«Ск'япареллі» не відповідає

 

Приземлитися на Червону планету зовсім не просто. Адже тонка атмосфера Марса вимагає складної послідовності гальмівних дій, тільки за належного виконання яких великий апарат може спокійно і, що найвайжливіше, м'яко приземлитися на поверхню планети. Зрештою, невдачі у спробах посадити космічний апарат вже траплялися, зокрема йдеться про зонд NASA Mars Polar Lander, його аварія сталася 1999 року. Сьогодні ж майже все вказує на те, що перша спроба посадити європейський космічний апарат на поверхню Червоної планети також зазнала невдачі. 



 

«Ск'япареллі» з розгорнутим парашутом. Фото: ESA
 

 

Зараз майже все вказує на те, що перша спроба посадити європейський космічний апарат на поверхню Червоної планети зазнала невдачі. Планувалося, що «Ск'япареллі» сяде на Марс 19 жовтня 2016-го близько 16:48 за європейським часом. Перед тим, о 16:42, спускний апарат згідно з планом увійшов в атмосферу планети, що підтверджує його останній надісланий на Землю сиґнал.

 

З огляду на те, що інформація з Марса до Землі йде протягом 10 хвилин, перших сиґналів після приземлення «Ск'япареллі» наземні станції Європейського космічного аґентства (ЄКА) сподівали щойно близько 17:00. Проте вони не надійшли.

 

Спочатку через це не виникло занепокоєння, пояснювали інженери космічних польотів. Це можна було пояснити так: сиґнал зонда є таким слабким, що телескоп Giant Metrewave Radio Telescope (GMRT) поблизу індійського Пуне не зміг його зафіксувати.

 

Прояснити ситуацію мали найближчі антени-приймачі орбітальних зондів «Марс-експрес» і «Марсіанський розвідувальний супутник» (Mars Reconnaissance Orbiter, MRO). Вони кружляють навколо Марса й можуть правити за ретрансляційні станції для спускного апарата. Проте протягом ночі їм також не вдалося спіймати сиґналу від «Ск'япареллі».

 

Зайшовши в атмосферу Марса, апарат втратив (згідно з планом) контакт із Землею. В цей час, протягом гальмівних маневрів, що передбачали виконання трьох послідовних кроків, він був полишений сам на себе. Теоретично кожен з цих кроків міг не вдатися.

 

В перші хвилини після проникнення в атмосферу апарат гальмував тепловим щитом з початкової швидкості близько 21 000 кілометрів за годину до майже 2 000 кілометрів за годину. Потім надзвуковий парашут мав сповільнити апарат ще на добрих 1 200 кілометрів за годину.

 

На останніх кілометрах до поверхні Марса мав запрацювати авіаційний двигун і пригальмувати космічний апарат до чотирьох кілометрів за годину. Якщо система запалювання спрацювала хибно, то «Ск'япареллі» міг упасти з висоти майже 11 кілометрів. Два метри над поверхнею двигун мав би вимкнутися і зонд мала б посадити сила тяжіння.

 

Чи приземлення вдалося і спускний апарат просто не може вийти на зв'язок, чи він розбився — наразі невідомо. ЄКА намагається впіймати сиґнал «Ск'япареллі» під час польотів орбітальних апаратів NASA MAVEN і «Марсіанський розвідувальний супутник». Також індійський телескоп GMRT готовий приймати сиґнал. Якщо «Ск'япареллі» спокійно сів на поверхню Марса, то його виявлять.

 

Та науковці не впадають у відчай. «Основне завдання "Ск'япареллі" полягало у випробуванні європейських технології приземлення. Отримані під час спуску дані стали частиною цього, і це дуже важливо, бо ми можемо дізнатися, що трапилося, й підготуватися до майбутнього», — сказав Ян Вернер (Jan Wörner), генеральний директор ЄКА.

 

Поки доля апарата залишається непевною, материнський зонд ЕкзоМарса Trace Gas Orbiter успішно завершив свої гальмівні маневри: ввечері 19 жовтня він гойдався, як і передбачали, в орбіті Марса. Наземна станція ЄКА спіймала сиґнал-підтвердження близько 18:34 за європейським часом, після чого орбітальний апарат ще виринув позаду Марса.

 


ExoMars: Schiaparelli antwortet 
ESA, 20.10.2016
Зреферувала Соломія Кривенко

21.10.2016