Тарас БАЗЮК; Юлія ТОМЧИШИН; Олена НЕЧВІДОВА

Два десятки нових, утворених в ході децентралізаційної реформи, громад у Галичині готуються до своїх перших виборів. Відбудуться вони вже 18 грудня. Центральна виборча комісія призначила цю дату для 7 об'єднаних громад (ОТГ) на Львівщині, 6 в Івано-Франківській області та 9 на Тернопіллі, де ще одна громада обиратиме собі голову і склад ради на тиждень раніше (11 грудня). Загалом в Україні 18 грудня «свято демократії» переживуть громадяни 143 ОТГ. Для великих політичних партій та їхніх лідерів вибори у низових громадах — не той рівень, тож на загальнонаціональному рівні жодної кампанії не спостерігатимемо. Натомість по селах передвиборчі пристрасті починають закипати.

 

Виборча замальовка з Космача — у грудні тут обиратимуть нову владу для громади

 

Львівщина: суперечки за територію

 

Станом на сьогодні у Львівській області утворено 16 об'єднаних територіальних громад. Згідно з проектом перспективного плану утворення ОТГ у Львівській області заплановано створення 85 громад. Вісімнадцятого грудня вибори відбудуться у 6 об'єднаних територіальних громадах Львівщини.

 

В перших виборах нових у всіх значеннях органів місцевого самоврядування братимуть участь мешканці трьох громад у Мостиському районі (Шегинській, Мостиській та Судововишнянській ОТГ ) та по одній у Пустомитівському (Давидівській ОТГ), Старосамбірському (Нижанковицькій ОТГ) і Кам'янка-Бузькому (Жовтанецькій ОТГ) районах. 

Ще одна об'єднана територіальна громада Львівщини — Воютицька — судиться з ЦВК, бо та у проведенні перших виборів цій громаді відмовила.

 

Досі перші вибори в новій територіальній громаді на Львівщині відбулися лише раз — навесні цього року в Ходорівській міській ОТГ.

 

Згідно з календарним планом перших виборів самі перегони починаються за 50 днів перед днем виборів, тобто наприкінці жовтня. Саме відтоді місцева влада визначає місця для розміщення передвиборчої аґітації, а політичні сили, що хочуть взяти участь у виборах, подають перелік своїх кандидатів до виборчих комісій.  

 

Поки що офіційного переліку партій, які зголосилися до участі у цих виборах, та кандидатів на посади голів громад немає, однак, як засвідчив досвід виборів у Ходорові, такі перегони можуть бути вельми гарячими, зокрема у громадах Мостиського району. Адже там фактично має відбутися переформатування владних еліт чи навіть формування нових — після цих виборів нові громади житимуть власним життям, майже незалежно від районної влади. Тому інтерес до участі у цих виборах може бути дуже високим, зокрема для новоутворених політичних сил та партій, які дотепер не мали своїх депутатів у представницьких органах. Натомість старі політичні гравці намагатимуться закріпитися на умовно нових територіях. Як пам'ятаємо, за результатами виборів у Ходорівській ОТГ перемогу здобула ВО «Батьківщина», але до ради пройшли також БПП «Солідарність», ВО «Свобода», «Народний контроль», Українська галицька партія,  «Самопоміч» та Радикальна партія.

 

Вибори у Давидівській ОТГ теж матимуть свою родзинку. Саме ця громада першою системно виступила проти формування єдиної ОТГ на весь Пустомитівський район, ідею якої просували брати Дубневичі. Якби не впертість активістів цієї громади, нерідко всупереч спротиву на різних рівнях, то, цілком ймовірно, що єдина ОТГ на всю Пустомитівщину могла би стати реальністю.

 

Однак тепер точаться серйозні суперечки щодо перспективного плану цього району, бо в останній момент захотіли зробити ОТГ ще й довкола Щирця, який за попередніми планами мав би увійти до Пустомитівської об'єднаної громади. Поки що баталії тривають на рівні комісій облради. Але результати виборів у Давидівській громаді можуть стати вагомим чинником для всіх тих, хто хоче вислизнути з-під опіки Дубневичів.

 

Наразі незрозуміло, коли можуть відбутися вибори до Воютицької ОТГ, яка, нагадаємо, судиться з ЦВК. Центральна виборча комісія відмовилася призначати вибори у цій громаді з огляду на те, що до її складу входять населені пункти з двох районів — Самбірського та Старосамбірського — і тому спочатку треба змінити межі районів, а вже тоді проводити вибори, попри те що методика утворення ОТГ дозволяє об'єднання рад із різних районів, які межують між собою. Питання лише в тому, коли буде ухвалено рішення за цим позовом, і якщо воно буде позитивним для громади, то коли ЦВК може призначити там вибори.

 

 

Як пояснила Z експерт Офісу реформ при Львівському реґіональному відділенні Асоціації міст України Галина Гречин, проведення виборів у цих шести громадах важливе передовсім з огляду на те, щоб вони могли почати новий рік за новими правилами формування бюджету. Якщо ці громади отримають статус спроможних, то з 2017 року житимуть за новими фінансовими правилами і практично незалежно від районів — вони матимуть окремий рядок в Державному бюджеті, безпосередньо отримуватимуть 60 % від податку з доходів фізичних осіб і користатимуть з низки інших доходів.

 

«Ці громади  отримують повноваження міст обласного значення у фінансовій сфері. Це дуже важливо та дуже привабливо для сільських громад і тих громад, які об'єднуються навколо міст, бо ж зараз міста в районах від ПДФО надходжень не мають, все йде на рівень району. Там кошти розподіляються, і не завжди справедливо. Крім того, медична та освітня субвенція надходитиме безпосередньо в громаду, а не в район чи область», — каже Галина Гречин і додає, що нові спроможні громади матимуть можливість претендувати на інфраструктурну субвенцію з державного бюджету.

 

Тернопілля: могло бути тринадцять

 

Тернопільська область — лідер за темпами сворення ОТГ в усій країні. Станом на нині їх тут уже 39 із півсотні запланованих. Перші вибори чекають тут аж 10 об'єднаних громад: у 9 ОТГ вони відбудуться 18 грудня, а ще в одній — Борщівській міській — 11 грудня.   

 

Голів та депутатів рад обиратимуть у Трибухівській, Більче-Золотецькій, Коцюбинській, Вишнівецькій, Чернихівецькій, Гримайлівській, Залозецькій, Борсуківській, та Великодедеркальській об'єднаних громадах.

 

Ще у трьох громадах Тернопілля, які під цей час вже повністю закінчили процес створення, — Зборівській, Хоростківській та Товстенській — ЦВК наразі вибори не призначила.  

 

Таке рішення щодо цих трьох Тернопільських ОТГ Центральна виборча комісія арґументує так само, як і у випадку Воютицької ОТГ на Львівщині. Мовляв, громади ці утворені на території кількох суміжних адміністративно-територіальних одиниць. Тож необхідною умовою для призначення виборів у них, згідно з роз'ясненннями ЦВК, є внесення змін до меж відповідного міста та району. «Вирішення таких питань належить до повноважень Верховної Ради України, а відповідні постанови Верховної Ради України про зміну зазначених меж до Комісії не надходили», — зазначено на сайті ЦВК.

 

Таке рішення Центральної виборчої комісії обурило і громади, і обласну владу, яка всіма силами намагається їх створювати. «Завдяки ЦВК нам ще трохи доведеться пожити в СССР», — пишуть у соцмережах обурені хоростківчани.

 

«У Товстенську, Хоростківську і Зборівську об'єднані територіальні громади увійшла 41 громада з населенням понад 40 тисяч мешканців, — каже директор Офісу реформ у Тернонопільській області Віктор Литвинчук. — ЦВК всупереч змінам до Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" та роз'ясненню Комітету Верховної Ради з державного будівництва заблокувала участь цих громад у цьогорічних виборах. Таким чином рішенням Комісії, яка давно вже втратила свою леґітимність, було знехтувано право жителів самостійно вирішувати свою долю. На сьогодні кілька громад подали свої позови до Окружного адміністративного суду Києва щодо визнання неправомірними постанов Центральної виборчої комісії щодо відмови у призначенні виборів в новостворених об'єднаних територіальних громадах. Чекаємо на результат, але паралельно працюємо над ще двома варіантами вирішення цього питання».

 

Тим часом Тернопільщина лідерує в Україні за кількістю створених об'єднаних територіальних громад. «Цього року процес об'єднання стрімко пішов догори, — переконаний Віктор Литвинчук. — Для прикладу, у Миколаївській області була одна громада, а нині вже двадцять, у Харківській не було жодної, а цьогоріч створено три. На Тернопільщині створено 39 громад. Я абсолютно переконаний, що при такій динаміці реформа місцевого самоврядування в Україні буде завершена до кінця 2017 — початку 2018 року. Реформу затягувати не можна. Це показує досвід інших європейських країн. Не виключаю, що якісь села ще залишаться необ'єднаними. Але це їхня воля. Вони самі обирають, в якій системі координат їм жити — в європейській чи в "совковій". Ніхто силоміць не тягтиме їх в об'єднання. З часом життя розсудить, хто був правий, а хто помилявся».

 

Сьогодні на Тернопіллі лише починають підготування до виборів у громадах. Як розповів Z голова Борщівської районної ради Іван Кобилянський, до 29 жовтня буде сформована міська виборча комісія. Наразі тривають підготовчі роботи згідно з календарним планом ЦВК у всіх 10 територіальних громадах області, де відбудуться перші вибори.

 

Івано-Франківщина: труднощі децентралізації

 

Нові вибори у громадах Івано-Франківщини готуються в умовах, коли до пуття не вирішили проблем з виборами попередніми, а сам процес децентралізації відчутно гальмується. Із запланованих 59 громад тут створили леше 11. У чотирьох з них перші вибори вже відбулися (у жовтні минулого року та березні цього), у ще семи — відбудуться 18 грудня. Проблема решти громад, які морально і юридично готові до спільного господарювання (таких тут є ще дев'ять), та сама, що й на Львівщині та Тернопіллі: їм доведеться  чекати або закону, який «розіб'є» межі теперішніх районів, або рішень суду щодо цього питання.  

 

А райони тим часом і справді розпадаються, бо люди, користуючись принципом добровільності, відкидають теперішній адміністративний поділ, об'єднуються із сусідами, аби було вигідно далі господарювати, ходити до школи, лікарні, за довідкою до сільради. До кінця року на Франківщині планували створити 20 громад. Виглядає, що не встигають…

 

Ще трохи виборчої лірики з Космача

 

Отже, перші вибори в грудні відбудуться у Космацькій ОТГ (Косівський район), Тлумацькій та Витвицькій ОТГ (Долинський район), Матеївецькій, П'ядицькій, і Нижньовербівській ОТГ (Коломийський район) та Більшівцівській ОТГ (Галицький район).

 

У Матеївецьку ОТГ об'єдналося 12 сіл. Згідно з методикою Мінреґіонбуду самим Матеївцям бажано би було приєднатися до міста Коломия, але саме з цього села витікала ініціатива, тож воно й стало «центром цивілізації».

 

«Ми йшли до цього вже не перший рік, щоб Матеївецька сільська рада була визнана центром з усією розвинутою інфраструктурою. Зрозуміло, що в сільських радах, які ввійдуть до нашої громади, буде ряд проблемних питань, які потрібно вирішувати у міру надходження коштів. Останніми роками ми спостерігаємо проблему нестачі води. Буде плануватися будівництво центральних водогонів, щоб завести воду в особливо проблемні села», — розповідає Матеївецький сільський голова Роман Шупяк.

 

Щоб налагодити адміністративне життя у громаді, для початку створять Центр надання адмінпослуг, далі відновлюватимуть школи, будинки культури, розвиватимуть інфраструктуру. На часі здійснення інвентаризації земель громади та розробка нової нормативно-грошової їх оцінки, що в кілька разів збільшить доходи громади. За прикладом інших громад тут будуть переходити на використання альтернативних джерел енергії. Господарської руки чекає й Матеївецький кар'єр гравійно-піщаної суміші, який стане постачальником сировини для двох асфальтних заводів на території ОТГ.

           

Село Замулинці відтепер теж у цій громаді, разом з понад сторічною школою, яка нині є навчально-виховним комплексом. А це школа і дитсадок з 320 вихованцями. Про такі кажуть: «опорний» заклад.

 

«Це щось таке нове, а нове завжди щось цікаве. Не знаєш, який воно принесе результат. Думаю, що якщо люди взялися і зробили таку велику справу на організаційному етапі, то ці всі люди і далі працюватимуть, щоб справа стала успішною. А для школи це дасть новий поштовх, щоби працювати в нових форматах, щоб давати дітям якіснішу освіту і створювати комфортніші умови», — сподівається директор Замулинецького НВК Світлана Юзюк.

 

Спільне планування, власний бюджет, яким не треба ділитися з Києвом, а «кожен ґазда знає, що робити в себе вдома» — так міркують прості селяни.

 

За підрахунками фінансистів Офісу реформ нові ОТГ збільшать власні надходження більш як удвічі, і це не враховуючи державної субвенції, яка щонайменше у п'ять разів перевищуватиме доходи громади. Щоправда, тепер громаді надається і контроль за використанням цих фінансових ресурсів, бо корупції байдуже до децентралізації.

 

Але умовний спосіб не є переконливим, тому цікавимося, як прожили цей рік першопрохідці — Печеніжинська, Білоберізька, Старобогородчанська та Верхнянська ОТГ. Вони набили чимало ґуль, але нині господарюють на повну. Державний бюджет виділив їм додатково 22 млн. гривень. На сьогодні найкращі показники має Старобогородчанська громада, де від квітня освоєно більше 97 % коштів. Зроблено капітальні ремонти чотирьох ділянок дороги, Нивочинської та Гринівської середньоосвітніх шкіл, відремонтовано Лесівський навчально-виховний комплекс та адміністративне приміщення Старобогородчанської ОТГ.

 

Загалом на Івано-Франківщині планують створити 59 об'єднаних територіальних громад. Децентралізація в підсумку приведе до скасування адміністрацій. Виглядає на те, що саме вони нині й гальмують створення ОТГ. Так, у Надвірнянському районі, найбільшому за площею і найменшому за населенням, інформація про децентралізацію поширюється не так швидко, як чиновницькі чутки про оманливість реформи. Деякі депутати обласної ради лякають людей, називаючи це «колективізацією». А тим часом горяни з нафтоносних районів Пасічни, Битькова й досі мають недобудовані школи і садки...

 

З важкими потугами йде реформа і довкола міст області. Сусіди Івано-Франківська — а це п'ять сіл: Крихівці, Вовчинці, Микитинці, Угорники, Хриплин — аж ніяк не прагнуть злитися з містом. Свого часу їх включили до складу Івано-Франківської міської ради, а сільради залишили. Примірявши роль бідного родича, ці громади більше такого не хочуть.

 

Села так званого «другого кола», що далі від Івано-Франківська, не проти злиття з містом, однак без найближчих населених пунктів це просто неможливо. Якщо запрацює «закон олійної плями»,  то утворення ОТГ відбуватиметься в межах, передбачених Перспективним планом, а ті населені пункти, які відмовляться приєднатися до громади, залишатимуться своєрідними анклавами, доки не дозріють до розуміння необхідності об'єднатися.

 

Поки що лише потенційною залишається Букачівська ОТГ Рогатинського району, бо не всі села встигли укласти «шлюбний контракт». Там не всюди відбулися громадські обговорення і не всюди створено робочі групи, а без цього об'єднання не має юридичної сили. У 2015 році всі села, які може охопити Букачівська ОТГ, загалом заробили близько 2 млн. 700 тис. грн. За прогнозами експертів, після об'єднання її загальний бюджет може становити 13,5 млн. грн.

 

У поміч українській реформі стали міжнародні інституції. Це європейська програма ULEAD, яка виділила Україні на здійснення реформи 102 млн. євро, та програма США DOBRE, яка виділила 50 млн. доларів.

 

Ці фінанси не розраховані на проїдання. Їхнім ресурсом передбачено утворення органів супроводу, підтримки, консультацій для об'єднаних територіальних громад. Наприклад, DOBRE пропонує ґранти розміром близько $60 тис. для навчання, методичної допомоги, розробки стратегій розвитку новостворених громад.

 

24.10.2016