8. XII. 1868 — 8. XII. 1941
Львів, 7 грудня.
В нових політичних умовинах, на галицькій землі, святкує український народ 73-ті роковини найстаршого свого товариства, що народилося з духа народу та зв'язання з ним нерозлучними нитками Матері національно-культурного житя — "Просвіти". Дата 8 грудня 1868 року — записана золотими буквами в історії життя та розвитку українського народу, бо ж це дата народин найбільшого і найстаршого нашого Товариства, що на довгому шляху важкої культурно-освітньої та національно-виховної праці, ні на хвилину не склонило свого величного прапора, на якому 73 роки тому назад виписала найсвятіші свої ідеї та голосило і реалізувало їх непохитно в ясних і радісних, у чорних й жахливих днях, що їх доводилось переживати народові за останніх сімдесятьтри роки.
Коли кинемо оком на довгий, пройдений шлях — ми бачимо на ньому широко розбудовану сітку 83 філій та 3.214 читалень, що гуртували близько півміліона членів, які могли почванитися 1.704 власними домами та 147 будівельними площами, майном, що в 1939 році перевищало десять міліонів злотих. Бібліотеки з 750.000 книжками, 2.230 театральних гуртків, 1.318 хорів, 156 орхестр, 673 самоосвітніх гуртків, 133 жіночих секцій і понад 1.000 гуртків молоді — це невмирущі пам’ятники величезної, глибоко продуманої та творчої праці тисячей тихих, скромних просвітянських робітників, розкинених по містах, містечках і селах нашої країни, які без гомону і зайвої декламації, без шуму і реклами, промощували шлях зарослий гущою духової та національної темноти та вели ним народ до ясної майбутності.
Большевицька варварія знищила за 22 місяці свого кривавого панування ціле просвітянське життя, весь величній дорібок "Просвіти", а десятки тисяч просвітянських діячів, що осталися з народом, заслано в далекі азійські степи чи замучено в тюрмах. Та ідеї, що їх стільки десятків років вщіплювала "Просвіта" в серця народних мас, були так міцні, що не змогли ними захитати ніякі комуністичні агітації та енкаведівські тортури. В цьому виявилися найкраще всі позитивні наслідки національно-виховної праці "Просвіти", що є її найбільшою заслугою.
Сьогодні, коли проминуло вже шість місяців з дня визволення німецькою армією нашої країни, "Просвіта" може почванитися в день своїх роковин 82 філіями та 2.917 читальнями і це тільки на терені самої ж Галицької Області. На руїнах і згарищах наладнується скорим темпом активне життя цього найбільше заслуженого Товариства, перед яким стоять сьогодні величезні завдання, яких сповнення буде мати своє далекосягле значіння. Поширення просвітянської мережі новими філіями та читальнями, основування бібліотек сталих і мандрівних, курси для неграмотних, кружки молоді, Народні університети для села i міста, виховання нових лав кваліфікованих просвітянських працівників, що мусять не тільки доповнити наші втрати, заподіяні большевицькими катами, але й уможливлять Товариству поширити свою працю так, щоб у нашому краю не було ні одного найменшого села, в якому "Просвіта" не вела б своєї національно-вихованої роботи. Сповнення цих завдань вимагає великих зусиль з боку проводу та всіх працівників "Просвіти", і українське громадянство вірить в те, що Товариство гідно сповнить їх в свому новому світлому етапі розбудови сили народного духа, в якому одиноке щастя народу!
З цією вірою в перемогу народною духа стають сьогодні, в день 73-тих Роковин "Просвіти" зорганізованою лавою під її прапор всі верстви українського народу, прирікаючи щиро віддати свої сили на жертвенник просвітянської праці та світлого розвитку Товариства в новому, сімдесятьчетвертому році його існування.
У 73 роковини Товариства "Просвіта"
Заупокійна Служба Божа і панахида
Львів, 7 грудня. У церкві Успення Пресв. Богородиці при вул. Руській дня 8 грудня 1941 р. (понеділок), година 7 ранку відбудеться Заупокійна Служба Божа і Панахида за бл. п. Почесних Членів, Голов і Членів "Просвіти". Усіх членів "Просвіти" просить явитися.
Головний Виділ Товариства "Просвіта".
Свято "Просвіти". Комунікат.
Згідно з дотеперішним звичаєм Товариство "Просвіта" святкує у 73-роковини свого існування в місяці грудні ц. р. Свято "Просвіти".
У звязку з відновленням діяльности Товариства влада дала дозвіл на це Свято.
Закликаємо всі Філії і Читальні "Просвіти" в краю гідно відсвяткувати ці Роковини й не забути про потреби Товариства для розбудови української культури.
Характер Свята чисто культурний. а вивести його якнайстаранніше. У програмі звернути головну увагу на з'ясування значення "Просвіти" в житті Українського Народу та її культурних заявлень.
Докладне звідомлення про Свято надіслати до Товариства "Просвіта" у Львові. Ринок 10/І.
Головний Провід "Просвіти"
[Львівські вісті, 07.12.1941]
Хронологічна поправка
Автор статті про 73. роковини "Просвіти" ("Л. Вісті" ч. 104) пише ім. ін., що день 8 грудня 1868 — то "дата народин найбільшого і найстаршого нашого товариства". Для історичної правди уважаю потрібним пригадати нашому громадянству, що по найстарших наших інститутах у Галичині, таких як Ставропигія (ще з XVI. в.) і "Народний Дім" (з р. 1851) іде по старшинстві — якщо поминувши коротко, тривалі "Товариство галицьких гр.-кат. священників" у Перемишлі (1816) та "Галицько-руську Матицю" у Львові (1848) — насамперед "Українська Бесіда" основана як "Руська Бесіда" в р. 1861, яка вже в р. 1936 святкувала свій 75-літній ювілей і з якої й вилітали з часом, як ті птахи з гнізда, всі інші, молодші від неї, наші культурні установи м. ін. по черзі: "Просвіта" (1868), Товариство імени Шевченка (1873), "Боян" (1891) і т. д. З огляду на воєнний час львівська "Українська Бесіда" ще не змогла досі відновити своєї діяльности, але її члени, які поголовно є також членами "Просвіти", витають щиро віднову "Просвіти" і надіються, що тепер "Просвіта" допоможе своїй старшій сестрі "Бесіді" дальше жити, приймаючи її до свого будинку хочби тільки у тимчасове комірне. А справа дуже потрібна.
Д-р Іван Копач, голова "Української Бесіди" у Львові.
[Львівські вісті, 09.12.1941]
09.12.1941