Австрія, занявши Буковину, старалась всїми силами той край зґерманізувати. Ґерманізаційна політика веде ся в Буковинї ще й тепер. В краю тім, котрого населенє становлять передовсїм Русини і Румуни, дотепер язик нїмецкій єсть урядовий; в Буковинї єсть нїмецка ґімназія і нїмецкій університет. Нїмцї, католики, лютеране, кальвіни управляють навіть буковиньским православним фондом і нема там анї одного Русина. В послїдні часи розпаношились в Буковинї також і Румуни. Власти підпомагають пропаґанду румуньску, подібно як і нїмецку, a наслїдки з того такі, що богато Русинів стає перекинчиками: Нїмцями або Румунами. Правительство протеґує в Буковинї і захожих Поляків, так що Pyсини, котрі там повинні верховодити, находять ся там ще в гіршім положеню, як Русини галицкі, тим більше, що буковиньскі Русини мусять бороти ся аж з трема напорами: нїмецким, румуньским і польским.
Руска ґімназія на Буковинї, о котру з-давна старають ся буковиньскі Русини, помогла би дуже, щоби молодїж руска не переходила в чужі табори та не винародовлювалась. На жаль стараня Русинів о ґімназію були дотепер все безуспішні. Mимо того політичне товариство в Чернівцях "Pycкa Рада" і громади кіцманецкого політичного округа внесли що раз петиції до палати пoслів, в надїї, що хоч тепер правительство увзгляднить конечну потребу буковиньских Русинів.
Петицію товариства "Руска Рада" в Чернівцях в справі отвореня руских кляс паралельних при черновецкій ґімназії з cлїдуючим роком внїс посол д-р Волян на засїданю ради державної і зажадав запротоколованя цїлої петиції слїдуючими горячими словами: "Висока палато! Петиція, передана мною в имени буковиньских Русинів, містить исторію злиднїв сего доброго і льояльного народу, що від двацяти лїт в борбі за свій духовний розвій, надармо домагаєсь помочи від високого міністерства просвіти. — Годї й повірити, що так численне населенє, котре становить більшість князівства Буковини, не має доси й одної середної школи, в котрій би дїти могли образуватись в рідній мові. — Позаяк ся петиція містить дуже важні историчні дані, дотично культурного розвою руского народу в Буковинї, і позаяк сі дані цїкаві і для загалу, проте вношу: Висока палата зволить ухвалити, щоби цїлу сю петицію вписано до протоколу сегоднїшного засїданя."
Палата послів згодила ся на внесенє д-ра Воляна, петицію надруковано в стеноґрафічних протоколах і придїлено дотичній комісії, щоб здала з неї справу. Петиція ся в докладнім скороченю така:
"Висока палато! Майже двацять лїт просило підписане товариство, просили другі рускі товариства буковиньскі, всї громади кіцманецкого округа — буковиньскій сойм, міністерствo просвіти, високу палату а навіть Є. В. монарха на авдієнції підчас побуту в Чернівцях в вересни 1880 р. о заснованє рускої ґімназії в Кіцмани. На жаль просьби ті були безуспішні. Найчисленнїйше населенє Буковини не має своєї середної школи. Правительство відповіло на всї просьби, що ґімназії в Кіцмани не може взяти на свій кошт.
Підчас побуту в Чернівцях в р. 1880 прирік Є. В цїсар депутації, що се задушевне бажанє руского народу в Буковинї буде сповнене. Громади мали охоту причинитись зі своєї сторони датками на ґімназію. Але тодїшній президент краю барон Алєзані, неприхильник Русинів, поставив такі жаданя до громад, що через те обіцянка монарха не могла сповнитись. В два роки потім відповіло міністерство просвіти на дотичну петицію, що Кіцмань невідповідне місточко на ґімназію і що правительство з браку фінансів не може пристати на отворенє такої ґімназії.
По різних жаданях послів в радї державній і в міністерстві просвіти в справі тої ґімназії, внесла кіцманецка громада минувшого року знов петицію до буковиньского сойму о ґімназію. Посли подали гадку, щоби ґімназію засновано в Чернівцях. Сойм згодив ся і петицію Кіцманя відступлено правительству. Буковиньска рада шкільна заявилась ще в р. 1890 за заснованєм паралельок при черновецкій дирекції ґімназії, тому, що і кошт малий, фреквенція запевнена і місце добре для всеї околицї.
Але і се мінімальне бажанє не сповнилось, мимо того, що підпер єго посол Барвіньскій в имени посла Воляна. Буковиньских Русинів глубоко вразило таке нехтованє справедливих і нетрудних до сповненя бажань населеня Буковини. Тому виборцї і правиборцї всїх громад кіцманецкого округа, зібравшись в липни с. р., щоб вислухати справозданя посла Пигуляка, рішили одноголосно: візвати посла Воляна, що би конче зажадав як найскоршого відкритя руских паралєльних кляс. Посол Волян представляв нераз міністерству сю конечну потребу буковиньских Русинів, але прихильної відповіди на се не дістав.
Тому загальні збори членів товариства "Руска Рада" в Чернівцях рішили ще раз внести петицію, щоби правительство з слїдуючим 1892/3 шкільним роком засновало паралєльні кляси при ґімназії в Чернівцях. Виконуючи ухвалу зборів товариство шле ту петицію і мотивує єї так:
Відкритє тих паралєльних кляс єсть мінімум справедливих жадань буковиньских Русинів і легко єго сповнити. Румунів в Буковинї менше, а они мають свої паралєльки в Сучаві і интеліґенція их росте. A интеліґенції рускої народности, крім невеличкого числа учителїв і священиків, нема. Витворенє такої интеліґенції єсть для кождої народности квестією житя. На чужім язицї образуватись трудно, коли того язика не знає ся. З сотки буковиньских сїльских шкіл з руским викладовим язиком, до котрих ходить 7000 руских учеників, не може нї один ученик перейти в нїмецку середну школу. І так з більше як 260.000 буковиньских Русинів ледви яких 260 учеників ходить до нїмецких ґімназій, cпeціяльних шкіл або університетїв. Около 26 учеників кінчить щорічно ті школи, та ледви два-три абітурієнти остають вірними свому народови.
Се невідрадний, та вірний образ нещастного положеня руского племени в Буковинї. В интересї краю і держави треба сему запобігти. Тому товариство "Руска Рада" предкладає свою просьбу і вижидає нетерпеливо єї остаточного полагодженя. Чернівцї, дня 6 жовтня 1891. За політичне товариство "Руска Рада". [Слїдують підписи].
Петицію громад Кіцманецкого округа, котра різнить ся від повисшої тим, що громадам тим ходить о ґімназію в Кіцмани, внїс пoc. Волян на однім з послїдних засїдань палати послів ради державної.
