Радко Мокрик

Біля входу в метро в центрі Праги стоїть невеличка група молодих людей. Повз них проходить смаглявий чоловік з бородою. Коли чоловік майже оминув групу, один з молодиків штовхає його плечем в плече. «Забирайся туди, звідки прийшов, сучий сину», — кричить молодик. Смаглявий чоловік декілька секунд спантеличено дивиться на групу молодих людей. Реалістично оцінивши власні можливості, він швидким кроком спускається в метро. Перехожі вдають, що нічого не трапилося.

 

 

Прага — мультикультурне місто. В'єтнамські крамниці тут мирно співіснують з місцевими колоритними «господами». Місто давно заполонили російські туристи. Меню в будь-якому ресторані можна прочитати кільканадцятьма мовами. В університетах — величезна кількість іноземних студентів. Зразковий приклад того, що в Росії називають «загниваючою Європою». Європа, яка пишається своїм лібералізмом, толерантністю і різноманіттям. Однак останнім часом щось змінилось. Складається враження, що події останніх років зірвали з Європи звичну вуаль толерантності, що приховувала геть не той райдужний світ, який ми собі уявляли.

 

Війна в Сирії. Війна на Донбасі. Хвиля терористичних актів. Париж. Ніцца. Brexit. Міґраційна криза. Усе це вирішальним чином вплинуло на світосприйняття європейців. Європа  змінюється і показує своє нове обличчя. І це обличчя сповнене тривоги. Європейці бояться і тому стають аґресивними. 

 

Головний політичний тренд сьогодні — це популізм і нахил вправо. Популярність правих сил з кожними виборами стає дедалі очевиднішою. Рейтинґи правих сил зростають у багатьох країнах. Традиційно високими є рейтинґи французьких правих на чолі з Марі Ле Пен. На останніх парламентських виборах у Словаччині вісім відсотків здобула праворадикальна партія «Котлеба — Народна партія Наша Словаччина». Консервативний популізм польської партії «Право і справедливість» додав болю голови й українцям. Brexit став наслідком «правої» популістської риторики місцевих політиків на чолі з Н.Фараджем. Але найбільш значущим в цій когорті, звичайно, залишається заокеанський кандидат на посаду Президента США — Дональд Трамп. Всі ці речі могли б залишитись у площині політичних пасьянсів та статистичних цифр. Тільки от популярність цих політиків реально відображає зміну світогляду Західного світу. І цей світогляд щораз більше починає ґрунтуватися на таких лозунґах, як «Зробимо Британію знову великою» чи «Чехія для чехів». Проблема не в тому, що Трамп може виграти вибори — це лише наслідок. Проблема в тому, що практично половина американців схвально відгукуються про його расистські та шовіністичні закиди. 

 

Пересічні європейці часто пов'язують терористичні акти з міґраційною хвилею. Варто визнати, що не завжди безпідставно. Це будить острах та аґресію щодо міґрантів з Близького Сходу. Проте останнім часом проблема стає комплексною. Злість та аґресія вже не обмежується лише арабськими міґрантами, а набуває рис нетерпимості до будь-чого «чужого».

 

Після референдуму щодо виходу Британії з ЄС почалися масові напади на поляків у Сполученому Королівстві. Іноді і зі смертельними наслідками. Кричущий випадок нещодавно трапився також у Варшаві, де професора місцевого університету Єжи Кохановського побили прямо в трамваї за те, що він розмовляв німецькою мовою. Ніхто за нього не заступився і не допоміг йому. Головний редактор інтернет-видання Niezalezna.pl Г. Вієржхоловскі висловився з цього приводу в тому сенсі, що, мовляв, «дивно, що у Варшаві ще раніше не били за німецьку мову». Подальші дискусії в соціальних мережах лише підтвердили, що маса поляків підтримує подібні дії. На цьому тлі напади на міґрантів з арабською зовнішністю стали зрозумілою буденністю. Бути «іншим» стає небезпечно. Навіть в толерантній Європі, яка, здається, починає втрачати свої базові цінності.

 

Схоже на те, що європейці більше не прагнуть жити однією сім'єю. Радше навпаки — кожна країна воліє забарикадуватися на власних кордонах і самотужки боротися з викликами, які перед нею постануть.

 

Перший посткомуністичний президент Чехії Вацлав Гавел свого часу прийшов у політику з лозунґом, який часто називають сентиментальним і відірваним від реальності. «Правда і любов переможуть брехню і ненависть». Більшість чехів, як і мешканців інших європейських країн, сьогодні керуються зовсім іншими лозунґами. На Гавела сьогодні вже немає моди.

 

20.09.2016