Який спорт найкорисніший?

 

Спорт – корисний для здоров’я, завдяки йому люди живуть довше. Проте не всяка фізична активність допомагає в однаковій мірі. Нещодавно науковці дослідили, який же вид спорту найбільше знижує ризик смерті. Результат: ігри з ракетками, плавання та аеробіка продовжують життя людини, найкраще запобігаючи серцево-судинним захворюванням.


 

Зображення: UberImages/thinkstock.


 

Спорт і рух корисні для тіла – це не нове. Відомо, якщо ходити впродовж двох хвилин щогодини, житимеш довше, ніж той, хто не дотримується цього графіку. Фізична активність протидіє надлишковій вазі та захворюванням, пов’язаних з обміном речовин, підтримує мозок в формі та помічна в боротьбі проти депресії. Брак рухливості натоміть підвищує ризик серцево-судинних захворювань, діабету, раку.

 

Проте чи всякий спорт однаково корисний для людини? Науковці на чолі зі спортивним медиком Пекка Оя (Pekka Oja) з Інституту UKK, що в фінському місті Тампере, задалися питанням: яка форма фізичної активності найкраще сприяє здоров’ю. Інакше кажучи: займаючись яким спортом, найдовше живеш?

 

Аби знайти відповідь на це запитання, науковці проаналізували результати 11 опитувань, здійснених упродовж 1994–2008 років, коли близько 80 000 людей з Англії та Шотландії розповіли про фізичну активність та стан здоров’я.  У кожному дослідженні в середньому 52-річні піддослідні мусили розповісти, скільки та яким спортом вони займалися впродовж минулих чотирьох тижнів – чи вони задихувалися й пітніли.  Після першого опитування за всіма учасниками стежили приблизно дев’ять років. За цей час 8 790 з них померло, 1 909 – від інфаркту чи іншої серцево-судинної хвороби.

 

Результати дослідження засвідчили: менше половини опитаних виконували ті навантаження, яке рекомендували експерти щотижня. Також науковці зразу помітили, що, ймовірно, існує взаємозв’язок між спортивною дисципліною, якій надає перевагу людина, та ризиком смерті. Адже, згідно з отриманими даними, найдовше жили ті, що займалися спортом з ракетками: тенісом, бадмінтоном, сквошем. У них ризик смерті був майже на 47 % менший порівняно з тими, що не займалися цією активністю.

 

Ефективними виявилися також плавання, аеробіка, велоспорт. Натомість учені не помітили жодного зв’язку між меншим ризиком смерті та бігом, джоґінґом, футболом і регбі.

 

Та як впливають окремі види спорту на ризик розвитку конкретних захворювань? Оя з колегами дослідили це питання на прикладі серцево-судинних захворювань. З’ясували, що і тут переможцями є спорт з ракетками, плавання та аеробіка. Тобто той, хто займається цими видами спорту, має найменший ризик померти від серцевої недостатності. Натомість кореляцію між велоспортом та станом здоров’я серця вчені не помітили.

 

«Наші результати доводять, що важливу роль відіграють не лише кількість і частота тренувань, а й те, яким спортом ми займаємося», – розповідає співавтор розвідки Емануель Стаматакіс (Emmanuel Stamatakis) із Сіднейського університету.

 

Чому певні види спорту є сприятливішими, ніж інші, науковці ще не можуть пояснити остаточно. Так у певних дисциплінах ризик смертності падав тим сильніше, чим інтенсивніше й довше піддослідний тренувався. В інших – навпаки: незначна інтенсивність позитивніше впливала на здоров’я, ніж висока.

 

Науковці наголошують: результати розвідки не потрібно переоцінювати, позаяк вони демонструють лише кореляцію – категоричні причинно-насідкові зв’язки тут прослідкувати не вдасться. Є ще одне слабке місце розвідки: здебільшого піддослідних опитували лише один раз. Чи змінювалася їхня активність з часом, не перевіряли.

 

«Однак можна сказати з певністю: займаючись спортом, позитивно впливаєш на своє здоров’я», – констатує команда вчених. Адже одне твердження залишається беззаперечним: поки не йдеться про ризиковий спорт, будь-яка спортивна активність є кращою, ніж відмова від руху.

 

 

Welcher Sport bringt‘s wirklich? 

BMJ/ University of Sydney, 30.11.2016

Зреферувала Соломія Кривенко 

 

04.12.2016