Резолюціі коломийского віча народного.

І. Зваживши, що дотеперішня ординація виборча до Ради державноі, до Соймів краєвих і до тіл автономічних не відповідає вимогам справедливости, тому що в теперішних ординаціях виборчих актівні і пасівні права виборчі не стоять в жаднім стосунку до обовязків, тягарів і жертв, які горожане в інтересі держави поносять, а іменно загального обовязку служби війсковоі і на всіх горожанах без ріжниці тяготіючих високих податків посередних, ріжних оплат, такс і штемплів; зваживши далі, що дотеперішна ординація виборча не відповідає вимогам часу і теперішного житя суспільного, котрого тепер найпершим постулятом є безоглядна рівність прав політичних для всіх горожан; зваживши далі, що при теперішній ординаціі виборчій житє політичне в Австріі дійшло до цілковитого застою, так що теперішні тіла законодавчі зовсім не представляють волі народу а в своім нутрі штучними партіями так взаімно звязані, що навіть найбільше пекучих потреб горожан не в стані заспокоіти; зваживши в кінці, що при теперішній штучній ординаціі виборчій триміліоновий руский нарід в Австріі під зглядом прав національних засуджений на вічне упослідженє — Народне окружне віче в Коломиі заявляєся за заведенєм в нашій державі загального безпосередного тайного голосованя зі знесенєм всяких курій виборчих при виборах до Ради державноі, до Соймів краєвих, рад повітових і громадских і рішає в тім згляді внести петицію до Ради державноі і Сойму краєвого і постаратися, щоби як найбільше петицій в тій справі війшло.

 

При тім з огляду на те, що тепер в Раді державній піднесено справу безпосередного голосованя з курій сільских, заявляє віче протів висказам деяких послів з Кола польского, що всі селяне Покутя є за як найбільшим розширенєм йіх прав голосованя і стоячи на становиску загального безпосередного голосованя, тим більше чуються покривдженими теперішним посередним голосованєм з курій сільских, і ухвалює той погляд селян на сю справу Раді державній в як найчисленнійших петиціях заявити.

 

II. Народне віче в Коломиі виражує своє невдоволенє з тоі причини, що рускі посли соймові в осени р. 1890 поріжнилися між собою і за для т. зв. "угоди" розбили опозиційну солідарність клюбу. Віче заявляє, що угода з верховодячими тепер в краю партіями шкодить інтересам руского селянства, віддаючи інтереси селянскі на ласку людей селянству ворожих. Віче взиває проте руских послів соймових, щоби з початком найблизшоі сесіі соймовоі утворили разом один клюб, як був в р. 1889, і зараз на першім засіданю соймовім висказали ясно і сміло, що вони ніякоі угоди з теперішною більшостію польскою не узнають, що вони, покидаючи "приязно-вижидаюче" становище, стають в рішучу опозицію до теперішноі більшости соймовоі і теперішного правительства і будуть стояти рішучо за справами руского селянства і за як найбільшим розширенєм вільности горожанскоі і прав політичних.

 

Що до руских послів в Раді державній, то хоть йіх вибрали тими самими способами, як доси вибирали послів Русинам ворожих, однако віче хоче мати надію, що почутє приналежности до руского народа у тих послів візьме верх і вони також вступлять на дорогу цілком незалежноі і рішучоі опозиціі, а передовсім зірвуть дотеперішну негідну свою залежність від Кола польского.

 

Особливож взиває Віче всіх руских послів до Сойму і до Ради державноі, щоби вони з цілою енергією занялися справою тепер найважнійшою для руского селянства, заведенєм загального безпосередного тайного голосованя, щоби в тій ціли видали спільну відозву о надсиланє петицій на йіх руки, щоби устроювали численні віча, збори і демонстраціі за заведенєм загального безпосередпого тайного голосованя і щоби як в Соймі так і в Раді державній безнастанно такоі зміни ординаціі виборчоі домагалися.

 

III. Народне віче в Коломиі заявляє, що не годиться на проєкт зміни закона громадского в тім напрямі, щоби творити окружні громади і настановлювати над ними окружних начальників, як того хоче проєкт внесений анкетою Виділу краєвого. В такій інстітуціі бачить Віче обмеженє автономіі громадскоі, непотрібне збільшенє тягарів громадских і небезпеченство коррупціі і ще більшого непорядку по громадах. Віче стоіть за зміну закона громадского в тім напрямі, щоби при голосованю знести круги виборчі і завести загальне голосованє, щоби війта і старшину громадску вибирала ціла громада безпосередно, щоби раду і старшину громадску вибирати що найбільше на 3 роки, щоби всі важнійші справи громадскі рішала сама громада безпосередно, щоби громада також мала право в разі важно і потреби усунути раду і старшину громадску перед упливом часу єі урядованя. Віче стоіть також за зміну ординаціі виборчоі повітовоі в тім напрямі, щоби і тут при голосованю знести куріі виборчі а завести загальне голосованє і щоби розширити компетенцію рад повітових Віче ухвалює в тій справі внести відповідну петицію до Сойму краєвого.

 

IV. Зваживши, що сего і слідуючого року мають відбутися майже по всіх громадах наших повітів вибори до рад громадских, поручає Народне Віче в Коломиі, щоби по всіх громадах потворилися завчасу комітети виборчі в тій ціли, щоби повибирати таких людей, котрі би сумлінно дбали про добро громадске, щоби названі комітети завчасу повизначували собі відповідних кандидатів, старалися всіх громадян втягнути до участи в голосованю і в загалі приготовили все, що потрібне до успішного переведеня виборів. Для поради і помочи названим місцевим комітетам мають потворитися повітові комітети.

 

V. Народне Віче в Коломиі стоіть за зміною закона дорогового в тім напрямі, щоби знести шарварки, щоби всі дороги потрібні для комунікаціі публичноі поміж поодинокими місцевостями удержувати коштом цілого краю і щоби видатки дорогові покривати відповідно розложеними додатками до всіх податків як безпосередних так і посередних. Що до виконуваня теперішного закона дорогового жадає Віче, щоби в разі, коли в якій громаді нема тілько роботи при дорогах, аби всі дні шарваркові відробити, по мисли закона вменшувано число днів шарваркових а не як тепер дієся, стягано примусово гроші за дні, котрих не можна було відробити.

 

VI. Народне Віче в Коломиі стоіть за зміною закона ловецкого в тім напрямі, щоби властивці польованя були обовязані нищити всі хижі звірі і відповідали за всі шкоди починені звірами як хижими так і нехижими; щоби знести розпорядженє міністеріяльне забороняюче громадам виконуванє польованя через своіх стрільців; щоби в разі винаймуваня права польованя, ліцитацію провадила сама громада, а не староство.

 

VII. Народне Віче в Коломиі заявляє, що заказ моченя конопель і лену в ріках і потоках, який тепер видають власти з огляду на закон рибацкий, приносить велику шкоду народному промислови ткацкому і збільшує нужду народну, котроі господарка рибацка новим законом установлена не може винадгородити і в сотній части; для того Віче відноситься до Сойму краєвого, щоби беручи в охорону промисл ткацкий зарядив постійне усуненє таких заказів, а також щоби поновив зазив до властей, аби не накладали податку на домашний промисл ткацкий.

 

VIII. Народне Віче в Коломиі домагаєся, щоби по мисли маєвих законів з 1874 р. видано закон о католицких громадах віроісповідних, щоби тим громадам віддано цілковитий заряд всего маєтку церковного і ерекційного з повною автономією в завідуваню тими справами: щоби знесено патронат яко останок середньовічноі залежности людского сумліня, і право презентацій всіх парохій віддано громадам віроісповідним. Віче домагаєся зміни закона конкуренційного в тім напрямі, щоби села з церквами філіальними (дочерними) не конкурували до будови церкви матерноі. А тимчасом поручає Віче закладанє брацтв церковних на статутах.

 

IX. Народне Віче в Коломиі домагаєся, щоби при продажи дров і прутя з лісів камеральних і при віддаваню робіт в тих лісах мали першенство громади.

 

X. Народне Віче в Коломиі домагаєся як найскоршого завязаня товариства політичного на округ коломийский для оборони інтересів робучоі людности того округа.

 

XI. Віче поручає закладанє "Народних Спілок" по селах для підмоги просвітним і економічним інтересам народа.

 

XV. Віче поручає всім селянам газету "Хлібороб".

 

[Народ]

20.11.1891