Наколи нарід має більше сторонництв, чи то політичних, чи економічних, чи соціяльних взагалї, то ся поява може бути для народних интересів або користна або шкідлива. Користи виходять з-відси, що рінородний погляд вироджує нову добру гадку а дїяльність одних побуджує до дїланя других. Шкідливими суть тоті сторонництва, котрі не приступають до роботи народної щиро, але ведуть т. зв. роботу деструктивну, нищучи все, що єсть, а натомісць не ставляючи нїчого нового.
Такій характер прибрала в послїдних часах наша т. зв. радикальна фракція. Доказом тої нещасливої роботи на нашій ниві народній може послужити, між иншим, статья, яка появила ся в послїднім числї "Народа" з 15 н. ст. червня 1891 р. (стор. 177 — 180) під заг.: "Нові часи пішли тай годі!" (Кілька слів по надзвичайних загальних зборах нашої "Ватри Народнои"], котрої автором єсть добродій радикал "ій—ій".
Цїла ся статья вимірена против нового статута товариства "Просвіта", ухваленого загальними зборами з 25. н. ст. марта 1891 р., взглядно против змагань Русинів-народовцїв до піднесеня економічного биту нашого народу. Справа се вельми важна, тож гoдї єї легковажити, і тому з всею строгостію предметовою хочемо відслонити лице добродієви радикалови "ій — ій", щоби показати світови, кого ми доховали ся і що може наш радикал...
Фактом єсть, що проєкт нового статута товариства "Просвіта" предложив торічному загальному зборови того-ж товариства в Коломиї академик Ол. Колесса, котрого добродїй "ій—ій" називає "молодим радикалом", як не менше і се, що сей проєкт статута передав той-же загальний збір на внесенє адвоката д-ра Теофиля Окуневского анкетї до справозданя на надзвичайнім загальнім зборі, якій мав скликати централь ний видїл товариства "Просвіта". Се-ж і стало ся в дни 25 н. ст. марта 1891 р. і сей надзвичайний загальний збІр товариства "Просвіта", на котрім ухвалено новий статут, називає автор дописи — загальним збором нашої "Ватри народнои"...
Згадуючи про сей загальний збір, виступає добродїй "ій — ій" против Вп. голови "Просвіти" професора д-ра Омеляна Огоновского, кажучи, що "промова д-ра Огоновского була родом прошеня від видїлу, від анкети, від минувшости "Просвіти", щоби новий смирненькій статут принято без зміни". Закид сей дуже тяжкій, бо в той спосіб автор дописи хоче відмовити передовим народовцям всякого знаня відносин економічних нашого народу, як також доброї волї их щирим змаганям до піднесеня економічного биту народу. Хто чув або бодай уважно перечитав промову д-ра Огоновского, той певно не зробить такого неправдивого закиду анї д-рови Огоновскому, анї видїлови "Просвіти", анї анкетї, анї, яко Русин, минувшости, т. є. добрій славі "Просвіти". Д-р Огоновскій в своїй промові звернув увагу членів загального збору на головну річ: чи лїпше буде для справи народної, єсли товариство "Просвіта" стане товариством просвітно-економічним, чи може відповіднїйше, єсли для справ економічних заложить ся окреме товариство. Єсть се питанє дуже важне і з него в жаден спосіб не можна прийти до дивовижного вислїду о прошеню і страху божім, які видумав собі добродїй "ій—ій", на сумну славу свого имени. Хто і длячого мав бояти ся зміни статута "Просвіти", і чому сей великій економіст добродїй "ій — ій" не здобув ся на тілько відваги, щоби станути на сих надзвичайних загальних зборах "Просвіти" і ту успокоїти зляканих народовцїв, подаючи свої здорові гадки про зміну статута? За се прецїнь був би єму кождий вдячний, але за нечестне нападанє на своїх людей — нїхто й нїколи. Се перша проба совіствости сего ученого добродїя.
Дальше завдає він собі питанє: що приносить нам сей новий статут? — і зараз відповідає, що се проста илюзія, і приходить до розбору деяких уривочно наведених постанов статута.
До §29. ["Уділюванє помочи і поради при набуваню доброго насїня, машин і прирядів рільничо-господарских"] — примічає, що се "ґазетярска рекляма" (sic!), бо мужик пійде до Мошка Шіндлєра по плуг, і до Відня умисне по плуг рекомендований "Просвітою" пхати не буде! От се має бути погляд радикальний на справу економічну? Чи-ж вказанє доброго а дешевого та солідного жерела при закупнї насїня, машин, і прирядів рільничо-господарских не єсть для нашого мужика великою помочію при загально-звістнім поступованю деяких фірм купецких і людей? Чи-ж радикалам не відомі средства комунікаційні, котрі достатчують мужикови плуг до міста, в котрім жиє Мошко Шіндлєр? Най наш добродїй радикал перечитає уважно два перші слова сеї постанови статута: "удїлюванє помочи", що значить, запомаганє людей грішми або готовими машинами, прирядами, насїнєм і т. п.
Ся крайно неудала критика наведеного уступу статута "Просвіти" видно не дуже таки сподобала ся самому єї авторови, бо він зараз бере ся за голову і хоче пояснити, що він розуміє під товариством економічним. Однакож і з того боку не йде єму гладко, бо цїле поясненє тoто містить ся в шумній а безвартній дефініції, що товариство економічне єсть то таке товариство, котре своїм житєм [і], своїми цїлями [!] средствами сповняє певні [?] функції [?!] економічні, або иншими словами кажучи: радикал єсть то чоловік, що називає ся радикал! З того боку певно нїхто не буде спорити з тим добродїєм, бо нема з ким і о що! Се друга проба, але глубокої учености нашого добродїя "ій — ій".
Не тратячи завзятя приступає наш добродїй до самої річи і покликуючись на §2. г) статута ["закладанє спілок рільничо-господарских і промислових, крамниць, шпихлїрів, кас ощадности і кас позичкових, як також шкіл господарских і промислових"] приходить до вислїду, що "Просвіта" після сего статута буде лиш засновувати економічні институції а більше нїчого, бо що-до розвою их нема в статутї жадної згадки, взглядно постанови. Се точка кульмінаційна сили духової автора дописи, бо ту з великим шумом і попутаними, просто суперечними та зраджуючими всякій брак знаня річи арґументами нападає він на "Просвіту", анкету і всїх і вся, хоче одним замахом пера сокрушати, доходячи до банального погляду правно-економічного, що читальнї "Просвіти" суть членами "Просвіти" а крамницї самостійними товариствами [!!!]. Ту вже добродїй наш показав, що знає, і ми би радили єму щиро, щоби як найскорше вступив до комітету в цїли основаня "товариства для елєментарної просвіти интеліґенції", над котрим думає єго товариш п. Є. Охримович...
Темного треба просвітити, тож наш добродїй "ій — ій" най собі добре затямить, що читальня єсть товариством на основі статуту а крамниця єсть все і всюда лиш складом продажного товару, котрий яко предприємство купецке може бути власностію або особи фізичної або правної, н. пр читальнї, котра тогди довільно розпоряджує своєю крамницею яко своїм маєтком.
Що-до орґанізації самого товариства, то новий статут товариства "Просвіта" приняв слїдуючій устрій: Товариство "Просвіта" і головний видїл у Львові, яко осередок дїланя; в містах, де суть суди повітові, філії "Просвіти" і видїли філіяльні, отже, заступство повітове; в кождій громадї чи тальня "Просвіти" і видїл читальнї — заступають интереси місцеві. Читальнї "Просвіти" суть аґентурами "Просвіти", т. є. філіями низшого степеня, яко робітники місцеве. Такій устій "Просвіти" — на основі дотеперішного статута і з уваги на постанови закона о товариствах з 15. падолиста 1867 В. з. д. 134, котрий не знає вищого способу орґанізації товариств не-політичних, як лиш на головне товариство і філії товариства — видавав ся членам анкети яко найбільше відповідний до заміреної цїли, що узнав також молодий радикал академік Ол. Колесса, засїдаючій в тій-же анкетї. Філії "Просвіти" і читальнї "Просвіти" не будуть отже членами "Просвіти", — як се представляв собі блудно добродїй "ій—ій", але чимсь більше, бо складовими частями товариства "Просвіта". Через се утратить "Просвіта" часть дотеперішних вкладок членьских, але за тоту жертву матеріяльну стане она морально висше як тепер. Натомісць читальнї, котрі не будуть на основі статута "Просвіти" заложені, можуть бути членами "Просвіти" яко особи правні. Крамницї же і всякого рода спілки не суть особами правними, отже не можуть бути членами "Просвіти".
Тепер розходить ся о се, як той новий орґанізм "Просвіти" буде дїлати, т. є. провадити роботу просвітно-економічну. До сего суть власти виконуючі в товаристві: головний видїл "Просвіти", філіяльний видїл "Просвіти" і видїл читальнї "Просвіти". Головний видїл, по мисли §28-го нового статута, буде засновувати філії і читальнї "Просвіти" та провадити верховний нагляд над их дїяльностію і розвоєм. Видїли філіяльні, по мисли §.39-го, закладають в cвoїм повітї читальнї "Просвіти", ведуть безпосередний нагляд над их дїяльностію і старають ся о успішний их розвій, жадають від видїлів читалень справоздань о розвою их і потребах а також приходять им в поміч радою і чином. Вкінци, по мисли §.50-го, видїли читалень "Просвіти" будуть після потреб мiсцeвиx, при помочи і співдїланю головного як і філіяльного видїлу "Просвіти", вводити в житє спілки рільничо-господарскі і промислові, шпихлїрі, каси ощадности, каси пoзичкові і т. и. Кождий отже неупереджений чоловік признаєть, як много цїлей просвітно-економічних може сповнити для руского народу товариство "Просвіта" на основі того нового статута... "Просвіта" буде мати право і обовязок не лиш дати житє сим институціям народно-економічним, але, що більше, дбати про их успішний розвій, чого не було до тепер, бо "Просвіта" на підставі дотеперішного статута свого не могла мішатись анї до читалень, анї до кас позичкових, спілок і и.
При тім станї річи говорити, що "Просвіта" з институціями економічними буде сполучена лиш фактом их заснованя, але не з их житєм, з тим, що становить их економічність [!?] — відважить ся хиба той чоловік, котрий або не годен поняти справи самої, або поклав собі за цїль житя: шкодити дїлу народному.
Однакож свою несвідомість річи посував наш честний добродїй "ій—ій" ще дальше. Він каже: "ми[?] могли би доказати, що статути "Просвіти" відписували ся цїлїсїньких сїм місяцїв зі статутів "кружків [kółek] рільничих" і то зле відписували ся"! — Просимо о докази, бо ми даємо докази. Ваш молодий радикал, академик Ол. Колесса, предложив не якійсь оріґінальний проєкт статута, але як-раз майже дословний відпис статута "кружків рільничих" і тому сей проєкт не міг бути принятий анкетою. Коли бо мав бути змінений статут "Просвіти", то треба було прецїнь робити зміни на основі того-ж статута, а не на основі статута "кружків рільничих". Треба було робити зміни на основі дотеперішного досвіду, т. є. на основі статутів наших читалень, кас позичкових, шпихлїpів і и.
В дальшім автор статьї хоче бути нїби реформатором статута "Просвіти" і каже, що ту пропущено найважнїйші постанови статута "кружків [kółek] рільничих", як §§. 4 а), 5 г) 9 в) і г; і инші. — Придивiм ся тим постановам. В §.4 а) читаємо, що членом звичайним товариства "кружків рільничих" єсть виключно лиш "кружок рільничій" в особі свого голови (предсїдателя). Чи-ж така постанова єсть можлива в статутї "Просвіти" і що эа хосен вийшов би з неї? Тогдї бо мусїли би всї дотеперішні члени товариства "Просвіти" або виступити, або бути виключеними з товариства, а власність маєтку "Просвіти" перейшла би на кого? — на всїх голов [предсїдателїв] читалень "Просвіти", — а чи через се проявила би ся радикальна економічність статута "Просвіти"? Така постанова була би можлива лише в статутї нового товариства, а й ту була би невідповідною, як про се свідчить проєкт зміни статута товариства "кружків рільничих", виготовлений Казимиром Лянґим, знатоком таких кружків. — Покликаний дальше §.5 г) статута товариства "кружків рільничих" постановляє, що фонди товариства повстають з доходу предприємств, з продажи письм, відчитів, вистав, концертів, представлень театральних і т. п. Чи може в тім містить ся така велика економічність?, чи-ж до сего не має права кожде товариство, отже і товариство "Просвіта" по мисли постанов §§.2-го і 3-го нового статута? — Покликаний §.9 в) і г) статута товариства "кружків рільничих" постановляє, що фонди "кружка" повстають из запомог і позичок, надсиланих через заряд повітовий або головний. Чи-ж не відповіднїйші, бо загально уложені, постанови містять ся в §§.2 в) г) д) н), 28 з), 39 д) е) к) і 50 г) нового статута "Просвіти"? Треба лиш их добре роздумати і зрозуміти а відтак — критику писати...
І що-ж, добродїю "ій—ій"? де-ж ваш плян економічний? Чи в переписаню статута товариства "кружків [kółek] рільничих", що нам рівночасно і закидуєте і нїби то дораджуєте? Кажете, що народовцї бляґують і нарід обдурюють своєю роботою економічною, що говорять дуранцї кольосальні, пускають зле сфабриковані статути і т. и. Покажіть же свою мудрість, як має бути лїпше? покажіть, чого ви хочете?! Хто бере ся до писаня критики, той мусить не лише доказати, що єсть зле, — а ви сего не доказали, — але також показати, як має бути добре, а ви се тим менше виказали, бо у вас, добродїю, брак і всякого знаня справ економічних, і доброї волї. Се робота деструктивна в чистім значеню того слова.
Нападаючи, без найменшої підстави уличними фразами на людей щирої волї та на заслужене товариство, не прислужите ся народови, пп. радикали. Нам треба роботи, а не сварні. Як довго ви зле поступаєте, так довго будемо вас уважати шкідниками справи народної і переходити над вами до дневного порядку.
—кій —кій.
[Дѣло]
28.06.1891