Нині, 25 жовтня, депутати Львівської обласної ради оплесками привітали ухвалення перспективних планів створення спроможних громад у Жовківському та Яворівському районах. Так вони зіґнорували ідею «львівської аґломерації», яку тепер просуває міський голова Львова Андрій Садовий.
Протест під будівлею Львівської облради з вимогою правдивої децентралізації
Голова ЛОР Олександр Ганущин зазначив, що два тижні тому затвердження планів цих двох районів відклали на особисте прохання львівського бурмистра і сподівалися, що «місто» подасть якісь конкретні пропозиції. Натомість міська рада Львова лише оприлюднила меморандум з приводу львівської аґломерації.
«Ми зробили поступку і чекали якихось дій, в тому числі, по цих районах. У нас це на минулому засідання забрало майже чотири години обговорення. Але ми не побачили цих дій. Була сесія Львівської міської ради і ми розраховували, що це питання буде піднято не у вигляді звернення до нас, а у вигляді конкретних дій. На жаль, цього не було зроблено», — сказав Ганущин.
Участі у голосуванні за затвердження перспективних планів Яворівщини та Жовківщини не брали тільки члени фракції «Самопоміч». Її представниця і перша заступниця голови ЛОР Парасковія Дворянин у виступі перед голосуванням заявила, що більшість депутатів живуть у Львові, однак не підтримують ідею Садового, чим фактично виступають проти міста з населенням у 800 тисяч осіб.
«Я попросила би бути коректними, коли ви кажете "місто Львів", і хотіла би зрозуміти, кого ви маєте на увазі. Якщо ви маєте на увазі львів'ян, то сьогодні ви є проти них. Влада змінюється, і за п'ять років і вас тут не буде, і нас тут не буде, прийдуть інші. Але відповідальність за це рішення лежить на вас. Тоді не відсилайте дітей вчитися у львівські вузи, тоді не працюйте у місті Львові і відмежуйтеся від міста Львова», — емоційно виступила вона. Втім останнє речення пані Дворянин вже буквально тонуло в гулі невдоволення — промовиця змушена була взяти паузу, а голова облради закликав депутатів до спокою. На завершення П. Дворянин закинула присутнім у залі, що сьогодні обласна рада виступає проти Львова так, ніби це «російське місто».
Однак ані ця експресивна промова, ні виступити інших депутатів, у тому й депутата ВРУ від «Самопомочі» Любомира Зубача, не похитнули позицію більшості депутатського корпусу, який затвердив перспективні плани двох сусідніх до Львова районів.
Гірку піґулку для бурмистра Львова та лідера «Самопомочі» намагався підсолодити голова ЛОДА Олег Синютка. У сесійній залі, сказав він, звучало багато популізму та неправди. За версією голови ЛОДА, найбільша неправда полягала в тому, що хтось хоче протиставити Львів решті області.
«Львівщину ніхто не може собі уявити без міста Львова, так само як і місто Львів є загальновизнаним центром Львівської області. Так сьогодні є, і так, я переконаний, буде за всього нашого життя», — намагався замирити сторони Олег Синютка. Втім безуспішно…
На думку керівника західноукраїнського представництва міжнародного фонду «Відродження» Оксани Дащаківської, однією з причин, через яку влада Львова виступила з пропозицією про аґломерацію, стало небажання очільників Львова створювати спільну громаду із сусідніми селами, оскільки тоді у Львові довелося б проводити вибори керівництва об'єднаної територіальної громади. Крім того, зіграло свою роль і небажання ділитися із ймовірними новими членами громади коштами, які Львів отримав внаслідок першої хвилі децентралізації.
«Львів повів себе як звичайний міщанин — навіщо я буду ще із кимось цим ділитися, хотілося це залишити при собі. А коли стало зрозуміло, що децентралізація рухається і треба хвилюватися за землю, то включатися в децентралізаційні процеси не дуже хочеться, бо це означає вибори і це означає включення цих людей в стратегії міста, а отже — видатки. Тому шукають механізми, за допомогою яких це можна було би обійти», — вважає пані Дащаківська.
Білогорща, Рясне, Брюховичі є найближчими до центру Львівської аґломерації
Однак ставити хрест на цій ідеї «львівської аґломерації» ще зарано. По-перше, кінцево перспективні плани затверджує Кабмін, і Андрій Садовий може знайти арґументи для уряду, щоб заблокувати процес на самому верху. По-друге, ідею об'єднання в аґломерацію, на думку Оксани Дащаківської, варто було б запропонувати вже після утворення ОТГ на Львівщині на базі законодавства про співпрацю громад. І якщо доти вдасться ще й встановити межі Львова, то побоювання та страхи про поглинання Львовом великою мірою зменшаться.
На половині шляху
Загалом у вівторок Львівська облрада погодила проекти планів перспективного розвитку ще п'яти районів: Городоцького, Миколаївського, Бродівського, Жидачівського та Радехівського — подолавши уявний екватор цього процесу в 20 районах області, оскільки перспективні плани затверджені вже у 13 з них.
Залишаються кілька районів, де узгодження перспективних планів спроможних громад просувається важко. Зокрема, йдеться про Пустомитівський район, де вимагають створення окремої громади довкола Щирця, хоча згідно з попереднім планом ця місцевість мала би увійти до Пустомитівської ОТГ. Зі слів радника голови ЛОДА Віталія Корецького, головною проблемою для створення цієї об'єднаної громади є її фінансова неспроможність, попри те що цю громаду Кабінет Міністрів затвердив ще минулого року.
Активісти обурені, що перспективні плани часто не враховують думки місцевих мешканців
«На жаль, і економічна спроможність, і, користуючись можливістю, за цей рік можна було утворити громаду, але процедурні кроки не були пройдені цією громадою… Завтра у мене зустріч з активом, але чи доречно створювати громаду, яка матиме дефіцит власного бюджету?.. Нам треба подумати з громадою, як цей дефіцит ліквідувати», — каже Віталій Корецький. Водночас він обіцяє, що затвердження перспективного плану ОТГ в Пустомитівському районі винесуть на наступне сесійне засідання обласної ради. Поки що там йдеться про 5 об'єднаних громад.
Відповідаючи на запитання Z про те, де в області залишається найскладніша ситуація з об'єднанням громад, пан Корецький назвав Дрогобицький, Сокальський та Сколівський райони.
На Дрогобиччині є проблеми між містом Стебник та сусіднім до нього селом Болехівці, яке не хоче створювати ОТГ. Приблизно така сама ситуація в Сокальському районі, де не можуть домовитися Червоноградська міська рада та мешканці трьох прилеглих сіл.
Що ж до Сколівського району, то там проблема іншого характеру: окрім ОТГ із центром у Славську, всі інші громади в будь-якій чинній конфіґурації залишаються з дефіцитом бюджету.
Оксана Дащаківська вважає, що проблема другої хвилі децентралізації полягає в тому, що змінилася структура цього процесу.
«Як ніхто включилися народні депутати, які, грубо кажучи, формують собі округи. Включилися районні адміністрації, які розуміють, що процес пришвидшення та успіху децентралізації сприяє ефективності громад і ставить логічне запитання: навіщо нам районні адміністрації? Крім того, включилися й бізнес-фактори: десь є фабрика, десь є агрофірми, яким потрібно згуртувати свої землі у зручних для них межах», — називає експерт ті чинники, які впливають на процес об'єднання громад, виходячи не зовсім з інтересів самих громад.
З огляду на це Оксана Дащаківська говорить про ризик певної «феодалізації» області. Саме такі «феодальні» мотиви унаочнилися на прикладі Пустомитівського району, де брати Дубневичі активно педалювали ідею створення однієї великої об'єднаної громади. Та у процес вчасно залучилися громадські активісти, тож реалізація сценарію від Дубневичів не пройшла.
Важлива проблема полягає в тому, що мало хто мислить на далеку перспективу. «Оцю створену громаду завтра не зміниш, вона існуватиме наступні 50–80 років, хоча, якщо говорити по-філософськи, то всі мають право на помилку», — каже Оксана Дещаківська.
Нагадаємо, що загалом у Львівській області заплановано створити 85 об'єднаних територіальних громад.
25.10.2016