о заснованє середної школи в Кіцмани.
Громади кіцманецкого політичного округа бажають мати руску середну школу в Кіцмани і в петиції, висланій до ради державної, мотивують се в такій спосіб:
Хоч народні школи не причиняють ся до ширеня просвіти в княжестві Буковинї в тій степени, в якій ми всї бажали би, то годї заперечити, що, не вважаючи на многі недостатки истнуючих шкільних законів, просвіта поступає вперед.
І так селяне мусять спиняти дальше образованє своїх дїтей по скінченю народних шкіл. Початкове образованє, яке дістають наші дїти в народній школї, далеко не вистає для виказаня духового доступу, і для того не дивно, що не один из наших земляків з жалем усміхає ся, коли чує про добродїйства образованя. Він добре знає, що і єго дїти довшій час посїщали народну школу і що они могли відповідно читати, ба писати, і він будучи анальфабетом, сильно радував ся здобутками, духовним розвитком своїх дїтей. Та ледви минуло кілька лїт, а з браку повторяючих шкіл, з браку читалень, словом, з браку всякого заведеня, котре би дальше плекало і розвивало посїяне зерно наук, ті здобутки без слїду пропали і, на жаль, наш селянин видить на многих примірах, що лїта, переведені єго дїтьми в школї, дармо страчені. Не дивно длятого, що статистика переходить над нами до дневного порядку; не дивно, що ми при таких обставинах зі встидом мусимо читати, що в нашім краю найбільше анальфабетів!...
Той невідрадний стан буде продовжатись і в будучности, єсли не зарадить ся тому, єсли в нашім окрузї не буде отворена бодай одна низша ґімназія, призначена стати розсадником нашого культурного житя, нашого поступу.
Замітка, мов би з ґімназій виходив "образований пролєтаріят" неоправдана, бо ми хочемо ґімназії лиш для повного образованя і хочемо, щоби наші дїти, по скінченю ґімназії, вернулись до плуга.
Міг би сказати хто дальше, що ми могли би посилати наші дїти до черновецкої ґімназії.
Той заміт також несправедливий. Поминувши обставину, що віддаленє межи громадами, найдальше на північ над Днїстром положеними і Чернівцями єсть за велике, ми мусимо замітити, що видатна на удержанє там наших дїтей перевисшають наші матеріяльні сили, так, що тілько найбогатші люде можуть з великими грошевими жертвами посилати свої дїти в згадану середну школу. За те удержанє одної дитини в Кіцмани не богато би коштувало і заснованє середної школи в Кіцмани принесло би великі користи для цїлої північної Буковини.
Політичний округ Кіцмань обнимає два судові округи, з котрих судовий округ Кіцмань має 9 квадратових миль (з 50.000 населеня) і судовий округ Заставна 8½ квадр. миль (з 43.000 населеня); в обох судових округах живе виключно руске населенє.
Коли на полудни Буковини заснована повна ґімназія в Сучаві, в котрій Румуни розвивають свою народність; коли в Серетї до недавна истнувала низша реальна ґімназія, ми просимо вже кілька лїт в нашій безграничній скромности високе правительство о заснованє низшої ґімназії в Кіцмани з руским викладовим язиком!...
Ми кладемо на послїдні слова нашого прошеня особливий натиск. Тими словами вповнї усуває ся головний заміт, якій нам все ставлять, мов то заснованєм низшої ґімназії в Кіцманї образує ся интеліґентний пролєтаріят. Наша дитина, скінчивши низшу ґімназію на своїм матернім язицї, мусить вернути ся до плуга. Куди она пійде, куди она може пійти, єсли би она хотїла продовжати студії?... Не в Галичину, бо так як в народних, так і в середних школах учать лише по польски, — не в Чернівцї, бо там по нїмецки, і не в Сучаву, бо там викладовий язик — румуньскій.
Наші бажаня дїйстно більше як скромні і ми не хочемо широко розводитись над добродїйством науки для народу, але кінчимо нашу покірну просьбу словами:
Нехай хоронить Бог нашого милостивійшого монарха і нехай наш великодушний монарх затвердить вскорі ухвалу державної ради:
"Сейчас має ся заснувати в Кіцмани низшу ґімназію з руским викладовим язиком".
