Гіпотетично анонімні дані з Інтернету розповідають про користувачів більше, ніж їм би хотілося. Розвідка німецьких репортерів з NDR (Norddeutscher Rundfunk) засвідчує: завдяки цим даним можна легко ідентифікувати людей та розгледіти в деталях їхнє приватне й професійне життя. Зокрема, журналісти змогли вистежити майже три мільйони німецьких громадян: від їхніх сексуальних уподобань до фінансових операцій.
Фото: Hyperion Pixels/ thinkstock
Діяльність в Інтернеті вказує на те, ким є користувачі: закупки, банківські операції, планування подорожі чи порно — і все онлайн. На підставі цієї інформації мультинаціональні фірми роблять бізнес на мільярди доларів. Вони можуть відстежувати кожен крок користувача в мережі. Потім цю інформацію пакетами продають — нібито анонімно й без шкоди для користувача. Але проблема полягає в тому, що навіть анонімні дані часто зраджують.
Наприклад, нещодавно науковцям вдалося визначити особу та закупки близько мільйона власників кредитних краток. І дослідження NDR надає приводи для хвилювання. Репортери застерігають: підводять не лише фінансові операції, інші дані з мережі видають ще інтимніші деталі життя.
Щоб показати, наскільки легко зіставити «анонімні» дані з конкретною особою, журналісти телепрограм Panorama і Zapp проаналізували масштабні й наче безіменні дані. Документи містили детальну інформацію про серпневу активність мільйонів інтернет-користувачів. Загалом йшлося про понад 10 мільярдів веб-адрес, використаних майже трьома мільйонами людей з Німеччини.
Дістатися до інформації репортерам вдалося після створення фіктивної фірми, яка начебто спеціалізувалася у питаннях великих даних (Big Data). Одразу кілька фірм виявили бажання продати веб-дані про німецьких інтернет-користувачів — врешті підприємство запропонувало тепер проаналізовані дані як безкоштовну пробу.
Аналіз засвідчив: з гіпотетично анонімних даних можна змалювати життя конкретних людей до найінтимніших деталей. Дослідники ідентифікували інформацію і про приватних користувачів, і про публічних — менеджерів, поліціянтів, суддів, прокурорів і журналістів. Так інтернет-активність дала змогу проникнути в поліційне розслідування, сексуальні вподобання суддів, внутрішні суми продажів у медійних підприємствах та запити пошуку про хвороби, повій і наркотики. Дані дають змогу дійти висновку, коли окремі користувачі і де затримувалися, тобто відтворити профіль пересування.
Наскільки «неприкритими» виявляються користувачі Інтернету, засвідчує приклад одного гамбурзького менеджера. У його даних, окрім всього іншого, була низка посилань на онлайн-сервіс для зберігання, на який він залив документацію для будівництва будинку. Кожен, хто зайде на ці адреси, може отримати виписки з рахунку, архітектурні креслення, відомості про зарплату з вказівками на систему бонусів роботодавця, копію особистої посвідки та детальні витяги з документів на банківський кредит.
При тому імена та адреса менеджера і його дружини були такими ж доступними, як і номери їхніх телефонів й електронні адреси. Злочинці з цими даними можуть легко присвоїти особистість чоловіка або ж шантажувати його деталями мережевих звичок, інформують репортери.
Та як постачальникам вдається стежити за інтернет-користувачами? Передусім завдяки так званим «розширенням» браузера. Ці маленькі безкоштовні додатки рекламують дуже практичними на повсякдень, наприклад, щоб керувати скачуванням чи перевірити безпеку веб-сайту.
Проте вони мають приховані функції шпигуна: раз їх встановиш, і програма у фоновому режимі зберігає всі відвідувані сайти користувачів на сервері, де вони накопичуються й прив'язуються до його профілю. Ця документація може продаватися, зокрема, рекламній індустрії, щоб та організовувала цілеспрямовану демонстрацію рекламних оголошень.
Більшість підприємств наголошують на захисті даних, мовляв, не визначатимуть жодної приватної інформації, що дасть змогу вийти на особу користувача. Проте розвідка NDR засвідчує, що це неправда.
Millionen Deutsche im Netz ausgespäht
NDR, 02/11/2016
Зреферувала Соломія Кривенко
03.11.2016