Юлія ТОМЧИШИН та Іван МАРТИНЮК

Трагічні події на Грибовицькому сміттєзвалищі поблизу Львова змусили зарухатися владу інших міст, де ситуація з полігонами для твердих відходів не набагато краща. Ніхто з міських голів не заздрить тепер Андрію Садовому, і дехто, аби не опинитися в подібному становищі, робить якісь кроки на випередження. Проте кроки ці ні у Тернополі, ні у Франківську кардинально не змінять наявного стану речей, а він загрозливий в обох випадках.

 

  

 

Небезпеки Малашівського сміттєзвалища

 

У Тернополі добре знають, що таке сміттєва криза і як живеться у місті, коли тижнями не вивозять відходи. Тож до питання сміттєзвалища тут підходять доволі серйозно. Востаннє Малашівське сміттєзвалище кілька разів спалахувало влітку 2014 року. Відтоді жодних конфліктів і надзвичайних ситуацій довкола вивезення відходів у місті не виникало. Однак це не означає, що в Тернополі сміттєву проблему вирішили. Тут, як і загалом в Україні, вона подібна на бомбу сповільненої дії, від якої невідомо чого можна чекати.

 

Малашівське сміттєзвалище було створене ще у 1977 році на місці відпрацьованого вапнякового кар'єру. Планувалося, що він стане місцем для складування твердих побутових відходів терміном на 10 років, і от у 1987 році термін сплив — відтоді об'єкт як сміттєзвалище експлуатується незаконно, без оформлення права користування землею. Але оскільки немає жодної альтернативи для вивезення відходів з Тернополя, сміттєзвалище працює і досі. Щороку тут скидають близько 500 тисяч метрів кубічних сміття. Місця вистачить ще на кілька років, переконані фахівці. Що робити далі — невідомо.

 

Найнебезпечнішим є те, що сміттєзвалище міститься у II поясі, а з 2011 року в ІІІ поясі санітарної охорони Верхньоівачівського водозабору, який на 70% забезпечує питною водою мешканців Тернополя.

 

Сміттєзвалище у Малашівцях

 

«Це дуже небезпечно, — каже активіст громадської ініціативи #Включайся Денис Милий. — Адже в такому разі інфільтрати — стічні води, які проходять через шари сміття і вбирають в себе всі шкідливі речовини, — можуть потрапляти до водозабору. Про загрозу цього місцеві екологи наголошували вже давно».

 

«Фактично сьогодні це бомба сповільненої дії, бо ймовірне забруднення підземних горизонтів. У результаті можуть виникнути серйозні проблеми з водопостачанням Тернополя», — додає начальник управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА Орест Сінгалевич.

 

Натомість у «Тернопільводоканалі» запевняють: Малашівське сміттєзвалище за останні тридцять років жодного разу не впливало на якість питної води, яку вживають тернополяни.

 

«Підприємство здійснює постійний моніторинґ за якістю питної води з Верхньоівачівського водозабору, — каже головний інженер КП "Тернопільводоканал" Роман Романів. — Жодного впливу сміттєзвалища на якість води не спостерігається. Відбір проб на водозаборі відбувається щомісячно, а на виході з водопровідної насосної станції на місто — щоденно. Ймовірність того, що нечистоти можуть потрапити у свердловини, розташовані на водозаборі, а відтак — у крани споживачів, майже до нуля зводить і показник рівня забору воду, який зменшився більш ніж на половину».

 

Для того, щоб сміттєзвалище у селі Малашівці було безпечним, Тернопільська міська рада виділяє щороку на його рекультивацію мільйон гривень. «Ми вивчали досвід проведення відповідних робіт у Польщі, Угорщині та Австрії, на підставі якого й розробила свій проект. В місті працює схема санітарного очищення Тернополя та проект рекультивації Малашівецького полігону», — заспокоює міський голова Сергій Надал.

 

Так виглядає процес рекультивації на Малашівському сміттєзвалищі

 

Сьогодні сміття на звалищі реґулярно засипають спеціальною сумішшю, щоб не було смороду і не виникали пожежі. Але активісти громадської ініціативи #Включайся переконані, що місту треба комплексно взятися за сміттєву проблему.

 

«Насамперед необхідно почати з впровадження сортування відходів за місцем їх утворення, — зазначає Денис Милий. — Чим більше відсортованих відходів, тим менше навантаження на звалища та на екологію в цілому. Місту потрібен новий полігон твердих побутових відходів замість звалища в Малашівцях, що вже давно використало свій ресурс і становить значну небезпеку для оточуючого середовища. На новому полігоні необхідно налагодити сортування та подальшу утилізацію відходів — сміттєсортувальну лінію та сміттєпереробний завод».

 

Активістам навіть вдалося знайти славнозвісну сміттєсортувальну лінію, яку придбали за 2 млн.грн. з обласного бюджету ще 2009 року і яка не пропрацювала жодного дня. Виявляється, вона ще може працювати.

 

«Лінія перебуває у задовільному стані, як на мене, потребує порівняно невисоких витрат на введення в експлуатацію — близько 500–600 тисяч гривень на підготовку спеціально облаштованої площадки під неї. — додає Денис Милий. — Можливо, ще якісь кошти потрібні на заміну дрібних деталей. Термін окупності такої лінії досить невеликий — до двох років. Дивує таке байдуже ставлення до власності громади».

 

Економіка Франківського сміття

 

Івано-Франківськ звозить своє сміття на полігон твердих побутових відходів поблизу села Рибного за 15 кілометрів від обласного центру. Полігон у Рибному, як і Грибовицький у Львові, будувався за радянських часів і має аналогічні проблеми.

 

У центрі полігону в Рибному — величезний сміттєвий терикон, на вершечку якого їздить трактор, який розсуває сміття по периметру. При тому трактор під'їжджає так близько до краю, що здається от-от перекинеться. Хоча, можливо, таку страшну картинку малює уява нефахівця, який потрапив у це царство відходів. Супутником відвідувачів полігону є неприємний запах, який стимулює відмовитись від носового дихання і перейти тільки на ротове.

 

Сміттєвий полігон у Рибному

 

Перед заїздом на полігон вантажівки зупиняються на вазі, а після зважування продовжують рух у нетрі звалища. Зі слів директора КП «Полігон-ТПВ» Юрія Мороза, донедавна вага не працювала і точно визначити обсяг сміття було складно. Це впливало на економічний бік питання, оскільки від ваги залежав обсяг коштів, який сплачувався за послуги полігону. Донедавна полігон розраховував вартість послуг відповідно до кубічних метрів, але минулого року вирішив перейти на облік у тоннах. Це хоч і дозволило поліпшити економічне становище підприємства, проте збурило невдоволення серед перевізників сміття, які змушені були платити більше. Деякі «сміттярі» навіть судилися з міською владою з цього приводу.

 

На ринку визення сміття з Івано-Франківська є два великі гравці: «Автоколона-2222» та «АТП-0928». Підприємство «АТП-0928» було комунальним, але під час першої каденції міського голови Віктора Анушкевичуса 40% продали приватним акціонерам. І хоча частка міста перевищує 50% акцій, усе ж підприємством керують як приватною компанією. Під час приватизації Анушкевичус запевняв, що продаж акцій приватним акціонерам дозволить залучити додаткові інвестиції й поліпшити якість послуг. Як показала практика, кількість скарг франківців на несвоєчасне вивезення сміття лише зросла. Натомість «АТП-0928» починає згадувати про частку громади у своїй власності, коли треба взяти на баланс сміттєві контейнери та сміттєвози, придбані за кошти ґрантів Євросоюзу.

 

Зважування сміття

 

Ще однією особливістю періоду правління Анушкевичуса було виведення плати за вивезення сміття зі структури квартплати. Цей нехитрий маневр дозволив містові стрибнути на перші позиції рейтинґу міст з найменшою квартирною платою. Крім того, перевізники сміття дістали можливість напряму отримувати кошти. Ці заходи разом з підвищенням тарифів зробили ринок привабливим для інших перевізників сміття. Спроби вийти на ринок комунального сміття зробили приватні компанії «АВЕ» та «Грінко». Однак їм не вдалося потіснити місцевих гравців.

 

Цигани-сортувальники

 

Кілька років тому одне з друкованих видань епатувало громадськість інформацією, що на полігоні в Рибному працюють цигани. Як виявилося, така практика триває і донині. На полігоні працюють близько десятка людей ромської національності, які оформлені як працівники приватного підприємства «Віза-вторма». Під час нашого візиту на полігон зустріти ромів нам не вдалося (ймовірно, їм дали кілька годин незапланованого відпочинку), однак ромське містечко там реально існує. Жодних санітарних норм або елементарних норм безпеки праці там не дотримуються. І міський голова Руслан Марцінків, і керівник полігону Юрій Мороз факт роботи циган визнали, однак нічого страшного у цьому вони не вбачають. Сортувати сміття все одно комусь треба, тож яка різниця, хто це буде робити?

 

Містечко ромів на сміттєвому полігоні

 

Однак така практика вже призвела до трагедії. 10 червня у Калуші поблизу сміттєвого полігону ударом блискавки вбило семирічну дівчинку і травмувало її дванадцятирічного брата, матір і ще одну жінку — всі четверо роми. Ця подія засвідчила не лише нехтування будь-якими нормами праці, а й використання праці неповнолітніх, ба більше — зовсім малих дітей.

 

Часу мало, справ — багато

 

Найбільшими проблемами полігону в Рибному є його наповненість на 75%, переповненість відстійників фільтратом, а також виділення біогазу. Якщо обсяги вивезення сміття не зміняться, то потужностей полігону вистачить ще на 10 років. На перший погляд, час є. Однак якщо врахувати величезний пласт проблем, які треба вирішити, — часу дуже мало. Сміттєві проблеми вимагають і величезних інвестицій, і зміни культури поводження з відходами. Вже сьогодні Івано-Франківськ виділяє щороку близько мільйона гривень на соціально-економічний розвиток села Рибного. Ще 2,5 млн. гривень отримує КП «Полігон» у вигляді внесків до статутного фонду. Але ці витрати — лише початок. На черзі виділення 16 мільйонів гривень на першочергові заходи. Якщо говорити про будівництво сміттєспалювального заводу, то його вартість коливається від 30 до 50 мільйонів євро. Такі суми є непідйомними ні для місцевих бюджетів, ні для Держбюджету.

 

КОМЕНТАРІ

 

Руслан МАРЦІНКІВ,

міський голова Івано-Франківська

 

Планується встановлення сортувальної лінії, де працюватимуть 45 осіб. Кожного дня сюди звозять 220 тонн відходів. Для порівняння: на Львівський полігон звозили 400 тонн. Тобто це достатньо великий полігон, сюди звозиться близько половини всього сміття в Івано-Франківській області. Ми подали екологічний запит на сесію обласної ради, вірю в те, що цього року тут запрацює сортувальна лінія. Будемо сортувати сміття, а також виробляти RDF-паливо, яке будемо продавати цементно-шиферному комбінату.

 

Особливість цього полігону ще в тому, що привозять багато неґабаритного сміття: старі меблі, гіляки тощо. Тому встановимо «дробилку», яка перероблятиме ці відходи на паливо.

 

Окрім того, 22 червня відбудеться розкриття результатів тендеру з будівництва фільтратопроводу. Зараз фільтрат відкачується, але цього року ми плануємо зробити половину фільтратопроводу, щоб фільтрат викидався в очисні споруди. Ще одним вектором є встановлення біогазової установки. На полігоні накопичується біогаз, який можна використовувати. Зараз у інвесторів є декілька пропозицій стосовно того, щоб кинути трубу і відправити цей газ до котельні на вулиці Федьковича.

 

Також ми плануємо запровадити сортування сміття на сміттєвих баках: чим менше ми сміття сюди привеземо — тим краще. Взагалі полігон заповнений на 75%, тобто маємо ще резерв 25%. Цього вистачить до 2026 року, якщо нічого не буде змінюватись. Стосовно будівництва сміттєспалювального заводу, то такі пропозиції є, але вони неконкретизовані. Є можливості цементно-шиферного комбінату спалювати відходи, тому це перший етап, який дуже важливий для міста Івано-Франківська.

 

Ми не маємо таких коштів, які має, приміром, Польща, коли з 30 мільйонів євро на будівництво заводу 25 виділяє Євросоюз. Тому нам треба з чогось починати. Все обладнання (сортувальна лінія, «дробилка», преси) буде коштувати 16 мільйонів гривень.

 

Юрій МОРОЗ,

директор КП «Полігон-ТПВ»

 

Враховуючи події, які стаються на полігонах Львівської області, ми спільно з керівництвом міста вирішили запровадити комплекс заходів, щоб убезпечити наш полігон від такого загоряння, яке сталось на Грибовицькому сміттєзвалищі. Ми посилили цілодобове чергування: відтепер тут перебувають чотири працівники полігону, ще двох працівників надало ДСНС. Також по периметру ми розкинули пожежні рукави. У спекотну погоду ми поливаємо полігон, щоб зволожити сміття. По-перше, це зменшує ризик загорання, по-друге — пришвидшує процес гниття побутових відходів. Щоб полігон правильно складувався, ми завозимо ґрунти і пересипаємо їх зі сміттям. Наразі працюємо у штатному режимі.

 

Світлана РОМАНКО,

еколог

 

Наша влада має діяти у сфері поводження із твердими побутовими відходами (ТПВ), виходячи з принципу «трьох R» — reduce, reuse, recycle. Тобто сприяти зменшенню обсягів виробництва та накопичення сміття, його повторному використанню та переробці. Це означає, що досить нагромаджувати і зберігати сміття відкритим способом. На часі будівництво сміттєпереробного заводу, впровадження роздільного сортування сміття, сміттєсортувальних ліній. Більше того, такі обов'язки міська влада брала на себе в Івано-Франківській міській комплексний програмі санітарної очистки міста та поводження із твердими побутовими відходами «Чисте місто» на період 2009–2013 років. Серед її очікуваних результатів називались зменшення кількості відходів, скорочення обсягів захоронення побутових відходів, утилізація ресурсоцінних відходів тваринного походження.

 

Крім того, дана програма встановлює і ряд технічних вимог до підтримання місць для зберігання сміття у належному стані, зокрема варіанти уникнення накопичення та вибухів біогазу, що призводять до пожеж. Також існує Івано-Франківська обласна цільова програма поводження з ТПВ до 2016 року. Якраз зараз саме час поцікавитись результатами її виконання, а також тим, чи були виконані інші рішення в цій сфері?

 

17.06.2016