У процесі еволюції в наших пращурів збільшився не лише мозок, а й притік крові до органу мислення. Цей показник виріс непропорційно сильно – на 600 %, засвідчують порівняння викопних черепів. Ці дані дають змогу припустити, що, на відміну від дотепер прийнятих припущень, для розвитку інтелекту має вирішальне значення не лише розмір мозку живих істот, а й об’єми його кровопостачання.
Це черепи людської еволюції. Зліва направо: Australopithecus afarensis, Homo habilis, Homo ergaster, Homo erectus і Homo neanderthalensis. Фото: Roger Seymour.
Від пралюдей (австралопітеків, людини умілої та homo erectus) аж до сучасних homo sapiens – мозок і когнітивні здібності людини постійно розвиваються. Дотепер припускали, що лише збільшення розмірів мозку дало змогу нашим предкам покращити рівень свого інтелекту.
Проте Роджер Сеймур (Roger Seymour) та його колеги з Університету Аделаїди (Австралія) нещодавно виявили інший чинник, завдяки якому люди в процесі еволюції ставали все розумнішими – енергетичне живлення мозку. Адже з часом мисленнєвий орган розвинувся у найголодніший орган нашого тіла. Науковці припускають: саме посилене кровопостачання уможливило ріст мозку та інтелекту.
У процесі свого дослідження вчені порівняли 35 викопних черепів дванадцяти різних видів давніх людей. Особливу увагу вони звернули на отвори в основі черепа, крізь які проходять шийні артерії. Через ці артерії в мозок надходить кров.
Дослідження засвідчили, що товщина цих артерій – а з ними й отворів у черепі – була тим більшою, чим більше крові протікало по них. «Дотепер запевняли, що інформацію про активність свого мозку наші предки забрали в могилу», – каже співавтор Едвард Снеллінг (Edward Snelling) з Вітватерсрандського університету (Йоганнесбург, ПАР).
Та здійснене порівняння засвідчило: діри в черепі збільшувалися непропорційно сильно в процесі трьох мільйонів років людської історії. Так мозок виріс на 350 % порівняно з первинними своїми розмірами. Натомість постачання крові в мозок, з огляду на товщину артерій, зросло на 600 %, інформують науковці.
«Ми припускаємо, що так мозок отримав більше енергії для споживання, а це було необхідним у зв’язку зі зростанням енергетичного обміну між нервовими клітинами, – каже Сеймур. – Завдяки цьому ми можемо комплексно думати й вчитися».
scinexx.de, 01/09/2016
Зреферувала Соломія Кривенко
04.09.2016