Тарас БАЗЮК

Тема звалища біля Грибовичів знову актуалізувалася у свідомості львів'ян. Як виявилося, Львівський міськвиконком не відмовився від ідеї вивозити сміття на старе звалище. Чиновники стверджують, що це треба робити для того, щоб укріпити стіни того звалища і в такий спосіб не допустити нових зсувів.

 

Водночас нагадало про себе й слідство у справі про загибель на звалищі рятувальників та службове недбальство посадовців. Уже допитано 600 осіб і призначено шість експертиз, які мають ключове значення для подальшого розвитку справи.

 

 

Ключові експертизи

 

Прокурор Львівської області Юрій Квятківський вирішив ознайомити громаду з перебігом розслідування кримінальних проваджень щодо трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі. З його слів, у розслідуванні призначено 6 комплексних експертиз, які мають дати відповіді на питання, «що мають ключове значення для даної справи».

 

Про які саме експертизи йдеться, прокурор не уточнив, лише зазначив, що ці експертизи великі за обсягои; їх здійснюватимуть у Львові та Києві. Прокурор також зазначив, що наразі нікому не висунуто підозру в скоєнні злочину.

 

Водночас певне розуміння подальшого провадження слідства мають дати висновки службового розслідування ДСНС України та матеріали перевірки Державної екологічної інспекції у Львівській області, які слідчі вже отримали.

 

Крім того, на підставі ухвали суду ДФІ у Львівській області провадить ревізію фінансово-господарської діяльності ЛКП «Збиранка».

 

Юрій Квятківський хвалився обсягами виконаних слідчих дій: «Слідчі поліції опитали уже понад 600 свідків. Слідчі національної поліції у Львівській області разом з працівниками прокуратури вилучили документацію щодо експлуатації Львівського міського полігону у 15 установах, провели обшуки з вилученням документації за 17 адресами у суб'єктів, котрі мають стосунок до експлуатації полігону та вивезення побутових відходів».

 

 

Очевидно, що перед отриманням результатів експертиз згадані кримінальні провадження не матимуть великого суспільного резонансу. Зазвичай експертизи такого штибу тривають по кілька місяців, тож раніше осені сподіватися на новини у цій справі не варто.

 

Чи потрібна стабілізація звалища?

 

Тим часом потенційні фіґуранти кримінальних проваджень розгорнули бурхливу діяльність для відновлення роботи Грибовицього звалища. Очевидно, що сміттєве «роуд-шоу» від Коломиї до Києва вартістю понад 20 мільйонів гривень сприяло приземленню проектів львівських чиновників. Тепер плани вивезення львівського сміття на звалище у Грибовичах пов'язані з благородною метою — рекультивацією звалища, на яку Львівська міська рада вже виділила 11 млн грн.

 

Зі слів начальника управління житлового господарства ЛМР Юрія Голеця, для початку рекультивації треба стабілізувати звалище, тобто укріпити схили наявної сміттєвої гори. Як твердить Голець, такими є висновки фахівців інституту «Гірхімпром» та науковців Львівської політехніки. А для стабілізації використовуватимуть пресоване сміття, так званий «сміттєвий камінь», яким зміцнюватимуть схили звалища.

 

Юрій Голець розповів, що біля рухомого схилу звалища облаштують спеціальну карту, де складатимуть спресоване сміття. І додав, що цей процес може тривати до 2,5 років і щойно після того можна буде починати рекультивацію.

 

Щоправда, на заваді втіленню цього процесу є одна, але вагома перепона — громади сусідніх зі звалищем сіл, яких хоч уже понад 10 років годують розмаїтими обіцянками, проте справа для них кардинально так і не вирішується. Голець розповів журналістам, що чиновники провадять переговори з громадами, однак поки що про результати жодних повідомлень немає.

 

«Ми спілкуємося з цього приводу з громадами Малехова та Великих Грибович. Адже якщо розпочати рекультивацію, не зробивши цих заходів, то може статися нова надзвичайна ситуація. Сміттєзвалище можна рекультивувати тільки тоді, коли буде стабілізовано схил», — каже пан Голець.

 

З його слів, якщо цей задум вдасться, то потреби вивозити сміття на полігони інших міст не буде.

 

Представник екологічної організації «Екологія–Право–Людина» Ольга Забрамна-Мелень вважає, що згаданий вже сміттєвий камінь нічим не буде відрізнятися від звичайного сміття, яке туди вивозили. Він лише буде спресований. Як зазначила експерт, важко оцінити, наскільки процес стабілізації є безпечним чи доцільним, бо «ніхто цього проекту не бачив».

 

«Спеціалісти наголошують, що в такому стані залишати звалище не можна, тому що там є досить круті стіни, одна з них вже впала і призвела до трагедії. А є ще кілька таких стін. Інша справа, що туди будуть звозити спресоване сміття. І місцеві люди цього вже не хочуть. І коли їм кажуть, що звозити сміття будуть ще два роки, то… вони такі обіцянки чують останні десять років», — каже вона. 

 

 

Зі слів еколога, одна з найголовніших проблем полягає у тому, що міська влада надто «скупо ділиться інформацією з громадою», тож люди не мають реальної уяви про те, що відбувається і що може бути далі.

 

Щоправда, міська влада впевнена у своїй позиції, бо вже почала облаштовувати майданчик для пресування сміття. На останньому засіданні міськвиконкому було виділено ділянку на вулиці Шевченка, де колись розташовувався завод «Сільмаш».

 

Як розповіли у міській раді, в облаштуванні пункту перевантаження сміття дотримані екологічні вимоги: він розміщений за 1 км від житлових будинків, у закритому приміщенні, з бетонною підлогою. Щодоби тут можна буде перевантажувати 600 тонн відходів. На сьогодні вже завезли розрівнювач і прес, який почне роботу у серпні. Натомість лінію змонтують протягом місяця.

 

Крім того, у пункті планують встановити мобільні вагові комплекси і «дизбар'єр», щоб відмивати колеса машин, які перевозитимуть сміття.

 

Що ж до сміттєпереробного заводу, то це питання поки що зависло. У міській раді стверджують, що 30 червня передали всі потрібні документи в Мінреґіонбуд, однак визнають, що Львів не єдиний претендент на кошти Європейського інвестиційного банку.

 

«Проект, який ми подавали, складається з двох компонентів. Перший — це проект рекультивації Грибовицького сміттєзвалища. Другий — це проект нового заводу. Як виглядатиме цей комплекс технічно, хто і де буде його будувати, стане відомо після акцептації», — зазначила начальник управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій Ольга Сивак.

 

Та навіть за умови, що міністерство погодиться з арґументами Львова і прийме заявку, процес пошуку ділянки для нового заводу та будівництва заводу займе не менше року. Тож міська рада не має іншої ради, як знову йти на поклін до мешканців довколишніх до звалища сіл і приставати на їхні вимоги, бо це все одно коштуватиме дешевше, аніж витрачати десятки мільйони гривень на вивіз сміття в інші райони чи області. З іншого боку, мешканці цих сіл мусять зрозуміти, що для них це один зі способів не залишитися сам на сам із проблемою звалища. Саме з огляду на перспективу вирішення проблеми селяни мають «увімкнути» здоровий глузд і домогтися такого варіанту вирішення проблеми, який, крім рекультивації звалища, дав би їм у перспективі можливість перетворити його на одне із джерел доходу для громад. Якщо  ж вони й надалі блокуватимуть будь-які рухи в цьому напрямку, то врешті-решт ризикують геть віднадити Львів і стати єдиними власниками величезного «менінґіту».

 

Фото — УНІАН, Укрінформ

 

25.07.2016