Володимир СЕМКІВ

Найбільшою бомбою цьогорічного бюджетного циклу виявився намір українського уряду збільшити розмір мінімальної зарплатні більш ніж удвічі, до 3 200 гривень, з січня 2017 року. Ідею оголосили на засіданні Кабінету Міністрів 26 жовтня, попри те що тиждень перед тим Верховна Рада вже схвалила проект бюджету на 2017 рік у першому читанні, в якому мінімальна зарплатня на кінець року передбачена лише на рівні 1 762 гривень.

 

 

Подібного зростання рівня мінімальної зарплати Україна не знала жодного разу в своїй історії, за винятком періоду гіперінфляції початку 90-х.

 

Поки оглядачі зачаїлися в тривозі за те, що крок уряду спричинить разючу інфляцію, міністри запевняють, що ініціатива уряду є зрілою й виваженою.

 

Гройсман лічить тисячами

 

«Ми пропонуємо, щоби у 2017 році мінімальна заробітна плата в Україні дорівнювала 3 200 гривень. Ми з вами забезпечимо в країні двократне збільшення мінімальної заробітної плати. Це означає єдине: що з 1 січня жоден громадянин України не буде отримувати менше ніж 3 200 гривень», — заявив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман на засіданні уряду в середу. Він додав, що мінімальний поріг стосуватиметься і бюджетної сфери, і приватного бізнесу.

 

Голова уряду поінформував, що Кабмін також затвердив споживчий кошик для 2017 року, який оцінюватиметься у 3 200 грн. Тож уперше за 25 років незалежності, наголосив він, мінімальна заробітна плата громадян дорівнюватиме реальному, фактичному і юридичному прожитковому мінімуму. «У країні цього ніколи не було. Люди завжди жили за межею можливого. Вони вдвічі менше отримували кошти, ніж мінімально потрібні для життя», — хвалився Гройсман.

 

Ініціативу підвищити зарплатню підтримали всі «профільні» урядовці — міністр соціальної політики Андрій Рева, міністр фінансів Олександр Данилюк, віце-прем'єр Павло Розенко.

 

Надвечір з'явилася схвальна заява від президента Петра Порошенка, в якій голова держави назвав ініціативу уряду «важливим політичним рішенням великої соціальної ваги». Порошенко поінформував, що мав на цю тему розмову з Володимиром Гройсманом, а сама «зарплатна» ініціатива є спільною позицією президента, уряду та фракцій коаліції. «З 1 січня 2017 року в Україні не буде жодної працюючої людини, яка отримує менше 3 200 гривень», — запевнив президент.

 

Тіні забутих роботодавців

 

Заплановане зростання мінімальної зарплатні не мало би спричинитися до росту інфляції в Україні. Про це в коментарі журналістам заявив віце-прем'єр Павло Розенко.

 

«За рахунок збільшення зарплати дотація бюджету Пенсійного фонду, зокрема, зменшиться. Основні витрати з державного бюджету будуть прив'язані до того, щоб працівники бюджетної сфери не отримували менш ніж 3 200 за рахунок балансування інших витрат і доходів. Безумовно, в такому разі буде здійснено перерахунок держбюджету, держвидатків на оплату праці, з одного боку, з іншого — будуть збільшені доходи Пенсійного фонду. Бюджет 2017 року збалансований», — зазначив віце-прем'єр.

 

«Цей крок не вплине на зростання інфляції. Ми знайшли неінфляційну можливість збільшення зарплати», — прокоментував Розенко.

 

Масштаби ревізії, яку починає уряд, вражають. Адже підвищення зарплатного порогу зачепить добрячу частину українських трударів.

 

Згідно з інформацією Державної фіскальної служби, в Україні на офіційному працевлаштуванні перебувають 9 мільйонів осіб. З-поміж них 44 % задекларовані як працівники з мінімальною зарплатнею.

 

«Якщо проаналізуємо статистику, то побачимо, що офіційну зарплату виплачують приблизно дев'ятьом мільйонам осіб. Усього в Україні 16 мільйонів працездатного населення. У п'яти мільйонів заробітна плата на рівні мінімальної», — заявляв у червні начальник департаменту адміноскарження та судового супроводження ДФС Дмитро Донець.

 

Міністр соціальної політики Андрій Рева влітку назвав приблизно такі самі цифри. «Залишилось 16 мільйонів на офіційній праці, але лише 10 мільйонів з них сплачують ЄСВ. А з 10 мільйонів осіб 4 мільйони отримують мінімальну зарплату», — коментував міністр.

 

Зі слів експертів, в Україні до бюджетної сфери залучений кожен третій працівник: на державній кишені «висить» понад три мільйони осіб.

 

У який спосіб уряд уявляє собі латання дірки, спричиненої різницею між старою «мінімалкою» і новою?

 

Віце-прем'єр Павло Розенко заявив, що Кабмін, зокрема, покладається на виведення зарплат з тіні у приватній сфері. «Доведеться бізнесу задуматися. Тому що, як ви знаєте, частина виплачувалася людям офіційно, виплачувалася тільки мінімальна зарплата, а все інше йшло "в конверті". Ми хочемо таким кроком стимулювати бізнес, перевести в заробітну плату працівникам економію єдиного соціального внеску», — поінформував Розенко.

 

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман наголосив: уряд дає бізнесові два місяці, щоб той підлаштувався під нові умови. «Дуже важливо, щоб у приватному секторі поставилися до цього питання із розумінням і якомога швидше запровадили такі стандарти», — зазначив голова Кабміну. Але ніхто досі не пояснив, чому бізнес мав би дослухатися до такої новації, а не навпаки: перейти з режиму мінімальних зарплат на цілковито «тіньові».

 

Ревізія субсидій

 

Додатковим ресурсом, який частково допоможе «перекрити» зарплатний дефіцит, буде зменшення видатків у сфері субсидій. Зростання платоспроможності домогосподарств позначиться на числі обійсть, котрі претендують на державну компенсацію витрат у житлово-комунальній господарці.

 

«Ми сподіваємося, що кількість субсидіантів із часом зменшиться через збільшення мінімальної зарплати», — прокоментував міністр фінансів Олександр Данилюк.

 

При тім віце-прем'єр Павло Розенко заспокоїв, що в нинішньому «сезоні субсидій» нічого не мінятиметься, а перегляд компенсацій відбудеться хіба що наступної зими. «Очевидно, що вже з наступного опалювального сезону люди отримуватимуть трішки менші субсидії, але їх достаток ростиме. Ми потрохи будемо балансувати цю модель за рахунок збільшення доходів громадян», — заявив Розенко.

 

Ефект несподіванки

 

Нагадаємо, що в проекті бюджету на 2017 рік, презентованому Кабінетом Міністрів півтора місяця тому і схваленому Верховною Радою у першому читанні якийсь тиждень тому, передбачалося: протягом року мінімальна заробітна платня зросте до 1 762 грн. (проти 1 600 грн. у грудні 2016 року).

 

Отож 21 вересня, під час виступу у Верховній Раді на захист проекту Бюджету-2017, Володимир Гройсман заявив: «Усе це (зарплати. — Z) має відповідати стану нашої національної економіки», — відповідаючи на питання популістів про перспективу вирівнювання заробітної платні з інфляцією 2014–2016 років.

 

Натомість під кінець жовтня керівництво уряду (та й держави) демонструє інший підхід у сфері зарплат.

 

Задля справедливості треба зазначити, що урядовці оголосили про роботу над реформою у сфері зарплат ще кілька місяців тому. Влітку і на початку осені Володимир Гройсман обмовився про це напрацювання кілька разів. А в червні міністр соціальної політики Андрій Рева (соратник Гройсмана з його вінницької каденції) дав одразу кілька інтерв'ю на тему реформи зарплатної сфери. Ці інтерв'ю, очевидно, мали виступити в ролі інформаційної хвилі для підготування громадськості до несподіваних новацій. Хоча досі залишається незрозумілим: чому уряд подав проект бюджету на 2017 рік ще на консервативній «верстці»?

 

У червні Андрій Рева розповів: він виношує намір «відв'язати» розмір мінімальної заробітної платні від мінімального прожиткового мінімуму. Міністр соціальної політики ствердив, що цю ініціативу підтримали і стратегічні радники уряду — Лєшек Бальцерович та Іван Міклош.

 

«Вони радять відв'язати прожитковий мінімум від мінімальної зарплати і підняти її законодавчо. Хай мінімальна зарплата сьогодні буде не 1 450 гривень, а дві–три тисячі гривень. Хочеться — не хочеться, а приватному сектору доведеться піднімати зарплати. Відповідно, ми отримаємо додатковий ресурс, котрий витратимо на підняття зарплат у бюджетній сфері. Тобто спочатку підіймаємо "мінімалку", йде зростання у приватному секторі, потім підіймаємо тарифну сітку в бюджетному секторі, а потім вже потихеньку підтягуємо й прожитковий мінімум. Так діяли в Польщі і Словаччині. Вийде так, що недержавний сектор піде вгору, але він потягне за собою і державний. Звичайно, буде різниця й буде розрив, але зростання заробітної плати компенсує всі інші неприємності», — пояснював свою ідею пан Рева.

 

Міністр тлумачив для громадськості, що раніше прив'язка «мінімалки» до прожиткового мінімуму сковувала ідею підвищення зарплат. Адже якщо поліпшуєш платню «бюджетникам» — мусиш підвищувати «получку» для привілейованих каст: суддів, державних службовців тощо.

 

У Кабміні фактично визнали, що державний бюджет не був би здатний забезпечити підвищення зарплат на всій сітці. Проте для «бюджетників», котрі працюють на найменших зарплатах, така ідея не виглядає ілюзорно.

 

І от на засіданні Кабміну в середу Володимир Гройсман заявив, що влада мусить розірвати зв'язку між зарплатнею і мінімумом. «Нам треба відв'язати мінімальну заробітну плату від тих прив'язок, які були в країні дуже популярними і модними», — прокоментував прем'єр.

 

Голова уряду повторив арґумент свого земляка щодо суддів: як пояснив Гройсман, підвищення мінімальної зарплати на 10 % автоматично підвищує зарплати суддів. «Тобто людина отримає на 10 відсотків більше, а у суддів зарплата має зрости до 16 тисяч гривень», — обурився прем'єр. Він зазначив, що подібна ситуація склалася з усіма органами влади, у тім і з нещодавно створеними антикорупційними органами, де зарплати дуже високі. «Для того, щоб людині підвищити мінімальну зарплату на 150 гривень, іншому чиновнику потрібно автоматично збільшити на ті самі 10 відсотків — це у нас десятки тисяч гривень. І це відсутність соціальної справедливості», — зазначив Гройсман.

 

Зважаючи на оголошені ініціативи, українцям час запастися паскáми.

 

Коли в кишенях порожньо — кажуть, треба стискати паски на поясі. Коли летиш у зону турбулентності — треба прив'язатися паском із міркувань безпеки. А ще, кажуть, треба зняти зі штанів пасок, коли дитина робить якісь збитки.

 

Вам який варіант пасує більше?

 

27.10.2016