Справа безпосередних виборів

війде в нову фазу. Презес комісії д-р Гербст скликав на нинї 11 н. ст. грудня засїданє комісії для реформи виборчої, важне тим, що представитель правительства, або сам ґр. Таффе явить ся на засїданю і заявить погляд правительства на справу реформи.
Три головні клюби, як звістно, зазначили доси виразно своє становище, а именно лївиця за реформою, в клюбі Гогенварга подїлились гадки, а коло польске рішучо против реформи. Заявленє правительства може мати велику вагу на опінію тих трех клюбів. В колї польскім, коли порішено сю справу, заявились деякі посли прихильними реформі. Між тими послами був і п. Едвард Ґнєвош, посол з сїльских громад березівского і сяніцкого округа. Як звістно 600 виборцїв селян вислало пос. Ґнєвошови подяку за се, що встоював ся за справою реформи виборчої — і тепер пос. Ґнєвош відповів на сю подяку письмом до одного з війтів. Се письмо дуже цїкаве, бо з него можна побачити, що коло польске порішило рішучо виступити против реформи виборчої і що навіть посли найприхильнїйші тій справі зачинають вицофуватись. Письмо пос. Гнєвоша звучить:
"Честний Пане! Я отримав відозву, котру Ви підписали і кільканацять селяньских виборцїв березівского повіта, та дякую Вам за висказане менї довірє.
Сойми і державна рада складають ся, як звістно, з послів, котрі заступають интереси певної ґрупи мешканцїв.
Кождий посол повинен стеречи интересів своїх виборцїв і заразом старати ся, щоби між тими интересами а интересами инших ґруп завести гармонію, бо від неї зависить добро всїх мешканцїв села і краю, а відтак могучість держави, котра лиш одна може удержувати лад, сю основу публичної безпечности і гаразду рівноуправнених єї горожан.
В пересвідченю, що я совістно старав ся виконати приняті разом з мандатом обовязки, не бачу в голосованю виборцїв на иншого кандидата нїякої признаки недовірія, котра би обиджала мій характер, а противно тїшу ся рідкою у нас появою, що самосвідомість горожаньских прав і якоїсь самостійности розбуджує ся у нас між селянством. Чим більше разом з просвітою розвиває ся в народї самосвідомість горожаньства a з тим і любов до землї батьків і до народности, і стілько нарід стане численнїйшим і сильнїйшим і тим скорше добуде собі признанє у инших народів.
Коли виборцї бажають після свого пересвідченя забезпечити собі вільність та свободу вибору посла то таке бажанє не лише зовсїм справедливе, але і основуєсь на конституції, котру наймилостивійшій монарх з батьківскої своєї любови надав своїм народам і в своїй бесїдї престольній виголошеній 1 мая 1861 р. до зібраної ради державної ясно сказав: "що свобідні институції при совістній охоронї і переведеню засад рівноправности всїх народів державних, при рівности всїх державних горожан взглядом законна і при участи народних репрезентантів люду в законодавстві, доведуть до спасенного переобразованя цїлої монархії."
Для пожаданої забезпеки вільних виборів послів відозва до мене звернена подає средство: єсли не загальні, то безпосередні тайні вибори. Моїм першим обовязком вважаю отвертість. І хоч в засадї годжу ся на безпосередні вибори, однак коли я покликаний до дїланя, то не можу поминути деяких даних обставин і мушу застановити ся, чи мої пересвідченя буде можна перевести в житє.
Се не легка річ вже тепер перевести безпосередні загальні вибори — они могли би просто стати некористними.
Хто бажає на певно зайти до назначеної собі мети, ceй мусить оминати наглі скоки, бо они найчастїйше шкідливі а він повинен розважно ступати, роздумавши дорогу та першій крок.
Таким кроком було би введенє тайного голосованя, котре вже уживаєсь при многих виборах а се стрітило би на рішучі та на непереборимі через довгій час перешкоди. А щоби жаданє тайности при виборах, основуючих ся на теперішних законах, мало якій успіх, то треба се представити в конституційній дорозї, значить ся петиціями до краєвої і державної репрезентації. Обовязком послів було би, стати посередниками при таких петиціях і після пересвідченя их підпирати. — Едвард з Олексова Ґнєвош посол сяніцкої землї до державної ради.
Як бачимо, пос. Ґнєвош вказує виборцям, що анї загальних анї безпосередних виборів не буде можна тепер перевести, а замість того радить домагати ся тайного голосованя. Ще одно в тім заявленю посла Ґнєвоша цїкаве, именно що після єго гадки загальні безпосередні вибори принесли би може й шкоду, бо така зміна в конституційнім житю була би — за нагла. Сей мотив пос. Ґнєвоша цїлком не оправданий, супротив загальної опінії і домаганя селян в цїлім краю — і хиба пос. Ґнєвош хоче ним закрити инші правдиві причини, котрі руководили колом польским при порішеню опертись всїми силами реформі виборчій.

11.12.1891

До теми