У Чорному морі драматично зменшився життєвий простір для морських організмів. Адже сьогодні збагачена киснем вода закінчується на глибині 90 метрів — 1955 року межа між бідними на кисень водами пролягала на глибині 140 метрів. Так у розпорядженні живих організмів залишилося на 40 % менше життєвого простору, ніж 60 років тому, інформують науковці в журналі Biogeosciences.
Чорне море є внутрішнім морем: свіжа вода потрапляє сюди лише з річками та через Босфорську протоку. Фото: NASA/GSFC, SeaWiFS, ORBIMAGE
Через вузьку Босфорську протоку пролягає сполучення між Чорним та Середземним морями. Нею до внутрішнього моря потрапляє лише невелика кількість свіжої морської води. Натомість з великих річок, зокрема Дунаю, надходить дедалі більше води прісної. Як наслідок, в Чорному морі утворилися надстабільні водні шари: зверху плаває збагачена киснем та бідна на вміст солі прісна вода, а під нею розміщений шар густішої, солонішої води глибин.
Зазвичай подуви вітру та низькі температури поверхневих вод узимку призводять до реґулярного змішування цих зон, та в випадку з Чорним морем цього не відбувається. Тож нижні шари моря є надзвичайно бідними на кисень — практично вони становлять зону смерті. За винятком невеликої кількості пристосованих видів, більшість організмів живе у збагачених киснем поверхневих водах.
«Насичена киснем й придатна для життя ділянка Чорного моря дуже обмежена, — пояснює Артур Капе (Artur Capet) з Льєзького університету. — І горизонтально, адже басейн моря майже повністю закритий, і вертикально — через незмінне розшарування».
Де є межі придатної для життя зони і як вони змінилися, дослідили Капе з колеґами. Для цього вони проаналізували дані плавальних буйків, що з 1955 року реґулярно вимірюють вміст кисню, солоність і температуру на різних глибинах.
Результат налякав: якщо придатна для життя зона ще 1955 року досягала 140 метрів вглиб моря, то сьогодні вона закінчується на позначці 90 метрів. Так доступний для морських організмів життєвий простір у Чорному морі зменшився на понад 40 %, інформують науковці.
До того ж тепер навіть ця невелика частка кисню може потрапляти до глибинних вод протягом меншого часового проміжку, ніж це було раніше. Середньо щодва роки (замість попереднього показника раз на рік) холодна вода поверхні опускається глибше, ніж зазвичай. «Це матиме екологічні та економічні наслідки, — каже Капе. — Адже вся екосистема виникає в цьому шарі — від фітопланктону до хижаків».
Що ж є причиною такого скорочення життєвого простору? Науковці пояснюють, що тут далися взнаки два чинники. До розпаду Радянського Союзу річками в Чорне море текла вода з надмірним вмістом добрив. Цей надлишок поживних речовин спричинив цвітіння води й посилив процеси поглинання кисню в нижніх шарах моря.
З 1990 року, коли правила щодо очищення води посилили, ситуація з припливом добрив поліпшилася, і Чорне море мало б відновитися. Проте за той час дав про себе знати інший чинник — зміна клімату. Повітря та поверхневі води в останні десятиліття стали теплішими, а зима — не такою холодною, пояснюють науковці. Також зріс перепад між теплішим і солодшим шаром води на поверхні та холоднішою й солонішою водою глибини.Як наслідок, взимку не відбувається їхнього змішування.
«Ситуація може погіршитися, — каже Капе. — Зрозуміти наслідки повною мірою ще не вдасться, але в будь-якому разі ми є свідками змін системи».
Schwarzes Meer verliert 40 Prozent seines Lebensraums
scinexx.de, 02.09.2016
Зреферувала Соломія Кривенко
06.09.2016