівского трамваю. На оногдашнім засїданню маґістрату піднесено справу коней трамваєвих. Иде тут о те, що товариство трамваєве зобовязало ся між иншими доставляти львівскій сторожи огневій при кождім огни 10 пар коней. Отже конї трамваєві доставлювані до огня так винищені, що були случаї, що на гладкій дорозї не могли потягнути бочки з водою. Очевидно, впливає се шкідливо на скорість ратунку підчас огня, тож маґістрат ухвалив віднести ся до дирекції поліції о зарядженє ревізії всїх коней трамваєвих, уживаних до запрягу і потягненє дирекції трамваєвої до одвічальности за мученє звірят. Друга часть тої ухвали маґістрату поясняє ся тим, що товариство трамваєве дає львівскій дирекції дуже добрі конї, закуповувані в Россії в херсоньскій ґубернії, але львівска дирекція так зле их відживляє, що вже по якімсь часї тратять звірята силу і стають не спосібні до роботи.
Великій процес о надужитє власти урядової і мальверсації митові против Матїя Марковича і 17 співобжалуваних, котрий вже раз був переведений в Ряшеві, відбував ся тепер другій раз в Кракові. Виводи оборонцїв і прокуратора тягнули ся 3 днї і вчера по промові предсїдателя предложив трибунал судьям присяжним 58 питань що-до надужитя власти урядової і намови до надужить. Судьї присяжні заперечили поставлені им питаня і увільнили всїх обжалуваних.
Другій поїзд зелїзничій до Сокаля. На послїднім засїданю львівскої торговельної комнати ухвалено вислати до дирекції залїзниць державних у Відни меморіял, щоби вже в сїчни 1892 р. завести між Львовом а Сокалем другiй поїзд. В тій справі має ще комната торговельна віднести ся до міністерства торговлї і до галицких членів ради зелїзничої. Проєктований поїзд курсував би ночею і з більшою скоростію, як поїзди дотеперішні на тім шляху. Позаяк компетентні круги не мають нїчого против заведеню того наїзду, то єсть надїя, що вже за 14 днїв увійде сей поїзд в житє.
Ниско, село з осїдком повітових властей т. є. староства, ради повітової, комісаря сторожи скарбової, суду повітового і т. д., старає ся о признанє єму назви місточка. Видїл краєвий постановив віднести ся прихильно до жаданя сеї громади і представити єго цїсареви, бо на даванє привилегії місточка єсть актом цїсарскої ласки.
Вибори до ради міста Львова назначені, як звістно, на день 28 н. ст. сїчня 1892. Після ординації виборчої для міста Львова мають право голосувати: дїйстні і почестні горожане міста, властителї положених в містї недвижимих маєтків, набутих бодай перед роком; платячі що найменше 8 зр. річно заробкового податку або 12 зр. податку сталого; висше духовеньство, парохи, адміністратори парохій, катихити і настоятелї монастирів, жидівскі настоятелї зборів; всї урядники державні і автономічні в службі або на пенсії, сли бодай рік остають ся у Львові; адвокати, нотарі, доктори, професори, редактори, учителї, пенсіоновані офіцири, корпорації, публичні заведеня, єсли платять податок 250 зр. річно і товариства і спілки промислові платячі 50 зр. річного податку. Не мають права голосованя офіцири в чинній службі, люде жиючі з денного зарібку і ті котрі позістають в судовім карнім слїдстві або були вже судово карані. Ліста виборцїв виложена в маґістратї, в президіяльнім бюрі до перегляду. Реклямації против лісти можна вносити до реклямаційної комісії, котра рішає в таких справах до трех днїв.

17.12.1891

До теми