Гени визначають, коли створювати сім'ю

 

Дотепер репродуктивну поведінку людини пов'язували здебільшого з особистими рішеннями, соціальними обставинами та чинниками довкілля. Проте в процесі нових досліджень науковці ідентифікували ділянки ДНК, що реґулюють моменти народження первістка та загальну кількість нащадків. Понад 250 соціологів, біологів і генетиків з наукових інститутів усього світу стали співавторами статті, опублікованої в журналі Nature Genetics.




Фото: ox.ac.uk


 

Науковці ідентифікували 12 ділянок ДНК, що пов'язані з віком народження першої дитини та кількістю дітей взагалі. Дослідження, здійснене Оксфордським університетом спільно з Ґронінґенським (Нідерланди) та Уппсальським (Швеція) університетами, містить аналіз 62 баз даних з інформацією про 238 064 людини (а саме про вік народження їхнього первістка) і майже 330 тисяч людей (про кількість їхніх дітей).

 

Дотепер людську репродуктивну поведінку пов'язували здебільшого з особистими рішеннями, соціальними обставинами та впливами довкілля. Проте в процесі нових досліджень науковці ідентифікували ті ділянки ДНК, що реґулюють функцію продовження роду.

 

«Ми вперше простежили, які ділянки ДНК впливають на репродуктивну поведінку людини. Наприклад, ми з'ясували, що в жінок, у яких є важливі для започаткування сім'ї варіанти генетичного коду, містяться також гени пізнього статевого дозрівання та пізньої менопаузи. Так, можна припустити, що одного дня на підставі генетичних даних лікарі зможуть відповідати на важливе запитання "Скільки можна чекати?". Утім важливо трактувати результати з правильного погляду: є в сім'ї дитина чи немає, сильно залежить і від соціальних впливів, і від довкілля, яке стає дедалі визначальнішим щодо того, чи можемо і коли ми можемо завести дітей», — коментує керівник проекту професор Мелінда Мілс (Melinda Mills) з Департаменту соціології та Наффілд-коледжу в Оксфордському університеті.

 

Дослідження засвідчують: комбінації в ДНК, пов'язані з віком народження первістка, сполучені й з іншими аспектами репродуктивного та сексуального розвитку, зокрема йдеться про вік, коли дівчата стають здатними народжувати, у хлопців ламається голос, у жінок починається менопауза.

 

«Гени не визначають нашої поведінки, але ми вперше довідалися про ділянки генетичного коду, які впливають на неї. Так, це дослідження є маленькою деталлю, яка допоможе нам зрозуміти дуже великий пазл», — додає провідний автор дослідження Нікола Барбан (Nicola Barban) з Департаменту соціології та Наффілд-коледжу в Оксфордському університеті.

 

Науковці вирахували: на підставі виявлених комбінацій ДНК можна передбачити менше 1 % моментів народження первістка, а кількість передбачень загальної кількості дітей, яку чоловіки та жінки заводять протягом життя, ще менша. Та навіть якщо цифра здається мізерною, у жінок ці комбінації можуть поєднуватися у спосіб, який спричиняє неплідність.

 

Важливо, що дослідження функцій 12 ділянок ДНК розкрило 24 гени, які, ймовірно, відповідають за впливи генних комбінацій на репродуктивну поведінку людини. Вже сьогодні відомо, що декотрі з цих генів спричиняють неплідність, натомість інші гени дотепер недосліджені.

 

Як зазначають професор Гарольд Снідер (Harold Snieder) з Ґронінґенського університету та асоційований професор Марсель ден Год (Marcel den Hoed) зі Швеції, краще розуміння функцій цих генів може допомогти в лікуванні неплідності.

 

 

12 dna-bereiche, mit dem alter bei der ersten geburt und der familiengröße assoziiert' 

University of Oxford, 31/10/2016

Зреферувала Соломія Кривенко 

02.11.2016