Бог і людський мозок: секретне послання Мікеланджело

У 17 років він почав розтинати трупи з церковного цвинтаря. З 1508 до 1512 рр. він розписував стелю Сикстинської капели у Ватикані. Мікеланджело Буонаротті був геніальним художником, скульптором та архітектором, а також анатомом. Анатомія була його секретом, який він зберігав, знищивши усі свої анатомічні рисунки та ескізи. Через п’ять століть після того, як Мікеланджело завершив розпис Сикстинської капели, дослідники виявили його секретне анатомічне послання, ретельно сховане від очей папи Юлія ІІ та численних релігійних прочан, істориків та мистецтвознавців: всередині образу Бога художник зашифрував зображення людського мозку.

Такого висновку дійшли науковці Ян Сук та Рафаель Тамарґо у статті, опублікованій в журналі Neurosurgery. Сук і Тамарґо – експерти з нейроанатоміїї зі Школи медицини ім. Джона Гопкінса у Балтіморі (Меріленд). У фресці «Відділення світла і темряви» – першій ілюстрації до книги Буття – дослідники виявили анатомічно правильне зображення спинного мозку та стовбура головного мозку людини. Мікеланджело помістив зображення в центрі фрески та зашифрував його у вигляді шиї та частини грудної клітини Бога.

Чи можна стверджувати, що Сикстинська капела – це загадка, що містить набір символів, які тільки тепер починають розшифровувати? Що саме хотів сказати Мікеланджело, зобразивши голосовий апарат Бога у вигляді стовбура головного мозку людини? Що це – святотатство чи благоговіння?

Істориків та художніх критиків здавна непокоїла дивна анатомія шиї Бога та порушення правил світлотіні у цій секції фрески. Фігури на ній освітлені діагонально з нижнього лівого кута, але на шию Бога світло падає прямо і дещо справа. Таку недбалість в шедеврі неперевершеного майстра, який досконало знав анатомію і правила світлотіні, причому в зображенні однієї з ключових фігур, розташованої прямо над вівтарем, пояснити дуже складно. Сук і Тамарґо стверджують, що бридка, неначе хвора на зоб шия, не є помилкою, а радше прихованим посланням. За їх словами, у всіх інших фігур Сикстинської капели анатомічні риси людського тіла передані дуже правильно. В жодній з них художник більше не спотворював анатомічної будови шиї. Натомість дивну і незграбну шию Бога автори дослідження порівняли з фотографією людського мозку, зробленою знизу. Усі ключові структури, як виявилося, співпадають.

Якщо митець таки справді показав людський мозок, то що він хотів цим сказати? Зрозуміло одне: великий майстер ніколи б не намалював його, якби не вкладав у нього глибокий символічний зміст. Можливо, у такий спосіб він хотів залишити свій коментар до боротьби релігії і науки, яка саме набирала обертів. Адже на початку XVI ст., коли Миколай Копернік відкрив геліоцентричну будову Сонячної системи, тривало гостре протистояння між науковими спостереженнями і авторитетом Церкви. Це також був період початку Реформації, яка похитнула її позиції.

Не секрет, що відносини Мікеланджело з Католицькою церквою були складними. Митець не виступав відкрито проти неї, але був нонконформістом і засуджував її незлічимі багатства, корупцію та політичний вплив. У двох місцях свого шедевру він залишив власні автопортрети, на яких зобразив себе в муках. Свої риси обличчя він надав Святому Варфоломію, з якого живцем здерли шкіру, та відрубаній голові Олоферна.

Мікеланджело був віруючою людиною, але у пізнішому житті він перейняв віру у спірітуалізм, за яку був засуджений папою Павлом IV. Основна ідея спірітуалізму полягав в тому, що шлях до Бога лежить не обов’язково через Церкву, а людина може будувати свій власний зв’язок з Ним. Можливо, в розписах Сикстинської капели Мікеланджело хотів проголосити не стільки канонічну ідею про те, що Бог наділив Адама розумом, а радше те, що розум та спостереження, а також орган тіла, який робить їх можливими, ведуть людину напряму до Бога без посередництва Церкви.